2023 - 2024 навчальний рік
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/13749-23 від 12 вересня 2023 року
Департаменти (управління) освіти
і науки обласних, Київської міської
(військових) державних адміністрацій
Заклади післядипломної
педагогічної освіти
Про інструктивно-методичні
рекомендації щодо викладання
навчальних предметів/інтегрованих
курсів у закладах загальної середньої
освіти у 2023/2024 навчальному році
Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році, підготовлених спільно з Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти».
Також інформуємо, що чинними залишаються Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році (лист Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 № 1/9530-22), і Методичні рекомендації щодо окремих питань здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України 15 травня 2023 р. № 563.
Просимо довести інформацію до відома керівників закладів загальної середньої освіти та педагогічних працівників.
Заступник Міністра Андрій Сташків
ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої
освіти у 2023/2024 навчальному році
У 2023/2024 навчальному році пріоритетними є такі напрями освітньої діяльності:
- продовження реформи загальної середньої освіти відповідно до Концепції «Нова українська школа» – впровадження у 6 класах нового Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт);
- подолання втрат у навчанні, зумовлених спочатку тривалими карантинами, потім – військовою агресією рф на території нашої держави;
- посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції, розвиток навичок інформаційної гігієни під час війни;
- просвіта з питань особистої безпеки;
- психологічна підтримка всіх учасників освітнього процесу.
У 2023/2024 навчальному році продовжується поетапне впровадження Державного стандарту базової середньої освіти (далі – Державний стандарт), відповідно учні 6 класів закладів загальної середньої освіти переходять на нову модель навчання.
Упровадження Державного стандарту спрямоване на зміни в організації освітнього процесу, які мають забезпечити можливості формування ученицями/учнями ключових компетентностей і наскрізних умінь, визначених Законом України «Про освіту», та сприяти вихованню ціннісних орієнтирів відповідно до Концепції «Нова українська школа».
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом вимог до обов’язкових результатів навчання учнів є освітня програма закладу загальної середньої освіти.
В освітній програмі закладу освіти зазначається перелік програм (модельних навчальних програм та/або навчальних програм) що використовуються закладом освіти в освітньому процесі у тому числі навчальні програми курсів за вибором.
Відповідно до навчального плану заклад освіти здійснює вибір модельних навчальних програм для закладів загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» (програми розміщено на сайтах Міністерства освіти і науки та Інституту модернізації змісту освіти за посиланнями:
https://imzo.gov.ua/model-ni-navchal-ni-prohramy/).
Сукупність модельних та/або навчальних програм в освітній програмі закладу має охоплювати досягнення учнями результатів навчання з усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей. Отже кожна модельна навчальна програма е важливим складником освітньої програми закладу освіти.
Керуючись законодавством (стаття 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту») привертаємо увагу керівників закладів освіти, що педагогічні працівники закладу освіти обирають модельні навчальні програми на певний цикл повної загальної середньої освіти і не можуть змінювати їх в середині циклу, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу, оскільки кожна з модельних навчальних програм має особливості щодо реалізації вимог стандарту до результатів навчання на адаптаційному циклі. Водночас, для класів, які розпочинають навчання на адаптаційному циклі повної загальної середньої освіти у 2023році (і в подальших роках), можуть бути обрані модельні навчальні програми інших авторів.
Інформуємо, що строк дії грифа окремих модельних навчальних програм скорочено у зв’язку з внесенням змін. У 2023 році наказом Міністерства надано гриф оновленим програмам:
- Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Богданець-Білоскаленко Н. І., Снєгірьова В. В., Фідкевич О. Л.);
- Модельна навчальна програма «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.);
- Модельна навчальна програма «Українська література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (за науковою редакцією Яценко Т. О., авт. кол. Яценко Т. О., Пахаренко В. І., Кизилова В. В., Качак Т. Б., Слижук О. А., Овдійчук Л. М., Тригуб І. А., Дячок С. О. Макаренко В. М.);
- Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–9 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Ніколенко О. М., Ісаєва О. О., Клименко Ж. В., Мацевко-Бекерська Л. В., Юлдашева Л. П., Рудніцька Н. П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С. О., Вітко М. І., Джангобекова Т. А.);
- Модельна навчальна програма «Зарубіжна література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Волощук Є. В.);
- Модельна навчальна програма «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т. О., Тригуб І. А.);
- Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Лаврентьєва І. В., Хомич О. Л.);
- Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Шиян О. І., Дяків В. Г., Волощенко О. В., Гриньова М. В., Козак О. П., Овчарук О. В., Седоченко О. Б., Сорока І. З., Страшко С. В.);
- Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Хитра З. М. Романенко О. А);
- Модельна навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут. 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Гущина Н. І., Василашко І. П.).
Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти конкретизуються у навчальні програми. З цією метою педагоги можуть у модельній навчальній програмі на власний розсуд зазначити кількість годин, необхідну на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), змісту тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо) та видів навчальної діяльності учнів. Також педагоги можуть використовувати навчальні програми, розроблені на основі модельних авторським колективом відповідної програми, де авторами програми визначено кількість годин, необхідну на провадження послідовності досягнення результатів навчання учнів з відповідних навчальних предметів (інтегрованих курсів), змісту тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо) та видів навчальної діяльності учнів.
Учитель може розробити навчальну програму предмета, інтегрованого курсу (у тому числі білінгвальних курсів) на основі обраної модельної навчальної програми. При цьому педагоги можуть вносити зміни у пропонований модельною навчальною програмою зміст навчального предмета/інтегрованого курсу, з урахуванням підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес, зокрема:
- доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент;
- розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми зважаючи на потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо; доповнювати тематику практичних/творчих робіт;
- вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.
Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.
Також учитель може змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання.
На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми навчального предмета (інтегрованого курсу) вчитель складає календарно-тематичне планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного планування вчитель самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи послідовність розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може упродовж навчального року вносити зміни у календарно-тематичне планування, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати кількість годин на вивчення окремих тем і змістових модулів.
Календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарнотематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти міста, району чи області не передбачено законодавством.
Автономія вчителя має бути забезпечена академічною свободою, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання.
Інформуємо, що набув чинності Порядок здійснення експертизи, надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 05 червня 2023 року № 675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 липня 2023 р. за № 1203/40259 (далі – Порядок). Згідно з Порядком гриф надається навчальним програмам у сфері дошкільної освіти, навчальним програмам з психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової роботи, модельним навчальним програмам, навчальним програмам з навчального предмета, курсу за вибором, розробленим не на основі модельних навчальних програм (окрім навчальних програм релігійного спрямування).
