ЗАКОН УКРАЇНИ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"

Наказ МОН про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протедія булінгу (цькуванню)   Про створення безпечного середовища

УКРАЇНА

Білявецький навчально – виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Бродівської  районної ради Львівської області області 

вул.Головна, 16, с. Білявці,  Бродівський район, Львівська область,80621 

тел./факс 0(3266)37-7-52, e-mail: bilyavci@ukr.net

 Код ЄДРПОУ 22412080

Н А К А З

18.09.2020 р.                                                                                                                  №______

Про запобігання, протидії та профілактики

булінгу в Білявецькому НВК

Відповідно до Конвенція про права дитини, Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про освіту», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 №25-VIII, листа МОН України від 29.01.2019 №1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти, педагогічних працівників щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» та з метою попередження поширення негативних явищ в дитячому та учнівському середовищах, запобігання та протидії насильства та булінгу

НАКАЗУЮ:

1.Затвердити план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в Білявецькому НВК (додаток 1).

2.Затвердити порядок подання та розгляду звернень про випадки булінгу в закладі від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, педагогічних працівників, інших осіб (додаток 2).

3.Затвердити порядок реагування на доведені випадки булінгу та відповідальність осіб, причетних до булінгу (додаток 3).

4.Призначити Шемечко В.М., педагога-організатора Білявецького НВК, відповідальною за проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи щодо запобігання насильству та булінгу.

5.Відповідальній за проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи щодо запобігання насильству та булінгу Шемечко В.М.:

5.1. Проводити роботу згідно з планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в Білявецькому НВК.

5.2. Інформувати невідкладно директорку про випадки булінгу та насильства

5.3. Розмістити на веб-сайті інформацію:

правила поведінки здобувачів освіти;

корисні посилання для здобувачів освіти, батьків, законних представників, педагогічних працівників щодо протидії булінгу.                                                              До 01.10.2020

5.4. Забезпечувати соціально-психологічний супровід (патронаж) здобувачів освіти, постраждалих від насильства чи булінгу

6.Класним керівникам:

6.1. Проводити роботу згідно з планом заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в Білявецькому НВК.

6.2. Проводити різноманітні заходи для формування дружніх, товариських стосунків між членами класних колективів.

6.3. Виявляти випадки булінгу (цькування) у класних колективах та повідомляти про них адміністрацію Білявецького НВК.

7.Вчителям та працівникам Білявецького НВК, які стали свідками булінгу (цькування) негайно повідомляти про ці випадки адміністрацію Білявецького НВК.

8.Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.

Директорка                                               І.І.Сацьків

План

заходів щодо профілактики булінгу

Кейс ресурсів

Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти

Кодекс безпечного освітнього середовища

Комплект освітніх програм «Вирішення конфліктів мирним шляхом.Базові навички медіації» 
Освітня програма гуртка «Вирішення конфліктів мирним шляхом. Базові навички медіації» 
Освітня програма факультативу «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе» 

Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід

Застосування діагностичних мінімумів в діяльності працівників психологічної служби

Телефони довіри:

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

Звіт

про проведення заходів спрямованих на запобігання БУЛІНГУ(цькування)

у Білявецькому ЗЗСО І - ІІ ст.

Виховання сучасних дітей, турбота про них, забезпечення їхніх прав в усіх цивілізованих країнах світу розглядається як стратегічний загальнонаціональний пріоритет. За таких обставин базовими векторами консолідації зусиль різнихорганівдержавноївладитагромадськостіцілкомслушновважатибезпеку й благополуччядитини.

Кабінет Міністрів України 30 травня 2018 року постановою № 453 затвердив Державну соціальну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року

Метою Програми є забезпечення послідовної імплементації положень Конвенції ООН про права дитини, розбудови ефективної системи захисту прав та інтересів дитини на рівні територіальної громади в умовах децентралізації, створення дружнього до дітей середовища відповідно до міжнародних стандартів та пріоритетів Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021 роки).

Цілком логічно, що виникає необхідність захистити, убезпечити, попередити наслідки впливу на особистість несприятливих факторів і чинників.

Вже ні для кого не таємниця, що суспільний запит спрямований на освітній заклад, який є місцем, де дітей не тільки навчають, а, перш за все,  є простором для їх повноцінного розвитку, осередком успішних, креативних і щасливих людей. А такий омріяний заклад освіти можливий лише в атмосфері фізичного комфорту, сприятливого соціального та психологічного клімату, який підтримує особистість, яка розвивається, вчасно реагує на її потреби та з повагою ставиться до її особливостей.

