Критерії, правила і процедури оцінювання

Оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти урегульовано такими документами:

• Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
• Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
• Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 13 .07. 2021 р. № 813;
• Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 01 квітня 2022 р. № 289 (чинні для 5 класів);
• Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 7–11 класів);
• Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами, додаток 2 (чинні для 7–11 класів);
• Інструкція з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 р. № 496.

Слід звернути увагу, що відповідно до законодавства у разі відсутності результатів річного оцінювання за 2021/22 навчальний рік учень має право пройти річне оцінювання до початку 2022/23 навчального року.

Оцінювання здобувачів початкової освіти

У 1–4 класах відповідно до Державного стандарту початкової освіти здійснюють формувальне і підсумкове оцінювання. Заклади загальної середньої освіти, відповідно до статті 54 Закону України «Про освіту» щодо академічної свободи педагогічних працівників, можуть розробити власну систему оцінювання результатів навчання учнів або скористатись чинними Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти.

Детальніше про оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти в Додатку 3 «Початкова освіта» Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

Оцінювання учнів 5 та 6 класів

Оцінювання учнів 5 класу здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 1.04.2022 № 289. Ці рекомендації розроблені для учнів 5–6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.

Оцінювання результатів навчання учнів 5 класів здійснюється з використанням 12-бальної системи (шкали), а його результати позначають цифрами від 1 до 12. Заклад освіти може здійснювати оцінювання за власною шкалою оцінювання результатів навчання учнів або за системою оцінювання, визначеною законодавством. Інструментарій оцінювання, що застосовується закладом, описується в освітній програмі закладу освіти.

Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання визначеною законодавством, результати такого оцінювання відображаються у Свідоцтві досягнень. За умови використання власної шкали оцінювання заклад має визначити та описати в освітній програмі правила переведення загальної оцінки результатів навчання за рік у систему, визначену законодавством (12-бальну систему), для виставлення у Свідоцтво досягнень.

Свідоцтво досягнень

Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учнів 5 класу з предметів та інтегрованих курсів, визначених освітньою програмою закладу освіти. У Методичних рекомендаціях пропонується орієнтовна форма Свідоцтва досягнень.

Перелік предметів та інтегрованих курсів у Свідоцтві досягнень визначається закладом освіти відповідно до затвердженої освітньої програми. Перед друком Свідоцтва досягнень необхідно привести його у відповідність до освітньої програми закладу освіти: видалити зайві рядки або підкреслити назви предметів та інтегрованих курсів, обраних закладом освіти; вписати назви курсів вибіркового освітнього компоненту.

У Свідоцтві досягнень є дві графи: «Характеристика навчальної діяльності» і «Характеристика результатів навчання». Заповнення графи «Характеристика результатів навчання» здійснюється відповідно до облікованих у класному журналі результатів навчання учнів з предметів та інтегрованих курсів, визначених навчальним планом закладу освіти.

Виставляються оцінки за кожну групу загальних результатів і «загальна оцінка результатів навчання». Механізм виведення загальної оцінки результатів навчання визначається закладом освіти для кожного предмета та інтегрованого курсу з урахуванням, зокрема, кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення, і описується в інструментарії оцінювання в освітній програмі.

У Свідоцтві досягнень, окрім характеристики рівня досягнення результатів навчання з предметів та інтегрованих курсів, дається характеристика стану сформованості навчальної діяльності відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.

Графа «Характеристика навчальної діяльності» заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених упродовж начального року. Спостереження проводяться спільно з учителями, які у цьому класі викладають навчальні предмети та інтегровані курси, за планом, визначеним закладом освіти. Заповнення графи здійснюється шляхом виставлення відповідної позначки (сформовано або формується) навпроти певного уміння.

Педагогічні колективи можуть використовувати власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки.

Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року та в разі переведення здобувача освіти до іншого закладу освіти упродовж навчального року.

За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання результатів навчання учнів або визначити власну шкалу оцінювання з предметів та інтегрованих курсів освітніх галузей «Мистецтво», «Соціальна та здоров’язбережувальна», «Фізична культура». Наприклад, визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) з зазначених вище галузей нададуть змогу вчителеві об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість учня, оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх чи фізичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.