Керуючись Порядком, звертаємо увагу керівників закладів освіти, що програми курсів за вибором повинні мати відповідний гриф і входити до Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у закладах загальної середньої освіти.
Із переліками рекомендованої літератури можна ознайомитися за посиланнями:
- у початкових класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;
- у 5-11 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою;
- у закладах загальної середньої освіти, де є класи (групи) з навчанням мовами національних меншин;
- у закладах загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами;
- з психології та педагогіки.
У Переліках для окремих підручників та посібників, які можуть використовуватися в освітньому процесі, зазначено декілька років надання висновку про гриф у зв’язку з зміною його строку дії або розгляду оновленого видання.
Відповідно до законодавство педагогічні працівники, зокрема, мають право на академічну свободу, включаючи свободу викладання, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі. Разом з тим, під час добору навчальної літератури для використання в освітньому процесі у новому навчальному році педагогічним працівникам слід ураховувати, що до деяких навчальних програм останнім часом було внесено зміни та доповнення, що, відповідно, не відображено в підручниках та посібниках попередніх років видання. З огляду на зазначене, рекомендуємо для викладання певних тем використовувати матеріали електронних версій підручників або інші додаткові матеріали.
Привертаємо увагу, що за результатами розгляду комісій Переліки постійно доповнюватимуться новими назвами, оновлюватимуться з урахуванням строку дії грифа, наданих навчальній літературі та навчальним програмам Міністерством освіти і науки України.
Переліки є доступними для ознайомлення в режимі онлайн.
Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.
У навчальному плані освітньої програми зазначається перелік навчальних предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, а також предмети/курси вибіркового освітнього компоненту з урахуванням освітніх потреб учнів. Розподіл годин між освітніми галузями в навчальному плані має бути увідповіднено із загальним обсягом навчального навантаженням, визначеним в освітній програмі закладу на рівні року навчання та адаптаційного циклу в цілому.
Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі заклад освіти може збільшувати, включно до максимального показника, з урахуванням перерозподілу різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин інших освітніх галузей.
Кількість навчальних годин, визначена у навчальному плані на вивчення вибіркових освітніх компонентів, не включається до максимального показника навчального навантаження, передбаченого на ту чи іншу освітню галузь. До прикладу, вивчення другої іноземної мови може здійснюватись за рахунок резервних навчальних годин. У такому разі години на її вивчення не враховуються у кількість навчальних годин на вивчення мовнолітературної освітньої галузі. Тобто у навчальному плані на вивчення мовнолітературної освітньої галузі може бути виділена максимальна кількість годин (13 навчальних годин на тиждень) плюс години на вивчення другої іноземної мови (2 години на тиждень) і загальна кількість навчальних годин на вивчення відповідних предметів становитиме 15.
У випадку запровадження міжгалузевих інтегрованих курсів у навчальному плані зазначається назва міжгалузевого інтегрованого курсу (окремим рядком) і кількість годин на тиждень у класах. В освітній програмі закладу освіти (загальній частині) зазначається за рахунок яких годин (додаткових чи резервних) здійснюватиметься вивчення міжгалузевого інтегрованого курсу
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюють відповідно до додатку 2 Порядку, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128. Клас може ділитися на групи:
- при вивченні української та іноземної мов за умови наявності в класі понад 27 учнів;
- під час вивчення у 5 - 6 класах інтегрованого мовнолітературного курсу клас може ділитися на групи не менше ніж на чотирьох уроках на тиждень, що відповідає мінімальному та рекомендованому тижневому навантаженню для вивчення української мови;
- при проведенні практичних занять з інформатики з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі;
- при проведенні уроків з трудового навчання, технологій (окремо для хлопців і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі;
- при проведенні уроків з фізичної культури в 10 – 11 класах (окремо для юнаків і дівчат) за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі.
Українська освіта у 2020-2022 роках зіштовхнулася із значними викликами. Зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць.
З метою виявлення втрат у навчанні рекомендуємо на початку навчального року виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах воєнного часу самостійно або із використанням технологій дистанційного навчання, визначити необхідність організації традиційного повторення вивченого матеріалу за минулий рік, запровадити «коригуюче навчання». Це дозволить з’ясувати навченість учнів, їхню готовність до засвоєння нового змісту, а також допоможе визначити оптимальні умови для планування й організації подальшого освітнього процесу.
У календарно-тематичному плануванні необхідно передбачити достатню кількість навчального часу для повторення і проведення діагностування результатів навчання за попередній рік. Спосіб діагностування залишкових результатів навчання вчитель обирає самостійно. Результати діагностування не підлягають обліку і не враховуються під час оцінювання за перший семестр.
У межах ініціативи «Збереження доступу до шкільної освіти», що впроваджується в рамках проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), розробляються діагностувальні тести, як допоміжний інструмент для встановлення результатів навчання та виявлення прогалин у навчанні. На сьогодні на платформі Всеукраїнської школи онлайн розміщено діагностувальні тести з таких предметів: українська мова, математика – для 5 і 7 класів; історія України, географія, фізика – для 8 класів; українська мова, алгебра, геометрія, фізика, географія, історія України – для 9 класів; географія, фізика – для 10 класів. Діагностувальними тестами можуть скористатися вчителі для виявлення навчальних втрат і учні для самооцінювання.
Результати діагностування доцільно використати для коригування календарно-тематичного плану вивчення предмета/інтегрованого курсу. Залежно від готовності здобувачів освіти оволодівати програмовим матеріалом учитель може розширити (збільшити) тематичний блок «Повторення (за попередній навчальний рік)» для подолання виявлених утруднень і відповідно ущільнити програмовий матеріал, який має вивчатися або опрацьовувати нові тематичні блоки, але перші уроки, виділені на опрацювання теми, присвячувати повторенню тих тем попереднього класу, на яких базується вивчення нової теми. Відтак, календарно-тематичний план протягом навчального року може змінюватися залежно від результатів навчального поступу учнів.
За результатами Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувається через надання учням навчальних матеріалів (презентація, відео, аналогічні навчальні заняття онлайн) та завдань для самостійного опрацювання. Водночас, дослідження вказує на зменшення кількості учнів/учениць, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання — уміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання. Для таких учнів надолуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу може бути малоефективним.