Для дітей та молоді несприятливі впливи середовища насамперед виявляються у вигляді складних ситуацій у міжособистісному спілкуванні (конфлікти з батьками, друзями, учителями, нерозуміння з оточуючими тощо), у проявах психологічного та емоційного насильства (ігнорування, приниження, погрози, недоброзичливе ставлення тощо), у дії несприятливих факторів, пов’язаних із процесом навчання.

Найголовнішою проблемою, що стосується цькування в закладі освіти, експерти називають розрив між поколіннями. Причинами цього є природна втрата монополії батьків на авторитет, посилення цінностей індивідуалізму в суспільстві, який витісняє на другий план цінності сім’ї  та розвиток інформаційних технологій, що дозволяє дітям самостійно отримувати необхідну інформацію.

Саме через цей розрив у комунікації поколінь 48% дітей, відповідно до того ж опитування UNICEF, ніколи не розповідали про випадки насильства в закладі освіти, а 25% – говорили про це не з дорослими, а з другом, братом чи сестрою. З тих, хто мовчать, – 40% соромляться про це говорити, а 22% заявили, що це нормальне явище.

Агресія і залякування серед школярів стали серйозною проблемою в Україні. За даними дослідження ЮНІСЕФ понад 80% дітей у віці від 11 до 17 років стикалися із цькуванням у закладах освіти, 24% дітей стали жертвами булінгу, а 48% з них нікому не розповідали про ці випадки. Батьки звертаються в поліцію тільки в тих випадках, коли вже завдано тілесних ушкоджень дітям – щонайменше, середньої тяжкості.

Форми шкільного булінгу можуть бути різними: систематичні кепкування з будь-якого приводу (наприклад щодо зовнішнього вигляду дитини); задирство; фізичні та психічні приниження; різного виду знущання; бойкот та ігнорування; псування особистих речей та ін.

Діти, які зазнали різного роду насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виливається на більш слабких, молодших за віком дітей, на тварин. Часто їхня агресивність виявляється в грі, часом спалахи гніву не мають видимої причини. Деякі з них, навпаки, надмірно пасивні, не можуть себе захистити. І в тому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками. У емоційно нестабільних дітей прагнення будь-яким шляхом привернути до себе увагу іноді виявляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки.

Проблема цькування в освітньому закладі існує давно та лише зараз суспільство почало говорити про це відкрито. Міністерство освіти і науки України розпочало роботу над проектом "Безпечний ЗЗСО", до якого закликає долучитися всіх небайдужих та підтримати ідею протидії цькуванню.

Тому на сайті Білявецького НВК висвітлено ряд рекомендацій щодо протидії БУЛІНГУ (цькуванню) в освітньому закладі:

1.Головна сторінка «СТОП БУЛІНГ»

Рекомендації:

• Якщо ваша дитина агресор
• Якщо ви стали свідком боулінгу

2.Методична робота:

Нормативно-правова база:

• Рекомендації МОН для ЗО щодо застосування норм Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо протидії боулінгу(цькуванню) 18.12.2018 р. № 2657- YIII .

3. Виховна робота

• Інформаційні буклети «Хто і як відповідатиме в Україні за БУЛІНГ»
• Методичне об’єднання класних керівників(виготовлення інформаційних буклетів)
• Зустріч із представниками ювенальної превенції  та служби у правах дітей Бродівського району (грудень 2018р.)
• Виховна година «Як не стати жертвою кібербулінгу?» проведена класним керівником Яремчук Н.В. у 8 класі 16 листопада 2018 р.
• Бесіда «Булінг у дитячому середовищі, наслідки та шляхи його подолання» проведено класним керівником Фандич Л.М. у 6 класі 11 грудня 2018р.
• Ігри та вправи з профілактики та подолання дитячої агресії: гра «Дражнилка», вправи «Конверт дружніх спілкувань та життєвих ситуацій»( за Н. Щурковою), «Уміння прощати», «Уважність до інших», «Три кроки до того, щоб назавжди позбавитись гніву» проведено педагогом-організатором Шемечко В.М. для учнів 5-9 класів 19 січня 2019 р.
• Коло спілкування на тему  « Дитина – жертва БУЛІНГУ: яка вона та якої допомоги потребує» класний керівник 9 класу Буй І.П. - 26 лютого 2019 р.
• Презентація «БУЛІНГ в школі. Як його розпізнати.» класний керівник 7 класу Шуст С.П. – 28 лютого 2019 р.
• Анкетування (анонімне)« Чи доводилось тобі стати жертвою або свідком булінгу у навчальному закладі та за його межами», педагог-організатор Шемечко В.М.- 25 лютого 2019 р.
• Тематичні батьківські збори «Робота з батьками, як необхідна умова профілактики булінгу серед дітей» - січень 2019 р.
• Відеоматеріали «СТОП БУЛІНГ»

