Для побудови власної системи забезпечення якості освіти можна скористатися такими варіантами:
Варіант 1. Взяти за основу чотири напрями, які визначило МОН для оцінювання якості освітньої діяльності та управлінських процесів у закладі освіти:
- освітнє середовище
- система оцінювання освітньої діяльності учнів
- система педагогічної діяльності
- система управлінської діяльності.
Варіант 2. Взяти за основу підхід, запропонований МОН, та адаптувати його до специфіки діяльності закладу. Наприклад, до запропонованих чотирьох напрямів заклад освіти може додати інформаційні системи як окремий напрям вивчення і оцінювання, або інші напрями, які важливі для закладу.
Варіант 3. Запропонувати власний підхід з орієнтацією на зміст Закону про освіту. Наприклад, вивчати і оцінювати освітню діяльність можна за 8 напрямами, які визначені у ч. 3 ст. 41 Закону про освіту, та додати до них власні відповідно до специфіки діяльності закладу.
Варіант 4.
Використати модель оцінювання якості освіти 5QS MODEL, яка включає 5 напрямів основних вимірів якісної освіти. Про них йшлося в уроці 1 теми 1:
- учасники освітнього процесу (здобувачі освіти, педагогічні працівники, батьки здобувачів освіти)
- освітнє середовище
- зміст
- процеси (освітній та управлінський)
- результати навчання.
У політиці варто прописати:
з якою метою заклад розбудовує внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності. Наприклад: щоб уможливити постійне підвищення якості освіти та освітньої діяльності;
на яких принципах функціонуватиме система. Наприклад: відкритість, прозорість, академічна доброчесність тощо. Тут мають бути враховані:
‒ освітні потреби й очікування здобувачів освіти — принцип дитиноцентризму;
‒ очікування інших учасників освітнього процесу та суспільства;
в який спосіб ви досягнете цієї мети;
хто і що буде робити для забезпечення якості освітньої діяльності. Слід додати розподіл функцій: заступнику як відповідальному, учнівському самоврядуванню, батькам;
що ви будете робити з результатами, отриманими під час самоаналізу — подальше планування діяльності.
Процедура (від лат. procedo — просуваюсь, проходжу) — офіційно встановлений чи прийнятий за звичаєм, традицією порядок проведення якихось заходів, послідовність дій при здійсненні якихось справ, розв’язанні проблем.
У широкому розумінні процедура — це порядок проведення заходів (напрями), послідовність дій, методи і терміни, наприклад:
- щорічне оцінювання здобувачів освіти та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті та інформаційних стендах;
- щорічне оцінювання педагогічних працівників та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті;
- проведення анкетувань в електронній формі тощо.
Систему самооцінювання освітньої діяльності складають напрями, вимоги, критерії та індикатори.
Вимога або правило — це певна настанова, порада щодо забезпечення якості освітньої діяльності.
Критерій — це інструмент для оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти та її окремих компонентів.
Індикатор — це показник, що відображає хід процесу, стан об’єкта спостереження, його якісні або кількісні характеристики.
У додатку до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти та «Абетці для директора» знаходимо детальний опис напрямів, вимог, критеріїв та індикаторів
https://school.pedrada.com.ua/programs/197813/17e6bb44-41c3-40cb-9eb3-e93d7c8e14a7/56aae56f-c8ec-4808-8c16-d0a686486ad2
Положення про ВСЗЯО (Білявецького ЗЗСО І - ІІ ст.)
Система забезпечення якості освіти включає: внутрішню систему забезпечення якості, що має функціонувати у кожному закладі загальної середньої, дошкільної, позашкільної та професійно-технічної освіти; систему зовнішнього забезпечення якості освіти, до якої належить інституційний аудит .
Зовнішня система забезпечення якості освіти До інструментів зовнішньої системи входять: державний нагляд акредитація освітніх програм інституційний аудит моніторинг якості освіти громадська акредитація. З метою створення зовнішньої системи забезпечення якості освіти Міністерство освіти і науки України затвердило Порядок проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти.
Стандарти до забезпечення якості освіти. При розробленні внутрішньої системи взяли 8 стандартів, які описані в Законі України «Про освіту»:
стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти
система й механізми забезпечення академічної доброчесності
критерії, правила та процедури (КПП) оцінювання учнів
КПП оцінювання діяльності педагогічних працівників
КПП оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти
створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування.
Так, кожний стандарт докладно описуємо, потім: додаємо вимоги для забезпечення внутрішньої системи якості освіти у школі розроблюємо критерії оцінювання відповідності визначаємо зміст критеріїв на кожну оцінку і процедури оцінювання
ЯК ЕФЕКТИВНО РОЗБУДУВАТИ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ: АЛГОРИТМ ДІЙ
http://www.sqe.gov.ua/index.php/uk-ua/
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)
1. У день подання заяви видається наказ по закладу освіти про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.
2. Створюється комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) зі складу педагогічних працівників, батьків постраждалого та булера, керівника закладу освіти та скликається засідання.
3. Комісія протягом 10 днів проводить розслідування та приймає відповідне рішення:
– якщо Комісія визнає, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять системний характер, про це повідомляються уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна превенція) та Служба у справах дітей;
– якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згоден з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою.
4. Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів Комісії.
5. Кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), за наявності — спостерігачі зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу (Кодекс України про адміністративні правопорушення)
Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого:
–тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення:
–тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років:
–тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років:
–тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.