Одним із варіантів запобігання освітнім втратам може бути проведення компенсаторних занять як для класу, так і для окремої групи школярів чи зведеної групи класів однієї паралелі після завершення семестру та навчального року, а також в період літніх канікул. Такі заняття повинні організовуватися за добровільною згодою усіх учасників освітнього процесу та орієнтовані перш за все на тих учнів, які бажають підвищити результати своїх навчальних досягнень. Також з цією метою можуть створюватись гуртки у закладах позашкільної освіти, в яких діти будуть навчатись за коригувальними програмами (експрес-курсами) з навчальних предметів/інтегрованих курсів, та використовуватись можливостф літніх таборів.
Міністерством спільно з ЮНІСЕФ розроблено рекомендації щодо організації програм з надолуження освітніх втрат для громадських організацій, закладів освіти, органів управління освітою та інших організацій, які вже впроваджують або планують впроваджувати програми з надолуження освітніх втрат.
Міністерством освіти і науки спільно з українським інститутом розвитку освіти розроблено методичні рекомендації щодо використання модифікованих програм вивчення української мови в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти (лист Міністерства освіти і науки України від 15 липня 2023 р № 1/12131-23.
Зазначені рекомендації пропонуються для організації вивчення української мови тими учнями, які протягом тривалого періоду пропустили навчання або навчалися не за українськими освітніми програмами Інститутом педагогіки НАПН України з урахуванням зарубіжного досвіду ефективних методик подолання освітніх втрат та освітніх розривів підготовлено методичні рекомендації «Діагностика та механізм подолання втрат у навчанні молодших школярів» та «Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті».
Звертаємо увагу, що під час організації дистанційного та змішаного навчання слід виважено обирати електронні освітні ресурси, ураховуючи їх дидактичну доцільність, фактологічну коректність змісту, відповідність навчальній програмі. Вибір цифрової платформи для використання в освітньому процесі заклад загальної середньої освіти здійснює самостійно з урахуванням технічних можливостей учителів та учнів.
Як відповідь на виклики, пов’язані з пандемією COVID-19, з метою забезпечення рівного доступу до якісної шкільної освіти для всіх українських школярів і школярок, незалежно від їхнього місця проживання та наявних ресурсів, стратегічною необхідністю забезпечення сталості та якості навчального процесу Міністерство освіти і науки України спільно з Українським інститутом розвитку освіти та Міністерством цифрової трансформації України запустили освітню вебплатформу для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн» (далі – ВШО).
Зараз, в умовах воєнного стану, платформа ВШО стала ще більш актуальною: використання навчальних матеріалів, розміщених на платформі, в освітньому процесі сприятиме рівному доступу до освіти школярів, які перебувають на території України, зокрема й на тимчасово окупованих територіях, чи за кордоном. Також ці освітні матеріали будуть корисні і для вчителів: для підготовки уроку чи організації змішаного навчання.
ВШО – це онлайн-ресурс для змішаного та дистанційного навчання учнів з освітніми матеріалами для учнів і педагогічних працівників, що пройшли експертизу та відповідають державним освітнім стандартам. Організацією проведення експертизи опікується Експертна рада з питань наповнення вебплатформи дистанційного навчання "Всеукраїнська школа онлайн освітніми матеріалами".
Наразі на платформі розміщено освітні матеріали для учнів 5-11 класів, кожен урок складається з відеолекції тривалістю від 5 до 15 хвилин, конспекту уроку, тестових завдань, додаткових матеріалів. В межах курсу передбачено тематичне оцінювання і підсумкове оцінювання курсу. Всі матеріали відповідають державним програмам. Також на платформі є можливість відслідковувати навчальний прогрес учнів і учениць.
Планується створення уроків для початкової школи. Наразі на платформі розміщено покликання на мобільний застосунок з уроками української мови і математики, створених проєктом War child, та покликання на мобільний застосунок для соціально-емоційного навчання “Віздом. Світ емоцій” для початкової школи.
На платформі розміщено методичні матеріали з організації дистанційного та змішаного навчання на базі ВШО (перекладені на 14 європейських мов), методичні матеріали з інфомедійної грамотності від проєкту IREX.
Державний стандарт базової середньої освіти містить значний медіаосвітній потенціал. Аналіз методичного потенціалу модельних навчальних програм і підручників для 5–6 класу з усіх освітніх галузей пропонується у посібнику «Медіаосвіта в Державному стандарті базової середньої освіти (5–6 класи)» в якому авторський колектив детальніше зупиняється на особливостях інтеграції медіаосвіти в мовно-літературній, громадянській, історичній та природничій освітній галузях.
Академія української преси у 2023 році презентувала нове видання — «Інформаційна гігієна та медіаосвіта: що нового в умовах воєнного часу».
Ключова ідея посібника: інформаційна гігієна невід'ємна складова медіаосвіти, яка має свої критерії; в першу чергу потрібно навчати дітей, і тих, хто їх навчає. Посібник «Інформаційна гігієна та медіаосвіта: що нового в умовах воєнного часу» покладений закріпити у свідомості освітян мотивацію: ворог є як на полі бою, так і в інфопросторі. Розуміння механізмів і принципів медіаконтенту, формування світогляду та цінностей — це надважливий захист і відповідь агресору. Інформаційна війна напряму супроводжує військовий конфлікт і безпосередньо впливає на його результат.
Учителям історії та громадянської освіти, які прагнуть засвоїти додаткові можливості для практичної роботи з формування медіаграмотності в здобувачів освіти за умов інформаційно-ідеологічного протистояння рекомендуємо навчально-методичний посібник «Медіаосвіта в огні. Методичні рекомендації для вчителів курсу «Громадянська освіта»/«Історія». Запропоновані у посібнику матеріали спрямовані на системне та усвідомлене засвоєння методик критичного мислення й декодування дезінформації та пропаганди.
В умовах повномасштабної війської агресії Академія української преси започаткувала на Тулбоксі для вчителів (уроки вправи, заняття, в які інтегровані елементи медіаграмотності) нову рубрику «Медіаграмотність в умовах війни». Зокрема розроблено вправи на розвиток критичного мислення з елементами медіаграмотності на тему війни на уроках в початковій школі.
Повномасштабна війна російської федерації проти України критично впливає на стан психологічного здоров’я учасників освітнього процесу та безпосередню організацію навчання. За останній рік погіршився психологічний стан здобувачів освіти (за результатами Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни) майже вдвічі у порівнянні з початком лютого 2022 року збільшилася кількість учнів/учениць, які почуваються тривожно, напружено, у півтора рази — втомлено).