4. Батьківська сторінка

• Буклети «ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ»
• Інформаційний вісник « Хто і як відповідатиме за приниження»

Відеоматеріали про ці зустрічі розміщені у вільному доступі на сайті МОН і ми радимо їх переглянути та  використати в навчальних закладах,учнівських колективах, батьківське виховання  з метою протидії цькуванню.

Увазі педагогічних працівників пропонується 17 відеороликів кожен з яких може бути окремою темою для розмови з дітьми.

• А чи готовий ти сьогодні робити зміни навколо себе

• Де брати любов до тих, хто тебе принижує або ігнорує
• Живе опитування по булінгу
• З чого почати боротьбу з булінгом у школах
• З яких слів потрібно почати діалог під час булінгу в школі
• Прийми себе таким як є
• Результати опитування підлітків щодо суїциду з причин  булінгу; але ти можеш змінити статистику
• Стережіться, бо що посієш те й пожнеш. Про стосунки
• Ти можеш зіграти ключову роль у чиємусь житті
• Ти можеш стати рушійною силою на добро
• .Допоможи собі, рятуючи інших
• Україна стала на шлях  реального вкладу в майбутнє покоління. Оцінка Ніка Вуйчича
• Цінності, які вкладаються в дітей Мексики та США.А чого хочемо ми?
• Як довіряти і бути вдячним
• Як НікВуйчич боровся з булінгом  у своєму житті
• Який я всередині
• Які у мене цінності

Психологи наголошують, що саме  батькам необхідно мати довірливі стосунки з дітьми і знати головні ознаки, за якими можна виявити булінг, щоб підтримати і захистити свою дитину.

БУЛІНГ

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

Стаття 1. Вербальний булінг

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Стаття 2. Фізичний булінг

Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Стаття 3. Соціальний булінг

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Стаття 4. Кіберзалякування

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

ЯК ПОБОРОТИ БУЛІНГ: ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ, БАТЬКІВ ТА ВЧИТЕЛІВ
ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

«Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно».

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б’ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між «пліткуванням» та «піклуванням» про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як «хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе», «дівчинка не повинна сама захищатись» та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з’ясуйте, як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що «всі так роблять», або «він заслуговує на це». Уважно вислухайте і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як «хлопчики завжди будуть хлопчиками» або «глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства».

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І що далі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам’ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки.

"Про деякі питання організації в закладах освіти виховної роботи щодо безпеки й благополуччя дитини у 2018-2019 навчальному році" (Лист МОН №1/9-486 від 07.08.2018)

Права людини, їх міжнародне та вітчизняне правове закріплення і захист

Позитивне мислення - основа здоров'я людини

Самовиховання особистості

Теорія і методика виховання

Конвенція про права дитини

У Конвенції про права дитини (КПД), яку Україна ратифікувала у 1991 році, зазначено, що діти повинні бути захищені від насильства, відсутності піклування, брутального поводження та експлуатації (ООН, 1989). Ці терміни розуміють як такі, що охоплюють захист від багатьох конкретних загроз, як-от дитяча праця, торгівля дітьми, катування, тілесні покарання, цькування, сексуальні домагання, сексуальні наруги та сексуальна експлуатація, вербування  до збройних сил, збройні напади і стихійні лиха

Закон України «Про охорону дитинства»

 У свою чергу, питання запобігання та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми регулюється Законом України «Про охорону дитинства», де статтею 10 визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості та виключають приниження честі і гідності дитини

Закон України  «Про освіту»

Зокрема стаття 53, визначає право здобувачів освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Зокрема, вказаним нормативно-правовим актом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про освіту", які направлені на удосконалення у сфері протидії булінгу.