Види оцінювання

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, відповідно до законодавства, є формувальне, поточне (не поурочне) та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання.

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання може здійснюватися у формі оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо). Під час формувального оцінювання важливо формувати в учнів 5 класу вміння здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання.

Тематичне оцінювання може здійснюватися на основі поточного оцінювання із урахуванням проведеної для оцінювання проміжних результатів навчання діагностичної (контрольної) роботи або без проведення такої роботи залежно від специфіки навчального предмета чи інтегрованого курсу. Під час виставлення оцінки за тему результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються.

Семестрове оцінювання здійснюється на основі результатів тематичного оцінювання та результатів контролю груп загальних результатів навчання, відображених у Свідоцтві досягнень. Систему діагностувальних і контрольних робіт, у тому числі для перевірки рівня сформованості умінь певної групи загальних результатів, визначених у Свідоцтві досягнень, учитель планує і розробляє самостійно під час календарно-тематичного планування, керуючись Державним стандартом, освітньою і навчальною програмами та відповідно до кількості годин, передбачених навчальним планом на вивчення предмета чи інтегрованого курсу.

Річне оцінювання здійснюється на основі загальних оцінок результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться. У Свідоцтві досягнень у графі «Рік» ставиться одна оцінка – загальна оцінка результатів навчання за рік. Оцінки за групи результатів навчання у графі «Рік» не виставляються, оскільки вони мають бути враховані в оцінках за семестри.

Семестрова та річна оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06. 2008 р. № 496; пункти 9, 10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07. 2015 р. № 762 (зі змінами).

Облік результатів тематичного, семестрового, річного оцінювання, оцінювання груп результатів навчання проводиться в класному журналі в окремих колонках без дати.

Оцінювання учнів 5 класів має бути зорієнтованим у першу чергу на обов’язкові результати навчання й орієнтири їх оцінювання, визначені Державним стандартом, та на очікувані результати навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета чи інтегрованого курсу.

У Методичних рекомендаціях запропоновані орієнтовні загальні критерії оцінювання результатів навчання (Додаток 2). Ці критерії можуть бути застосовані в частині, що відповідає очікуваним результатам навчання, визначеним відповідною навчальною програмою.

Критерії для формувального оцінювання розробляються вчителем самостійно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів.

Для забезпечення наступності між підходами до оцінювання результатів навчання здобувачів початкової та базової середньої освіти, варто у першому семестрі 5 класу підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснювати за рівневою шкалою, а його результати позначати словами або відповідними літерами:

• «початковий» – «П»;
• «середній» – «С»;
• «достатній» – «Д»;
• «високий» – «В».

Також слід супроводжувати його вербальною характеристикою з орієнтацією на досягнення учня, а не на помилки або невдачі.

При переході від підсумкового оцінювання за рівневою шкалою в І семестрі до оцінювання за бальною шкалою в ІІ семестрі у Міністерстві освіти рекомендують при виставленні річної оцінки орієнтуватись на оцінку за ІІ семестр.

Якщо рівень результатів навчання учня визначити неможливо (через тривалу відсутність), у класному журналі та свідоцтві досягнень робиться запис «(н/а)» (не атестований(а).

За рішенням педагогічної ради заклад освіти може визначити адаптаційний період, упродовж якого не здійснюється поточне або тематичне оцінювання учнів 5 класу. Таке рішення затверджується відповідним наказом керівника закладу освіти. ( вересень -грудень місяці -  вербальне оцінювання, протягом адаптаційного періоду педагоги ведуть щоденники спостережень, за І семестр - рівневе оцінювання, а у ІІ семестрі - бальне оцінювання - рішення педради від 01.09.2022 року протокол № 1)

Оцінювання учнів 7–9 класів

Оцінювання учнів 7 – 9 класів  здійснюється за Критеріями оцінювання та Орієнтовними вимогами оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти.