Рекомендуємо учителям під час уроку впроваджувати психологічні хвилинки, які допоможуть здобувачу освіти впоратися зі стресом та його наслідками, емоційно налаштувати здобувача освіти на урок, на плідну роботу, завдяки чому створюватиметься сприятлива атмосфера, яка дасть змогу дітям розслабитися, зняти емоційне напруження, відновити почуття безпеки та психоемоційного комфорту, що є природним механізмом стабілізації.
Регулярне впровадження психологічних хвилинок у зручний час та слушній нагоді допоможе здобувачу освіти стати більш спокійним, врівноваженим, а також дасть змогу краще зрозуміти свої почуття. Учитель має сам визначити, коли і у який час провести психологічну хвилинку. Рекомендуємо для практичного використання навчально-методичний посібник «Психологічна хвилинка». Посібник містить 108 коротких, але ефективних відеотренінгів.
Звертаємо увагу керівників закладів освіти, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу» не менше 10 відсотків загальної кількості академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника протягом п’яти років, яка оплачується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, обов’язково повинні бути спрямовані на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу.
Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» за ініціативи першої леді України Олени Зеленської в рамках Національної програми з охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки розроблено курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час та після завершення воєнних дій» (далі – Курс). Курс створено за моделлю змішаного навчання (blended learning), який включає: 10 мультимедійних уроків у міжнародному форматі SCORM. Додаткові матеріали та практичні тренінги допоможуть підвищити професійний рівень педагогічних працівників закладів освіти та опанувати сучасні технології першої психологічної допомоги за методичними посібниками Save the Children, а також ознайомити з рекомендаціями щодо перенаправлення Міжнародного Постійного Комітету (IASC). Курс отримав схвальний відгук Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Курс вже успішно завершили 31 881 осіб. Взяти участь у Курсі можна за покликанням.
Крім того Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти» розроблено:
- у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очно-дистанційної форми навчання «Важливі навички у періоди стресу», на основі методики Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). (взяти участь у спецкурсі можна за покликанням;
- спецкурс підвищення кваліфікації для слухачів (освітян) очнодистанційної форми навчання «Психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу».
Особливості викладання навчальних предметів у 2023/2024 навчальному році наведені у додатках 1 – 13 до інструктивно-методичних рекомендацій.
- Початкова освіта
- Українська мова (5-6 класи)
- Мови та літератури корінних народів, національних меншин (6 клас)
- Іноземні мови
- Освітня галузь суспільствознавство
- Математична освітня галузь (5-6 класи)
- Інформатична освітня галузь
- Природнича освітня галузь
- Здоров’я, безпека та добробут (5-6 класи)
- Мистецька освітня галузь (5-6 класи)
- Технології (5-6 класи)
- Освітня галузь "Фізична культура"
https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/89974/
2022 - 2023 навчальний рік
Нормативно-правові документи щодо організованого початку нового 2022/2023 навчального року
Перелік рекомендованої МОН начальної літератури на 2022/2023 навчальний рік
2021-2022 навчальний рік
Підготувала Олена Святенко, начальник відділу базової освіти управління роботи із закладами загальної середньої та дошкільної освіти департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти України.
Проект Закону “Про загальну середню освіту”
Закони України
Закон України "Про загальну середню освіту"
Закон України "Про позашкільну освіту"
Закон України "Про дошкільну освіту"
Закон України "Про професійно-технічну освіту"
Закон України "Про засади державної мовної політики"
Закон України "Про охорону праці"
Кодекс законів про працю України
Закон України "Про захист персональних даних"
СКЛАД МЕТОДИЧНОЇ РАДИ
Голова ради – Шпотюк Оксана Йосипівна, заступниця директора з навчально – виховної роботи
Члени методичної ради:
Сацьків Іванна Іванівна – директорка Білявецького ЗЗСО І - ІІ ступенів з дошкільним підрозділом
Мартинюк Тетяна Василівна – педагог – організатор, секретар
Буй Ірина Петрівна – голова МО педагогів природничо – математичного циклу
Скруха Зоряна Омелянівна – голова МО класних керівників
Топилко Любов Володимирівна – голова МО педагогів початкових класів
Фандич Лариса Миколаївна – голова МО педагогів суспільно – гуманітарного циклу
Сацьків Галина Андріївна – голова МО педагогів дошкільного підрозділу
Роганчук Юлія Валеріївна - бібліотекар
Основні форми методичної роботи в школі
Методичну роботу в школі проводять в індивідуальній і колективній формах.
Індивідуальна форма
Ця форма методичної роботи вчителів є складовою їх самоосвіти.
Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.
Організація самоосвіти передбачає:
- зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога;
- систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм;
- багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти;
- індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань;
- гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі;
- створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду;
- завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).
Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Його мета — набуття практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами працівника школи і виконують покладені на них обов'язки. Керівник закладу освіти призначає для молодого вчителя наставника з числа кращих учителів відповідного фаху. Наставник надає стажисту допомогу в плануванні навчально-виховної роботи, в розробці поурочних планів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року дирекція школи.
Колективні форми
Відкриті уроки — одна з колективних форм методичної роботи, їх мета — підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед національною школою. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків необхідно забезпечити цілеспрямованість обговорення, науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями, підведення його підсумків кваліфікованими спеціалістами.
Взаємо відвідування вчителями уроків — має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги.
Предметні методичні об'єднання вчителів або предметні комісії — центр методичної роботи, вивчення і втілення досягнень теорії та передового досвіду в практику навчання конкретних навчальних дисциплін. Вони створюються у великих школах, де один предмет викладають кілька вчителів. Існують також методичні об'єднання вчителів початкових класів та об'єднання класних керівників і вихователів.
Методичні об'єднання можуть заслуховувати й обговорювати доповіді з найактуальніших питань навчання і виховання, нову фахову літературу, організовувати взаємо відвідування уроків, проведення і обговорення відкритих уроків, виготовлення наочності, застосування технічних засобів навчання. У їх компетенції — організація консультацій для молодих учителів, заслуховування звітів учителів про виконання індивідуальних планів самоосвіти.
План роботи методичного об'єднання складають на навчальний рік. На першому організаційному засіданні обирають голову і секретаря терміном на один рік, обговорюють проект плану роботи і доповнюють його, обмінюються досвідом з питань підготовки до нового навчального року.
Бажано, щоб на кожному з чотирьох засідань методичного об'єднання було проведено відкриті уроки різних типів із складних тем програми досвідченими учителями. Одну із запланованих для обговорення доповідей варто присвятити темі відкритого уроку. На засіданнях необхідно виробити й ухвалити рекомендації з обговорюваного питання, впровадження яких у практичну діяльність членів об'єднання перевіряє голова методичного об'єднання. На останньому з них обговорюють додатки до екзаменаційних білетів, підводять підсумки діяльності об'єднання за рік, накреслюють завдання на наступний навчальний рік.