Лист МОН України 29.01.2019 №1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти, педагогічних працівників  щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»

Лист МОН України від 07.08.2018 №1/9-486  "Про деякі питання  організації в закладах освіти виховної роботи щодо  безпеки й благополуччя дитини"

Булінг у дитячому садку — міф чи реальність

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Дізнайтеся з пам’ятки, що означає цей термін, хто може спровокувати булінг та як змінюється поведінка дитини

  ЯКІ ВИДИ

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг може проявлятися як тиск:

• психологічний;
• фізичний.

Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

  ХТО ПРОВОКУЄ

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

• педагог або помічник вихователя —
  – зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;
  – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;
  – глузує із зовнішнього вигляду дитини;
  – образливо висловлюється про дитину чи її батьків;
  – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини;
• батьки або члени сім’ї —
  – б'ють та ображають дитину вдома;
  – принижують дитину у присутності інших дітей;
  – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;
  – ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

  ЯК МІНЯЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

• вдома —
  – не хоче одягатися вранці;
  – шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
  – просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
  – плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;
  – не контактує з однолітками у дворі;
  – грає наодинці в парку;
• в дитячому садку —
  – не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;
  – усамітнюється при будь-якій нагоді;
  – часто губить свої іграшки або речі;
  – бруднить чи псує одяг;
  – грає поламаними іграшками;
  – відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;
  – не має друзів у групі.

Фрази з подвійним змістом: Що ми говоримо і що чує дитина

Матеріали для скачування: Буклет. Фрази з подвійним змістом.pdf 945 КБ

Насильство в сім’ї — не злочин? Ламаємо стереотипи

Зазвичай чоловіки, а інколи й жінки сприймають насильство в сім’ї через призму гендерних стереотипів на кшталт «б’є — значить любить». А отже й не звертаються до правоохоронних органів, аби отримати захист. Тим паче, що в Кримінальному кодексі не було конкретної статті, яка б чітко й однозначно встановлювала: насильство — це злочин, навіть якщо події розгортаються «в родинному колі» й нібито нікого, крім членів сім’ї, не стосуються.

Минув рік, як набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»від 07.12.2017 № 2229-VIII (далі — Закон № 2229-VІІІ). Законодавство чітко визначає, що таке домашнє насильство та які його форми. Проте й нині діти часто стають не лише свідками бурхливих сварок та бійок батьків, а й самі зазнають знущань та побоїв. Унаслідок цього вони отримують психологічні травми, тілесні ушкодження чи навіть гинуть.

Із 11 січня 2019 року в Україні передбачена кримінальна відповідальність за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства.

Відповідно до ст. 1261 Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 06.12.2017 № 2227-VIII кримінальна відповідальність передбачена за насильство щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває чи перебував у сімейних або близьких відносинах, що призводить до:

• фізичних або психологічних страждань;
• розладів здоров’я;
• втрати працездатності;
• емоційної залежності;
• погіршення якості життя потерпілої особи.

Таке насильство карається:

• громадськими роботами — на строк від 150 до 240 годин;
• арештом — на строк до шести місяців;
• обмеженням волі — на строк до п’яти років;
• позбавленням волі — на строк до двох років.

Аби допомогти своїм вихованцям та протидіяти домашньому насильству, насамперед ознайомте батьків із чинним законодавством. Інформація про визначені законом види домашнього насильства та норми кримінальної відповідальності за такі протиправні дії допоможе зламати усталені стереотипи.

  ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО

Діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
                                                                                                                      п. 3 ст. 1 Закону № 2229-VІІІ

  ЕКОНОМІЧНЕ НАСИЛЬСТВО

Форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
                                                                                                                      п. 4 ст. 1 Закону № 2229-VІІІ

  ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО

Форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
                                                                                                                      п. 14 ст. 1 Закону № 2229-VІІІ

  СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО

Форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності
                                                                                                                      п. 15 ст. 1 Закону № 2229-VІІІ

  ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО

Форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
                                                                                                                      п. 17 ст. 1 Закону № 2229-VІІІ

Від редакції:

Заздрість — складне комплексне почуття, яке відчувала кожна людина. Вона зароджується в ранньому дитинстві та розвивається на кожному етапі дорослішання. Аби вихователі правильно розпізнали та нейтралізували заздрість, скористайтеся порадами фахівця Юлії Гулько у статті «Як приборкати дитячу заздрість» у журналі «Практичний психолог: дитячий садок»

Матеріали для скачування: Насильство в сім’ї — не злочин.pdf 472 КБ

Гра дитини як лакмусовий папірець її психологічного неблагополуччя

Наталія Савінова,шеф-редактор методичних видань напряму «MCFR Освіта»