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При цьому окрема тематична атестації при здійсненні відповідного оцінювання, як правило, не проводиться.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учнів з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.

Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. При виставленні річної оцінки мають враховуватися:

• важливість тем, які вивчались у І та ІІ семестрах;
• тривалість їх вивчення та складність змісту;
• динаміка особистих навчальних досягнень учня з предмета протягом року;
• уміння застосовувати учнем набуті протягом навчального року знання тощо.

Семестрова і річна оцінки можуть підлягати коригуванню (пункт 3.2. Інструкції з ведення класного журналу 5–11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів; пункти 9–10 Порядку переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу.

При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення в навчанні» та срібну медаль «За досягнення в навчанні» (затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 17.03.2015 № 306, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 березня 2015 р. за № 354/26799) підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом коригування не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

У випадках, що не зазначені у методичних рекомендаціях Міністерства освіти і науки України, рішення щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти приймає вчитель, керуючись правом на автономію у професійній діяльності. За потреби це рішення погоджується з керівником закладу освіти.

Складено відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/23 навчальному році.

матеріал взято із https://osvita.ua/school/87164

Стаття 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ МОНмолодьспорту від 13.04.2011 № 329)
Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222)
Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 13.07.2021 № 813)

матеріал взято https://ezavuch.mcfr.ua/941478

Оцінювання ґрунтується на таких принципах:

Основні функції оцінювання — формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.

Формувальна та діагностувальна функції — пріоритетні й взаємодоповнюють одна одну.

Щоб реалізувати формувальну функцію оцінювання, педагог відстежує динаміку навчального поступу учня, визначає його навчальні потреби та з огляду на результати спрямовує освітній процес на підвищення ефективності навчання.

Діагностувальна функція дає змогу виявити досвід навчальної діяльності учня відповідно до поставлених цілей, з’ясувати передумови отриманих результатів, причини утруднень, скорегувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їхній розвиток.

Що є об’єктами оцінювання

Об’єкти оцінювання — результати навчання учня/учениці, зокрема й процес їх досягнення.

Результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів (п. 22 ст. 1 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII).

Як урахувати вікові особливості учнів 1—4‑х класів під час оцінювання

Щоб оцінювати навчальні досягнення учнів 1–4-х класів з огляду на їхні вікові особливості:

об’єктивні результати навчання

— знання про предмети і явища навколишнього світу;
— взаємозв’язки і відношення між ними;
— уміння та навички оперувати знаннями;
— уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій;
— досвід творчої діяльності, відображений в обов’язкових/очікуваних результатах навчання, що визначені в освітній програмі закладу загальної середньої освіти

особистісні надбання

— активність, ініціативність;
— старанність, наполегливість;
— комунікабельність, здатність співпрацювати;
— самостійність, відповідальність;
— ціннісні ставлення

Які види навчальної діяльності обирати

За формою:

• індивідуальні;
• групові;
• фронтальні.

За способом виконання:

• усні — бесіди, розповіді, перекази, діалоги тощо;
• письмові — окремі навчальні завдання, зокрема тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти, діагностувальні роботи;
• практичні — досліди, навчальні проєкти, учнівські портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо;
• програмовані — з електронними засобами навчання, дозволеними в закладах загальної середньої освіти.

Учитель самостійно визначає форму, спосіб, зміст, час навчально-пізнавальної діяльності з огляду на опрацьований програмовий матеріал та відповідно до календарно-тематичного планування.

Який тип оцінювальних суджень використовувати у 1–4-х класах — у Таблиці.

Що в основі оцінювальних суджень

Формуйте оцінювальні судження, визначайте рівень результату навчання на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1–4-х класів. Вона враховує такі показники:

• якість знаннєвого складника компетентностей — дієвість, гнучкість, міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність;
• сформованість діяльнісного складника компетентностей за рівнями реалізації навчальної діяльності — рівень розпізнавання і копіювання зразків, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий рівні;
• прояв мотиваційно-ціннісного складника компетентностей, а саме умотивованості, пізнавального інтересу, відповідальності, ініціативності.

Підходи до оцінювання у різних класах закладу освіти можуть мати відмінності. Особливості оцінювання в певному класі ініціює вчитель, а затверджують на засіданні педагогічної ради закладу загальної середньої освіти.

Як дотриматися принципу конфіденційності

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його батьків або осіб, що їх замінюють. Інформуйте батьків про результати навчання під час індивідуальних зустрічей. Також записуйте оцінювальні судження у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв’язку з батьками, фіксуйте результати навчання у свідоцтвах досягнень.

Оберіть і погодьте з батьками учнів форму зворотного зв’язку. Системно проводьте роз’яснювальну роботу з ними щодо особливостей оцінювання результатів навчання учнів.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4-х класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 13.07.2021).

У свідоцтві досягнень учня надавайте розгорнуту характеристику його результатів навчання. Для здобувачів початкової освіти розроблені два примірні зразки свідоцтв досягнень — окремо для 1–2-х та 3–4-х класів. Свідоцтва досягнень учнів містяться у Додатках 2 і 3 до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4-х класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 13.07.2021).

Яка структура

Обидва примірні зразки свідоцтв досягнень містять такі частини:

• Характеристика навчальної діяльності;
• Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей;
• Рекомендації вчителя;
• Побажання батьків.

Примірні зразки свідоцтв досягнень учнів можна доповнювати з урахуванням особливостей освітньої програми закладу загальної середньої освіти.

Характеристика навчальної діяльності

У першій частині примірного зразка свідоцтва досягнень учня надавайте характеристику навчальної діяльності. Її показники підлягають лише вербальному оцінюванню з висновком:

• показник виявляється під час навчальної діяльності — у графі «Сформовано (˅)/ще формується» позначте «˅»;
• виявлення показника потребує спонукання/розвитку — не робіть позначень у цій графі.

На наступних етапах навчання учитель має змогу відмітити виявлений показник.

Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей

У другій частині примірного зразка свідоцтва досягнень учня фіксуйте оцінку щодо сформованості того чи того результату навчання за освітніми галузями.

Якщо використовуєте вербальну оцінку, у графі «Сформовано (˅)/ще формується» («Сформовано (˅)/ще формується//Рівень результату навчання») позначайте «˅» або не робіть позначень, якщо результат ще формується. Як і в попередньому випадку це дає змогу у подальшому відмітити виявлений показник.

Якщо використовуєте рівневу оцінку, у графі «Сформовано (˅)/ще формується» («Сформовано (˅)/ще формується//Рівень результату навчання») позначайте рівень буквами: високий — «В», достатній — «Д», середній — «С», початковий — «П».

Рекомендації вчителя

У частині «Рекомендації вчителя» словесно конкретизуйте сформованість результатів навчання учнів та окресліть орієнтири індивідуальної траєкторії навчання учня/учениці.

Побажання батьків

У частині «Побажання батьків/осіб, що їх замінюють» вони мають змогу записати власну думку щодо результатів навчання їхніх дітей, висловлювати побажання щодо подальшої співпраці із закладом загальної середньої освіти.

Хто підписує

Свідоцтво досягнень учня можуть підписувати учитель класу, батьки учня, керівник закладу загальної середньої освіти.

Оригінал документа зберігають батьки учня/учениці чи особи, що їх замінюють. Копію документа з відміткою «Згідно з оригіналом», що закріплена печаткою, зберігають в особовій справі учня.

Не переписуйте інформацію зі свідоцтва досягнень учня до особової справи. В особовій справі лише зазначте рішення про переведення до наступного класу.

Підстава для зарахування учнів до 5-го класу — свідоцтво досягнень учня, у якому результати навчання можуть бути охарактеризовані вербальною або рівневою оцінкою.

Оскільки кожен учень має певні обдарування до хоча б одного виду навчальної діяльності, за результатами навчального року нагороджуйте їх відзнаками — грамотами, дипломами школи за індивідуальні досягнення.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1—4‑х класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 13.07.2021).