У системі шкільних і міжшкільних предметних методичних об'єднань можуть створюватися творчі (проблемні) групи у складі 8—10 добре теоретично підготовлених учителів, які працюють над вирішенням актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, використання комп'ютера у навчальному процесі, формування світогляду учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни, диференційоване навчання та ін.). Тривалість роботи творчої групи залежить від складності проблеми, над якою вона працює (один-два роки). Завершальним етапом роботи групи є підготовка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми.
Методичні кабінети — створюють у великих основних і середніх школах для надання вчителям і вихователям методичної допомоги. Вони знайомлять учителів з досягненнями педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. В методичних кабінетах збирають кращі зразки тематичних та поурочних планів, методичні розробки класних годин, розробки складних тем навчальних програм, зразки художньої й технічної творчості учнів, саморобні прилади, матеріали з узагальнення досвіду навчально-виховної роботи кращих педагогів та ін.
Одним із шляхів підвищення методичного рівня вчителів є залучення їх до розробки актуальної для педагогіки і школи проблеми. Наукову проблему обирають з таким розрахунком, щоб до її розробки можна було залучити всіх педагогів школи.
Семінар-практикум — продуктивна форма методичної роботи. Цінність його в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінару-практикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей.
Педагогічні читання — сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики, їх можна організувати у школі, районі, області, країні.
Учителі школи впродовж певного періоду працюють над окремими темами проблеми і на шкільних педагогічних читаннях доповідають про результати свого дослідження. Районні педагогічні читання організовують на базі кращих доповідей, відібраних на шкільних педагогічних читаннях.
Науково-практична конференція (районна, обласна чи республіканська) — ефективна форма методичної роботи. З темою конференції педагогічну громадськість ознайомлюють заздалегідь. На пленарному засіданні розглядають основні питання проблеми, яка виноситься на обговорення, а під час роботи секцій обговорюють конкретніші питання навчально-виховної роботи, відвідують і обговорюють уроки та виховні заходи у кращих школах. На підсумковому пленарному засіданні заслуховують звіти керівників секцій, обговорюють і приймають рекомендації науково-практичної конференції з даної проблеми.
Діяльність шкіл передового досвіду — спрямована на вивчення та поширення передового педагогічного досвіду. Такі школи безпосередньо демонструють зразки навчально-виховної роботи відвідувачам, організовують розповіді керівників або кращих учителів про систему своєї роботи, забезпечують відвідування та обговорення уроків або виховних заходів зі слухачами, оформляють спеціальні буклети з описом передового досвіду та ін.
Школи передового досвіду можуть зосереджуватися на вивченні сучасних досягнень науки, техніки, мистецтва, культури, педагогіки і психології навчання, а також проблем наукової організації педагогічної праці та втілення їх У практику роботи учителів. Вони повинні виявляти інтерес передусім до вивчення й запровадження передового педагогічного досвіду, практичного оволодіння вчителями новими методами навчання і виховання, озброєння вчителів методами педагогічного дослідження, аналізу та оцінки чужого і власного досвіду. У таких школах використовують практичні й теоретичні форми роботи з учителями.
Практичні заняття — відвідування уроків керівників шкіл, аналіз цих уроків з метою вивчення їх системи роботи, відвідування уроків молодих учителів директором школи, взаємо відвідування уроків учителями, консультації керівників школи, ознайомлення з творчою лабораторією керівника школи.
До форм теоретичних занять у школі передового досвіду відносять спільне вивчення програм, підручників, методичних посібників, психолого-педагогічних вимог до уроків, дидактичних принципів і шляхів їх реалізації; систематичне інформування слухачів школи про новини науково-методичної і психолого-педагогічної літератури; вивчення актуальних питань педагогіки і методики навчання та ін.
Опорні школи — важлива ланка методичної роботи. Вони мають належну навчально-матеріальну базу, творчий педагогічний колектив і відповідні результати в навчально-виховній роботі. На базі опорної школи проводять індивідуальні та групові консультації, стажування, науково-практичні конференції, педагогічні читання, семінари-практикуми тощо.
Експериментальний педагогічний майданчик. Відповідно до «Положення про експериментальний педагогічний майданчик» (1993) такі майданчики створюють для реалізації педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту, впровадження принципово нових технологій у практику закладів освіти. Ініціатором створення може бути будь-яка особа чи заклад освіти.
Прикладом діяльності експериментального майданчика інституту психології АПН України є керченська середня школа № 19. Тут досліджують багато аспектну тему «Школа мислення». Мета такої школи — виховання продуктивно мислячої особистості. Завдання дослідження:
- Надати особистості свободу проблемної та інтуїтивної розумової діяльності (філософський аспект).
- Педагогічно організувати спонтанні впливи соціально-культурного контексту школи на розвиток продуктивного мислення учнів (соціологічний аспект).
- Забезпечити максимальний розвиваючий вплив навчальних проблемно-інтуїтивних ситуацій на особистість учителя і учня (педагогічний аспект).
- Оптимізувати пошукову розумову активність учасників педагогічного процесу у внутрішніх проблемно-інтуїтивних ситуаціях (психологічний аспект).
Творчі звіти вчителів — використовують перед атестацією педагогічних працівників. Звітуючи на педагогічній раді, вчитель ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить інших учителів з технологією власного досвіду.
Цікавий досвід методичної роботи — методичні об'єднання вчителів предметників; школи молодого керівника, вчителя, вихователя; семінари-практикуми для досвідчених керівників, вихователів, учителів; цільові та проблемні семінари; творчі групи, школи педагогічної майстерності під керівництвом творчих учителів, учителів-методистів; консультаційні пункти; опорні школи; авторські школи; клуби для працівників дошкільних дитячих закладів.
Ефективно використовують і такі масові форми методичної роботи як:
- науково-практичні конференції;
- педагогічні читання;
- тижні педагогічної майстерності (дні відкритих дверей педагогів-майстрів, учителів-методистів, старших учителів, відмінників народної освіти);
- конференції педагогічних працівників;
- методичні тижні, місячники.
Серед індивідуальних форм методичної роботи тут поширені стажування та наставництво; індивідуальні й групові консультації; конкурси «Учитель року», «Класний керівник року», «Вихователь року»; після атестаційна робота; до-курсова і після курсова робота з керівниками та вчителями; робота з творчими вчителями; робота з учителями-за-очниками; творчі звіти вчителів, що атестуються на присвоєння звання, тощо.