Насильство — це травма для дитини, яка негативно впливає не лише на її емоційне та фізичне здоров’я, а й на розвиток. Діти як губки «всмоктують» і відображають у грі все, що відбувається в їхньому житті. Як гра допоможе виявити домашнє насильство й на що спрямувати психолого-педагогічну просвіту, читайте в статті

Чи часто замислюються вихователі, чому деяким дітям так нелегко дістаються почуття впевненості та радості? Чому вони часто усамітнюються й неохоче беруть участь у спільних іграх або проявляють агресію? Важкий характер? Такий уродився? А можливо причина тут в іншому. Можливо дитина зазнає домашнього насилля й терміново потребує допомоги.

Часто за рутинними клопотами вихователь може не помічати у поведінці тієї чи тієї дитини певних особливостей, які свідчать про її психологічне неблагополуччя. Як же не пропустити сигналів, що подає дитина дорослим? Допоможе тут гра. Вона відображає внутрішній стан дитини і може вказувати на її психологічне неблагополуччя. Щоб такі діти не залишилися поза увагою і вчасно отримали допомогу, запропонуйте вихователям уважно поспостерігати, які іграшки використовують діти та які ролі й сюжети найчастіше повторюють. Відтак спільно з практичним психологом проаналізуйте ігрові сюжети і ролі дітей в іграх.

Як корелюють насильство і гра

Насильство — це травма для дитини, яка негативно впливає не лише на її емоційне та фізичне здоров’я, а й на розвиток. Діти як губки «всмоктують» і відображають у грі все, що відбувається в їхньому житті. Насамперед «знімається» інформація від батьків, повторюються та наслідуються сімейні моделі поведінки.

Дитина втілює пережитий досвід у грі. Вона переживає значимі для неї життєві ситуації знов і знов часто за власним, бажаним сюжетом. Завдяки цьому гра:

• корегує негативний емоційний стан;
• метафорично відображає значимі для дитини стосунки;
• виражає те, що з різних причин дитина не може виразити інакше;
• дає змогу дитині активно діяти в ситуації, в якій у реальному житті вона змушена бути пасивною;
• відображає досвід чи стосунки, які дитина хотіла б мати — такий собі спосіб здійснення бажань;
• дає змогу дитині бути іншою, не такою, як у реальності;
• дає відчуття контролю над надмірно інтенсивними внутрішніми спонуками.

Якщо дитина зазнає будь-якої форми насильства, гра може бути способом прожити і перервати негативний досвід завдяки винесенню його назовні, багаторазовому програванню травматичних епізодів. Труднощі виявлення факту насилля полягають у тому, що дитині дошкільного віку важко виразити словами все те, що з нею сталося. Вона точніше і легше «висловить» це своєю поведінкою. Найменш травматично для неї виразити все у грі, зокрема з ляльками.

Діти, які пережили сексуальне насильство, часто в грі роздягають ляльок, роздивляються їх між ніг, роблять сексуальні зауваження, кладуть їх разом у ліжко, програють сексуальні ролі.

Які індикатори психологічного неблагополуччя містить гра

У сюжетній грі дошкільник відображає певні фрагменти соціальної дійсності: сімейні взаємини, побутові дії, способи розв’язання конфліктів, встановлення близьких стосунків тощо. При цьому дитина символічно відображає значимі для себе почуття і уявлення про себе й навколишній світ. Сюжет гри чи ролі, які дитина часто повторює, містять діагностичну функцію. В них дитина відтворює свої прагнення, потреби, страхи тощо. Змістове наповнення часто повторюваного сюжету чи ролі може сигналізувати про психологічне неблагополуччя дитини. Адже діти грають так, як це відбувалося і відбувається з ними насправді.

Ознайомте вихователів з ознаками сюжетної гри, за якими вони можуть виявити дітей з психологічним неблагополуччям. Для цього скористайтеся даними Таблиці, запропонованої кандидатом психологічних наук Олександром Фокіним.

Виховання паском — педагогічний прийом чи насилля

Очевидно, що дитяча агресія чи позиція жертви коріниться у стосунках з батьками та моделях родинних стосунків. Саме жорстокі покарання дитини чи ситуації, коли вона стає свідком жорстокого чи принизливого ставлення одне до одного членів родини, породжують у неї нетерпимість і жорстокість до оточення, або формують позицію жертви. В обох випадках такі особистісні деформації негативно впливають на майбутнє доросле життя сьогоднішньої дитини.