Які нормативно-правові акти щодо оцінювання втратили чинність

Втратили чинність методичні рекомендації:

• Щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі (наказ МОН від 20.08.2018 № 924);
• Щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу (наказ МОН від 27.09.2019 № 1154);
• Щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи (наказ МОН від 16.09.2020 № 1146).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1–4-х класів закладів загальної середньої освіти (наказ МОН від 13.07.2021).

І. Критерії, правила і  процедури оцінювання здобувачів освіти закладу

1. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ (ВИХОВАНЦІВ) У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (наказ МОНМС від 13.04.2011 р. № 329)
2.  Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018  № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

3. Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

4. Оцінювання результатів навчання у початкових класах НУШ

   У початкових класах здійснюється формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів.

   Підсумкове оцінювання у 1–2 класах здійснюють із застосуванням вербальної характеристики особистих досягнень. Його результати фіксують тільки у свідоцтві досягнень (зразок затверджений наказом МОН «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі» від 20.08.2018 № 924).

   У 3–4 класах підсумкове оцінювання здійснюють за рівневою шкалою. Результати навчання у Класному журналі можна зазначати на відповідних сторінках навчальних предметів (окремих сторінках зведеного обліку результатів навчання). При цьому послуговуватися слід характеристиками результатів навчання, визначеними у свідоцтві досягнень за рівнями, зокрема використовувати такі позначення:

    — початковий рівень

    — середній рівень

    — достатній рівень

    — високий рівень

   За рівнями оцінюється кожне загальне уміння учня, набуте з певного навчального предмета та інтегрованого курсу.

   Узагальнений рівень із навчального предмета або інтегрованого курсу не визначається.

   До Класного журналу слід записувати лише результати підсумкового оцінювання за І семестр (І і II триместр) та рік (здійснюється на підставі результатів оцінювання за II семестр або III триместр).

   Інформація щодо оцінювання у зведеному обліку результатів навчання та у свідоцтві досягнень має бути тотожною.

   Використання та поширення у відкритому доступі зведеного обліку результатів навчання дозволяється на умови його знеособлення.

   Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів Нової української школи (наказ МОН від 07.12.2018 № 1362 у редакції наказу МОН від 02.09.2020 № 1096).

Міністерство освіти і науки видало методичні рекомендації оцінювання учнів 3 та 4 класів, які вчаться за новим стандартом.

Вони є в наказі №1146 від 16 вересня, опублікованому на сайті МОН.

Для учнів третіх та четвертих класів застосовується формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове та річне) оцінювання.

“Важливу роль у формувальному та підсумковому оцінюванні відіграють критерії, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного різновиду роботи та різновиду діяльності учнів з орієнтуванням на вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначених Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3-4 класи), й очікуваних результатів, зазначених в освітній програмі закладу загальної середньої освіти (модельних навчальних програмах)”, – пояснюють в міністерстві.

Формувальне оцінювання здійснюється через:

• педагогічне спостереження учителя за навчальною та іншими різновидами діяльності учнів;
• аналіз портфоліо учнівських робіт, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;
• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;
• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;
• застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу.

“Результати формувального оцінювання відображаються в оцінних судженнях учителя / учнів / батьків, що характеризують процес навчання та досягнення учнів. Оцінні судження вчителя мають бути об’єктивними, конкретними, чіткими, лаконічними, доброзичливими, слугувати зразком для формулювання оцінних суджень учнями.

В оцінному судженні відображають прогрес учнів та поради щодо подолання утруднень, за їхньої наявності, у досягненні очікуваних результатів навчання відповідно до програмових вимог“, – наголошують у відомстві.

Вчителям не потрібно виводити середні тематичні, семестрові та річні оцінки.

“У журнал та свідоцтво досягнень виставляється рівень за кожен результат навчання з навчальних предметів / інтегрованих курсів наприкінці кожного навчального семестру (триместру) та навчального року. Річним оцінюванням є результати навчання учнів за останній семестр (триместр)”, – пояснили у МОН.

У свідоцтві досягнень має бути розгорнута інформація про сформованість наскрізних умінь учнів та рівні результатів навчання.

Наскрізні уміння позначаються словами:

• “має значні успіхи”;
• “демонструє помітний прогрес”;
• “досягає результату за допомогою дорослих”;
• “потребує значної уваги і допомоги”.

Рівень сформованості умінь школярів вчитель визначає на основі педагогічних спостережень та аналізу їхніх портфоліо.

Також вчитель може сам визначати графічні позначки для заповнення свідоцтва.

Заповнене свідоцтво підписує вчитель та батьки. Його оригінал надають батькам, а завірена копія зберігається в особових справах учнів у школі.

Критерії оцінювання предметів :

Завантажити документ

“Нова українська школа” : автор – IgorVetushko, Depositphotos

НАСКРІЗНІ ВМІННЯ :

• Розв’язую проблеми
• Критично мислю
• Творчо мислю (креативність)
• Співпрацюю
• Ефективно спілкуюся
• Розвиваю власний емоційний інтелект
• Досліджую
• Організовую свою діяльність
• Рефлексую
• Читаю вдумливо

4. Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013  № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;з усіх предметів варіативної складової. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою: з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

5.Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

6.ВИДИ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ: ПОТОЧНЕ, ТЕМАТИЧНЕ, СЕМЕСТРОВЕ, РІЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ТА ДПА (наказ МОН №371 від 05.05.2008 р.)

КЛЮЧОВІ  КОМПЕТЕНТНОСТІ :

1)  вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2)  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3)  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4)  компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5)  інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6)  екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7)  інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8)  навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9)  громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

http://dlse.multycourse.com.ua/ua/page/15/53

ЦІННІСНІ СТАВЛЕННЯ:

- Ціннісне ставлення особистості до суспільства і державаи.

- Ціннісне ставлення особистості до історичних, культурних і духовних надбань рідного краю.

- Ціннісне ставлення особистості до сім»ї родини, людей.

- Ціннісне ставлення особистості до себе.

- Ціннісне ставлення особистості до природи.

- Ціннісне ставлення особистості до праці.

- Ціннісне ставлення особистості до мистецтва.

ЦІННОСТІ:

Відповідальність, Гідність, Довіра, Демократія, Партнерство, Творчість, Свобода, Толерантність, Повага, Особистість, Освіта

Людяність, Патріотизм, Творче мислення, Прагнення до постійного розвитку, Моральність, Креативність, Інновації,

Гнучкість, Довіра один до одного, Допомога, Підтримка, Відкритість, Любов до дітей

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча — визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

-        навчальна — сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

-        діагностико-коригувальна — з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

-        стимулювально-мотиваційна — формує позитивні мотиви навчання;

-        виховна — сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити, висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань — кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань — усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань.

Гнучкість знань — уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань — усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань — тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички — дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень — початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень — середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень — високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

•  Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів .pdf
•  Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних.pdf
•  Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання .pdf

ІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педпрацівників закладу

1. АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (наказ МОН № 930 від 06.10.2010 р. «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників»)
2. ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДПРАЦІВНИКІВ (наказ МОН №36 від 15.01.2018 р. «Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти»)
3. СЕРТИФІКАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (Положення “Про сертифікацію педагогічних працівників”, затверджене постановою КМУ №1190 від 27.12.2018 р.)
4. ПРОФЕСІЙНИЙ СТАНДАРТ «ВЧИТЕЛЬ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗЗСО» (наказ міністерства соціальної політики України  від 10.08.2018 р. №1143)

ІІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання діяльності керівника закладу

1. АТЕСТАЦІЯ. ЗМІНИ ДО ТИПОВОГО ПОЛОЖЕННЯ ПРО АТЕСТАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (НАКАЗ МОН ВІД 08.08.13 р. № 1135)
2. ПОВНОВАЖЕННЯ КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ (СТАТТЯ 26 ЗУ «ПРО ОСВІТУ»)
3. ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОНКУРС НА ПОСАДУ КЕРІВНИКА ДЕРЖАВНОГО, КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (НАКАЗ МОН УКРАЇНИ 28.03.2018 р. № 291)