У підвищенні фахового, методичного і психолого-педагогічного рівнів учителя вагому роль відіграють обласні інститути удосконалення вчителів (ОІУВ). Останніми роками в цих установах створено кафедри, що відповідають за підвищення кваліфікації учителів.
Підвищенню фахового рівня педагогічних працівників сприяє також їх систематична атестація, яку проводять з метою визначення відповідності педагогів посаді, яку вони обіймають, рівневі кваліфікації, залежно від якого (а також від стажу педагогічної роботи) їм встановлюється кваліфікаційна категорія, визначається тарифікаційний розряд оплати праці, присвоюється педагогічне звання.
Атестацію щороку проводять атестаційні комісії, що створюються при навчально-виховних закладах незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності й місцевих органах державного управління освітою. Педагогічних працівників атестують при навчальному закладі. Атестаційна комісія при органі управління освіти розглядає клопотання комісії навчального закладу та приймає рішення в межах своєї компетенції щодо результатів атестації певних категорій педагогів.
За результатами атестації керівник навчально-виховного закладу, органу державного управління освіти видає наказ, який у тижневий термін доводиться до відома атестованого колективу та подається в бухгалтерію для нарахування педагогічному працівникові заробітної плати згідно з встановленим тарифним розрядом від дня прийняття рішення атестаційною комісією.
Уточнення МОН. Педагогічна автономія вчителя у:
1. створенні програм;
2. розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);
3. підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.
- встановлює гарантії збереження рівня заробітної плати педагогічних працівників, а також вперше передбачає доплати, зокрема, за завідування кабінетами інформатики, ресурсними кімнатами та спортивними залами, та визначає можливість отримувати інші, окрім визначених, види доплат, встановлених засновником закладу освіти;
- більше доплат для вчителів;
Ілюстрація: МОН
Уточнення МОН. Закон передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Окрім цього, педагоги зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону матиме змогу встановлювати засновник закладу.
- визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, а також права і обов’язки, яких набувають учителі у разі успішного проходження сертифікації.
- встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації та передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів;
- передбачає створення нових центрів професійного розвитку педагогічних працівників з метою створення умов для підвищення їхньої педагогічної майстерності.
Педагогічна рада школи як форма вдосконалення професійної компетентності вчителя
Педагогічна рада (далі – педрада) – вищий колегіальний орган управління, який реалізує вияв громадської думки педагогічного колективу.
Педрада – найважливіша і найбільш демократична форма роботи учительського колективу з метою розв’язання навчальних проблем, удосконалення навчально-виховного процесу й підвищення професійної майстерності педагогів.
Якщо представити педраду як системо утворюючий чинник розвитку закладу, тобто бачити в ній важливий засіб управління цілісним навчально-виховним процесом, то можна говорити протехнологію управління розвитком школи за допомогою системи педагогічних рад. Отже, оновлення змісту освіти слід починати з перегляду підходів до проведення засідань педради.
Технологія сучасної педради передбачає зміну стратегії управління педпроцесом таким чином, щоб учитель із «незаперечного авторитету» став уважним і зацікавленим співрозмовником і співучасником процесу пізнання.
Функції педради. Сучасна педрада є поліфункціональною. Г.Селевко пропонує наступну класифікацію функцій:
- Управлінська (адміністративна) функція. Поділяється на підфункції: законодавчі; наради; узагальнено-діагностичні; планово-прогностичні; експертно-контролюючі; корекційні.
- Методична, яка передбачає інформаційний, узагальнено-аналітичний, розвивальний, навчальний та активізуючий напрями.
- Виховна, поділяється на підфункції: індивідуально-формуюча; колективно-формуюча; мотиваційно-цільова; світоглядно-ідеологічна; організаційно-виховна.
- Соціально-педагогічна функція полягає в комунікації, координації та інтеграції зусиль, захисті дитячих та вчительських колективів, дотримання правових норм.
Класифікація завдань за цільовими установками
- Забезпечення виконання законодавства про освіту, якості навчання та рівнів державних стандартів Науково-педагогічне (підвищення рівня викладання предметів, запровадження інновацій)
- Створення дружного, працездатного колективу Психолого-педагогічне (забезпечення гуманних стосунків у школі, здійснення психологічної освіти)
- Формування позитивних мотивацій до розв’язання проблем і питань, винесених на засідання педаради
- Формування в кожного члена педради відчуття причетності до спільної діяльності Проблемне (визначення напрямів роботи над проблемою, розробка концепцій і напрямів розвитку школи)
- Формування в учителів позитивного педагогічного та креативного мислення Тематичне (розгляд стану викладання предмета, забезпечення якості навченості учнів)
- Розвиток у педагогів здатності до рефлексивної взаємодії та інноваційного пошуку Настановне (аналіз підсумків навчального року, вибір науково-методичної проблеми або розроблення шляхів її реалізації, затвердження плану роботи школи на рік)
- Формування позитивної «Я-концепції» у вчителів
- Забезпечення зростання рівня професійної та методичної компетентності працівників Підсумкове (переведення учнів у наступні класи, випуск зі школи, нагородження за успіхи в навчанні)
- Сприяння утвердженню гуманістичних стосунків учителів з учніми
Склад педради
До постійного складу педради входять: директор школи, його заступники, усі вчителі, вихователі, педагог-організатор, бібліотекар, лікар, практичний психолог, соціальний педагог, голова шкільного батьківського комітету тощо.
До розширеного складу педради можуть бути запрошені: представники організацій, ВНЗ, члени шкільного та класних батьківських комітетів, представники дитячих громадських організацій, батьки, учнів.
Головою педради є директор школи. Секретар обирається терміном на 1 навчальний рік з числа складу педради
Кількість засідань педради
Кількість засідань педради визначається їх доцільністю, але не може бути меншою від чотирьох на рік.
Структура річного циклу педрад складається з 4-5 засідань. Перша педагогічна рада – аналітико-плануюча – проводиться на початку нового навчального року (кінець серпня) і присвячується аналізу підсумків попереднього року, прийняттю річного плану та орієнтації на вирішення проблем. Остання – підсумкова - визначає результати навчального року, допуск до іспитів, переведення до наступного класу тощо. Решта – тематичні з проміжними підсумками.
Вимоги до визначення тематики засідань педради
- Питання мають бути актуальні для всього колективу, виходити з його потреб, сприяти поліпшенню навчально-виховного процесу й роботи вчителів загалом.
- Слід враховувати проблему, над якою працює місто, область.
- Періодично аналізувати, які питання вже розв’язані педколективом, а над якими необхідно ще працювати.
- Планування роботи педради рекомендується здійснювати на перспективу – 5 років, розподіливши пороках загальні теми відповідно до основної проблеми, над якою працює школа. Крім цих питань, у рамках кожного навчального року визначаються й інші актуальні проблеми.
- Тематику педрад визначають на кожен рік відповідно до перспективного плану. Можна уносити корективи до тематики залежно від завдань, які стоять перед освітою.
- Доцільно залучити членів педколективу до визначення тематики педрад шляхом опитування чи анкетування.
- Доцільно щорічно розглядати на засіданнях педради питання стану виховної та методичної роботи в школі.
Типи, форми та методи педагогічної ради
За метою підготовки та проведенням:
- Традиційні (авторитарні, догматичні).
- Сучасні інтесифіковані (модернізовані, модифіковані), удосконалення традиційних педрад.
- Нетрадиційні.
За формою (традиційні):
Доповідь з обговоренням.
Доповідь із співдоповідями.
Семінар-практикум.
За формою (нетрадиційні): актуальний мікрофон, аукціон методичних ідей, аукціон, дебати, диспут, дискусія, ділова гра, засідання-дослідження, засідання-урок, захист інновацій, захист інноваційних технологій, колективна творча справа, конкурс, конференція, круглий стіл, лабораторія, методичний день, педагогічна ситуація, педагогічний консиліум, педагогічний ринг, презентація, проблемний аналіз, проблемний стіл, проблемно-ділова гра, продуктивна гра, рефлексивно-рольова гра, семінар, семінар-практикум, творчий звіт, тренінг, фестиваль тощо.
За складом учасників:
Постійно діюча (участь усього колективу).
Розширена (за участю учнів, батьків і т.д.)
Об’єднана з іншим педагогічним колективом.
Обмежена (за кількістю учасників).
За місцем та роллю у навчально-виховному процесі:
Тактична (визначає поточні завдання школи).
Стратегічна (вироблення ліній поведінки колективу, системи спільних поглядів).
Стартова (установча).
Поточна.
Підсумкова.
Позачергова.
Технологія та циклограма педагогічної ради
Технологія проведення педради.
Визначення теми.
Підготовча робота.
Об’єднання творчої (ініціативної) групи.
Складання плану підготовки чергового засідання педради.
Підготовка проекту рішення педаради.
Циклограма.
Підготовка. Наказ, розпорядження – робоча (творча) група – заходи. Доцільно розпочати за 1-2 місяці до дати проведення. Підготовчу роботу розпочинають із видання наказу «Про підготовку до засідання педради». Контроль за підготовкою до педради здійснюється поетапно: за місяць, за півмісяця, за тиждень.
Педрада. Проведення – обговорення – прийняття рішення – наказ.
Шляхи реалізації рішення. Уроки, позакласні заходи – робота методоб’єднань, іншіх методичних формувань – моніторинг освітніх досягнень учнів, рівня їх розвитку та вихованості – вивчення, узагальнення і впровадження досвіду. Етап післядії – оформлення методичних матеріалів, аналіз та рефлексія.
Підсумки зняття з контролю. Проміжна і кінцева інформація на педраді, методраді, нараді при директорові тощо.
Робота творчої (ініціативної) групи
До складу творчої групи входить директор школи та один з його заступників. До роботи у творчій групі педради доцільно залучити бібліотекаря, практичного психолога. Завдання творчої групи:
Розробити план підготовки й проведення педради.
Опрацювати необхідну науково-педагогічну та методичну літературу.
Зібрати фактичний матеріал та глибоко його проаналізувати.
У разі потреби творчу групу поділяють на мікрогрупи, які працюватимуть над виконанням своїх завдань.
Робота творчої групи передбачає розробку пам’яток, програм спостережень, анкет, проведення досліджень, відвідування уроків і позакласних заходів, вивчення шкільної документації тощо.
Зміст оголошення про проведення засідання педради
Дата проведення педради.
Тема. Порядок денний.
Місце проведення.
Склад творчої групи з підготовки педради.
Список рекомендованої літератури.
Питання до педради.
Графік проведення відкритих уроків, позакласних заходів.
Графік внутрішньошкільного контролю.
Тези основної доповіді.
Є ідея! Проект рішення.
Пам’ятки, поради щодо виконання рішення.
Увага! На контролі!
Алгоритм-пам’ятка ведення засідання педради
Блок № 1.
Тривалість – до 5 хвилин. Починати засідання в призначений час, чітко. Відкриває засідання педарди її голова, який нагадує загальні правила роботи педради.
Доповісти про кількість членів педради, присутніх та відсутніх, причини їх відсутності.
Затвердити відкритим голосуванням порядок денний.
Затвердити регламент роботи педради та дотримуватися його.
Проінформувати про виконання рішень попереднього засідання педради.
Блок № 2. Тривалість доповіді та співдоповідей – 25-30 хвилин. Відповіді на запитання – 3-4 хвилини. Виступи вчителів – до 10 хвилин. Обговорення висловлених пропозицій – до 30 хвилин. Загальна тривалість – 1 година 15-20 хвилин.
Надати слово доповідачу, співдоповідачу, виступаючим.
Запропонувати виступаючим висувати конструктивні ідеї, корисні для всіх, реальні для виконання.
Стежити за реакцією членів педради, увагою дисципліною, сприяти їх участі в роботі засідання.
У разі потреби під час засідання коригувати виступи діловими репліками, спрямовувати виступаючого, дотримуватись порядку денного.
Не допускати закритих для обговорення тем, некоретних зауважень, бути толерантним, прислухатись до думки інших, критикувати потрібно конструктивно.
Підбити підсумки після обговорення проблеми, накреслити шляхи вирішення питання, що розглядається.
Блок № 3. Тривалість – до 5 хвилин.
Зачитати підготовлений заздалегідь проект рішення педради і після внесення доповнень, змін, уточнень затвердити його відкритим голосуванням.
Оголосити закінчення роботи педради.
Надати можливість членим педради виступити з довідками, зауваженнями щодо ведення засідання педради.
Загальна тривалість засідання – від 1,5 до 2, 5 годин залежно від обраної форми та мети проведення. По закінчення педради доцільно провести анкетування її учасників. Анкетою оцінюється практичність, доступність, науковість, актуальність, насиченість та глибина змісту, активізація уваги, рівень організації педради.
Рішення педради
Рішення педради повинно відповідати таким вимогам:
· Бути науково обгрунтованим.
· Бути своєчасно прийнятим і природно випливати із ситуації, що склалася.
· Відповідати таким принципам, як: повага до особи вчителя, учня, гуманізм, віра в людину, опора на її позитивні риси.
· Висвітлювати суть питання, яке розглядається. · Мати оптимальну кількість пунктів (5-7).
· Бути чітким, лаконічним, конкретним.
· Адресувати кожний пункт рішення конкретно вчителеві чи групі вчителів із вказівкою, що і коли їм необхідно зробити.
· Передбачати строки виконання не більше 1,5 -2 місяців, тобто до чергового засідання (за виключенням, коли розглядаються стратегічні завдання, які вимагають довгострокового виконання).
· Бути конструктивним, відображати єдині вимоги, розраховані на певний позитивний результат.
· Забезпечувати розуміння необхідності рішення всіма виконавцями.
· Враховувати індивідуальні можливості виконавців, особисті якості, здібності, досвід як основі для реального його виконання.
· Визначати чітко організацію проміжного та підсумкового контролю за виконанням рішення.
· Забезпечувати зняття з контролю рішень, які виконані.
· Рішення педради ставиться адміністрацією на контроль, видається наказ по школі, де накреслюються основні шляхи реалізації рішення, у разі виконання рішення знімається з контролю.
· Керівник школи зобов’язаний забезпечити виконання ухвалених рішень педради.
Орієнтовний алгоритм реалізації рішень педради
Постановка рішення на контроль.
Прийняття адміністративного рішення (наказ, нарада, засідання методоб’єднання)
Розробка шляхів реалізації рішення (планування заходів щодо його реалізації)
Організація проміжних форм контролю (відвідування уроків, позакласних заходів; проведення директорських контрольних робіт, зрізів навчальних досягнень; анкетування, співбесіди з учнями, учителями, батьками тощо)
Аналіз стану реалізації рішення.
Зняття з контролю (інформування педколективу про остаточне виконання рішення педради, відмітка про це у документації педради).
Книга протоколів педради
Директор школи відповідає за якість ведення книги протоколів педради.
Тут фіксують перебіг обговорення питань і прийняття рішень на засіданнях педради.
Реквізити протоколу:
Назва типу документа.
Дата проведення засідання.
Заголовок до тексту.
Підписи голови й секретаря.
Текст протоколу складають із двох частин: вступної та основної. Вступна частина містить інформацію про кількість присутніх і відсутніх на засіданні, порядок денний засідання з переліком питань, які підлягають розгляду та зазначенням доповідачів, встановлення регламенту. Основний текст протоколу викладають розділами: «Слухали», «Виступили», «Ухвалили». Підписи голови й секретаря засідання є обов’язковими. Книгу протоколів засідання педагогічної ради зберігають 25 років.
Протоколи нумеруються упродовж навчального року. Рішення педради приймаються більшістю голосів за наявності на засіданні не менше 2/3 його членів. При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови педради.
Приміщення та матеріали для роботи педради
Для засідання відводиться світле просторе приміщення, що має гарну звукоізоляцію, вентиляцію, нормальну температуру повітря. Оформлюється наочність, готується електронна презентація до змісту педради. У цьому ж приміщенні доцільно розмістити виставку літератури із запропонованої теми, творчі роботи вчителів, учнів, наочні посібники, дидактичний матеріал. Матерали для проведення педради розкладають заздалегідь для кожного її учасника. Підготовка включає естетичне оформлення.
Можливі недоліки в роботі педради
Одноманітність тематики.
Відсутність належної підготовчої роботи.
Поверховість обговорення визначених питань.
Неконкретність рішень.
Відсутність контролю їх виконання.
Низька результативність роботи.
Формалізм.
Перетворення педради на інструктаж, авторитарний стиль.
Слабкий зв’язок теорії та практики, абстрагованість доповідей.
Виявлення штатних виступаючих.
Низький рівень активності педагогів.
Опір інноваціям, відсутність ініціативи від керівника закладу.
Як позбутися формалізму і стереотипів під час засідання педради.
Членам педради пропонують підготувати відповіді на запитання:
Чи все запропоноване на педраді під силу колективу? Що Ви конкретно пропонуєте для виконання окремих справ? У яких заходах ви хотілиби взяти активну участь, могли б стати організатором, надати певну допомогу? Як необхідно організувати роботу, щоб план був реалізований?
Порушувати актуальні проблеми, уникати розгляду одних і тих самих питань із року в рік.
Спланувати роботу педради на перспективу (5 років), розподіливши за роками основні теми педради відповідно до провідної проблеми, над якою працює школа.
До підготовки засідань слід залучати якомога більшу кількість учителів.
Педрада повинна бути генератором цікавих ідей, експертною радою з експериментальної роботи освітньої установи.
Педрада – орган, який об’єднує всіх загальною турботою про сьогоднішній і завтрашній день школи, спонукає до пошуку, творчості, підтримує в колективі атмосферу довіри, взаєморозуміння й поваги.
Використовувати нетрадиційні форми проведення засідань педради.
Використовувати інтерактивні форми проведення педради, зосерджуючи увагу на вправах-криголамах, вправах-прийнятті спільних правил, створенні малих груп, заповненні «робочих листків», мозковій атаці, рольових та ділових іграх
Загальні поради та прикінцеві положення
Директору школи слід пам’ятати, що засідання педаради можна проводити лише за умови його належної підготовки.
Протоколи педради, її рішення є показником управлінської культури та стилю роботи керівника школи.
Після проведення чергового засідання педради директор школи або ініціативна група виконує самоаналіз із метою визначення недоліків, прорахунків під час підготовки та її проведення (Чи аналізували виконання рішень попередньої педради? Яку організаційно-методичну роботу провадили з підготовки до педради? Чи доцільна форма педради? Чи якісно підготовлена основна доповідь? Якість і конкретність рішення. Активність членів педради. Чи були створені умови для зацікавлення, розвитку ініціативи та творчості вчителів? Чи дотримано регламент? Культура проведення педради. Результативність діяльності педради, упровадження її рішень у практику роботи тощо).
Головним критерієм оцінювання діяльності педради є конкретні наслідки: як упроваджують у практику роботи ухвалені рішення, як поліпшують результативність навчально-виховного процесу.
Педагогічну раду слід розглядати як особливу технологію роботи з педагогічним колективом.
Доцільно вести активну пошукову діяльність щодо впровадження сучасних інноваційних форм та методів в організації діяльності педагогічної ради школи.