Часто батьки не вбачають нічого страшного у «вихованні» паском, адже їх так само виховували їхні батьки.

У понеділок, вкладаючи дітей спати, вихователь Ірина Василівна знов побачила на тілі п’ятирічного Миколки синці. На її запитання звідки вони, Миколка — блідий, худенький і завжди мовчазний хлопчик — похнюплено мовчав. Ірина Василівна попросила практичного психолога Ольгу Іванівну поговорити з хлопчиком. З’ясувалося, що у вихідні батько хлопчика активно «виховує» його за допомогою паска з пряжкою. Ірина Василівна й Ольга Іванівна довго радились, як побудувати розмову з батьком Миколки, аби той визнав свою провину. Та яке ж було їхнє здивування, коли батько Миколки зовсім не заперечував побиття хлопчика. А на коректне звертання Ольги Іванівни, відрізав: «Отримав те, що заслужив. Він — майбутній чоловік і має розуміти, що таке дисципліна і порядок. Мене так виховував батько і, як бачите, я став успішним членом суспільства».

Наведений приклад, на жаль, непоодинокий. А жертва-дитина живе у страху. Вона боїться:

• зізнатися одному з батьків про жорстоке поводження іншого;
• поділитись своїм болем із кимось, аби не зазнати ще більших знущань;
• втратити родину — навіть таку, як є.

Єдиний вихід для своїх переживань і страхів дитина знаходить у грі. Саме гра допомагає втекти від реальності й дає змогу втілити омріяну модель своєї ролі в сім’ї.

На що спрямувати психолого-педагогічну просвіту

Аби попередити неусвідомлене батьками домашнє насильство, проводьте психолого-педагогічну просвіту батьків. Насамперед ознайомте батьків з формами домашнього насильства. Вони мають усвідомити, що виправдані, на їхню думку, форми виховного впливу, як-от: глузування, зневажливі зауваження, ляпаси, певні заборони, — це прояви домашнього насильства, які призводять до психологічного неблагополуччя дитини.

З батьками дітей, які в іграх відображають негативні фрагменти соціальної дійсності, проведіть індивідуальні бесіди. Тактовно з’ясуйте умови, в яких батьки виховують дитину, і які прийоми виховного впливу вони застосовують. Деяким батькам буде корисно дізнатися, що за побиття дитини вони несуть не лише персональну особистісну, а й кримінальну відповідальність.

Поясніть батькам, що діти, які були жертвами або свідками насильства в сім’ї, переносять свій негативний досвід на власне життя. Вони мають розуміти, що виховують потенційну жертву чи агресора — людину, яка вважає за норму, що інших можна принижувати, а «за необхідності» й побити.

Ознайомте батьків з двома імовірними шляхами розвитку життєвого сюжету дітей-жертв домашнього насильства (рис.).

Імовірний розвиток життєвого сюжету дітей-жертв домашнього насильства

Виховання — це не лише слова, а насамперед дії, поведінка батьків та найближчого оточення. Приклади турботливого ставлення батьків одне до одного й до дітей, поваги до себе й до членів родини закладає основи світосприймання дітей, їхнього родинного й особистого життя.

Насамкінець кілька порад вихователям-методистам та практичним психологам. Уважно ставтеся до дітей та спостерігайте за їхніми іграми. Це допоможе вчасно виявляти їхні проблеми. Педагогічні помилки розглядайте як своєрідні педагогічні завдання й обговорюйте їх з вихователями та батьками під час індивідуальних бесід і спільних просвітницьких заходів. Детальний аналіз антипедагогічних виховних впливів допоможе вихователям і батькам збагатити свій педагогічний досвід і налагодити довірчі стосунки з дітьми.

Матеріали для скачування: Імовірний розвиток життєвого сюжету дітей-жертв домашнього насильства.jpg 1067 КБ

Поради психологів у протидії булінгу:

50 соціальних навичок, яким потрібно навчити кожну дитину

Як побороти булінг?

Як говорити з дитиною на тему булінгу!

Як розпізнати булінг? Поради батькам!

Ознаки булінгу в постраждалих дітей та дітей-кривдників

Як діяти батькам у випадку булінгу? Поради психологів

Відповідальність за булінг

Законодавство України 

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”

Наказ Міністерства освіти і науки України 28.12.2019  № 1646 “Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти”