Міністерство освіти і науки опублікувало методичні рекомендації щодо діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році.

Ознайомитися з ними можна за посиланням.

У документі зазначено, що пріоритетними напрямами діяльності дитячих садків у 2023/2024 навчальному році є:

• організація та підтримка безпечного освітнього простору;
• організації освітнього процесу в різних форматах і подолання освітніх втрат;
• педагогічна взаємодія з дітьми, зокрема з дітьми з особливими освітніми потребами;
• партнерство у співпраці з батьками або законними представниками дітей;
• організаційно-методична підтримка керівників і педагогів ЗДО;
• організація атестації педагогічних працівників;
• організація харчування в ЗДО.

У період воєнного стану питання безпеки в освітньому просторі має найважливіше значення. У Міністерстві освіти і науки наголошують на необхідності організації укриттів у садочках і проведенні інформаційно-роз’яснювальної роботи з дотримання алгоритмів у разі надзвичайних ситуацій. Зазначено, що ЗДО можуть розглядати альтернативні форми навчання:

• дистанційну освіту;
• короткотривале перебування в групах;
• сімейне виховання;
• педагогічний патронаж тощо.

Для надолуження освітніх втрат у МОН рекомендують:

• спланувати комплекс заходів на підтримку дітей;
• організувати та надати психологічну допомогу учасникам освітнього процесу;
• звернути увагу на програми підтримки педагогів ЗДО та розвиток їхньої професійної кваліфікації.

Важливим аспектом роботи садочків, згідно з методичними рекомендаціями, є налагодження зв’язку з батьками, які разом із дітьми перебувають за кордоном. Їм варто запропонувати освітні ресурси для навчання в дистанційному форматі.

У МОН наголошують на необхідності створення умов організації освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Зокрема, у документі приділили увагу:

• продовженню здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами;
• створенню безпечного навчального середовища для таких дітей і наданню якісних психолого-педагогічних послуг;
• змінам до нормативно-правових актів для забезпечення освіти осіб з ООП в умовах воєнного стану;
• важливості й ролі асистентів вихователів у забезпеченні ефективного інклюзивного навчання;
• важливості дотримання прав батьків на вибір закладу та форми освіти для дітей з ООП.

Закладам дошкільної освіти рекомендують забезпечити батьків консультативною підтримкою та регулярним спілкуванням, а також ознайомити їх з протоколами безпеки та залучити до формуванням безпечної поведінки дітей.

У МОН наголосили, що під час воєнного стану зросла потреба в організаційній, методичній і ресурсній підтримці керівників і педагогів ЗДО. Садочкам, у яких навчальний процес призупинений, рекомендують використати цей період для підвищення кваліфікації працівників.

Крім того, у документі зазначено, що з 1 вересня набирає чинності нове Положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України. Воно передбачає важливі зміни щодо атестаційних комісій та атестації педагогів в системі дошкільної освіти. У ньому можна знайти деталі щодо створення та повноважень атестаційних комісій I та ІІ рівня, а також отримання педагогами кваліфікаційних категорій “спеціаліст”, “спеціаліст другої категорії”, “спеціаліст першої категорії” й “спеціаліст вищої категорії”.

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-okremi-pitannya-diyalnosti-zakladiv-doshkilnoyi-osviti-u-20232024-navchalnomu-roci

2022 - 2023 н.р.

Про методичні рекомендації

Надсилаємо для використання у роботі методичні рекомендації з реалізації завдань національно-патріотичного виховання в закладах дошкільної освіти Львівської області в умовах військової агресії Російської Федерації, розроблені працівниками кафедри педагогіки інституту.

Додаток: рекомендації на 21 сторінці.

Заступник директора          Микола КАЦЮБА

Виконавець:           

Валентина Матяшук 

068 796 0947 

 Додаток 1

. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
  з реалізації завдань національно-патріотичного виховання

в закладах дошкільної освіти Львівської області

в умовах військової агресії Російської Федерації

Розробники: Матяшук В., к.і.н, зав.кафедри педагогіки ЛОІППО,

Тодчук Н., к.ф.н., доцент кафедри педагогіки ЛОІППО,

Банах О, ст. викладач кафедри педагогіки ЛОІППО,

Максимів О, викладач кафедри педагогіки ЛОІППО

Патріотичне виховання вічно актуальне для будь-якої держави на будь-якому етапі її розвитку. Але особливо його значущість зростає в часи історичних випробувань держави і народу, бо саме його якість є визначальною силою для перемоги над ворогом, самозбереження й утвердження  народу в світовій спільноті людства як рівноправного суб’єкта міжнародної політики. 

Для нас, народу України, нині життєво необхідно, щоб ми, кожен на своєму місці, мали позицію патріота своєї країни, щоб ті величезні людські втрати патріотично орієнтованих захисників України, які ми маємо з початком збройного вторгнення Російської Федерації на територію України, могли компенсуватися зростанням відповідальності за долю своєї Батьківщини серед широкого загалу її громадян. Роль освіти, в тім числі й дошкільної, в цім процесі є визначальною.

Національне-патріотичне виховання є дуже важливою складовою загального навчально-виховного процесу у дитячому садку, оскільки  впливає на базові налаштування особистості, зокрема самооцінку дитини і сприйняття себе у світі. Відомо, що базу самооцінки особистості формують шість факторів:

• відчуття фізичної безпеки – відсутність фізичних обмежень

• відчуття емоційної безпеки – відсутність страху і принижень

• усвідомлення власної ідентичності («хто я»)

• почуття належності (приналежність до групи)

• компетентність – відчуття того, що вміємо щось робити

• місія – відчуття того, що наше життя має сенс і спрямування.

Кожен із цих чинників відсилає нас до середовища, в якому живе і виховується дитина, зокрема, до середовища дорослих, які її виховують і безпосередньо з нею взаємодіють. За умови відсутності фізичних та емоційних перешкод для розвитку у сприятливому для дитини мікрокліматі вже з перших років життя малюк мислить себе як людину певної статі, з відповідними атрибутами; як члена певної спільноти (нуклеарної сім’ї, родини, сусідства, мешканця міста чи села; вихованця певної дошкільної установи) тощо.

Таким чином, самоідентифікація вже у ранньому віці тісно співвідноситься і визначається приналежністю до групи – родової системи, територіальної, національної. Дитина на рівні імпринтингу вбирає традиції та звичаї, характерні для її найближчого кола – спершу це ігри та забавлянки, мамині колискові, з часом це – перші відвідини найближчого храму чи посильна участь у підготовці до родинних, сезонних чи релігійних свят.

Чітка самоідентифікація у розвитку особистості зумовлює появу чітких ціннісних орієнтирів, за якими людина в подальшому житті набуває здатності оптимально збудувати своє життя, співрозміряючи бажання і можливості; завжди пам’ятаємо, що підтримка групи дозволяє індивіду якнайповніше розкрити своє покликання, призначення і мету існування уже тим, що відкриває доступ до ресурсів.

Мета національно-патріотичного виховання – розвиток якостей свідомого громадянина з активною життєвою позицією; набуття дошкільниками вітального соціального досвіду, високої культури міжособистісних та міжнаціональних взаємин; формування     компетентностей для  життя в громадянському суспільстві на засадах поваги та любові до ближнього, активної життєвої позиції громадянина, сповненого усвідомленої відповідальності за все, що відбувається в державі, розвиток духовності та фізичної досконалості, моральної та художньо-естетичної культури.

Пріоритетні завдання національного-патріотичного виховання

в закладі дошкільної освіти в сучасних умовах:

- формування самоідентифікації вже у ранньому віці;

- формування української громадянської ідентичності;

- підвищення ролі української мови як національної цінності та засобу міжетнічної комунікації, подолання мовно-культурної меншовартості українців;

- проведення інформаційно-просвітницької роботи серед колективу та членів родин вихованців з метою донесення змісту (суті) українських суспільно-державних (національних) цінностей та процесів, що відбуваються нині в Україні та світі;

- подолання постколоніальних та посттоталітарних деструктивних наслідків у свідомості колективу ЗДО та батьківської громадськості;

- сприяння утвердженню сімейних цінностей та активного залучення сім’ї до   національно-патріотичного виховання;

- сприяння формуванню антикорупційної, політичної, правової, моральної та етичної форми свідомості учасників освітнього процесу;

- запобігання проявам ксенофобії, українофобії, расової та етнічної нетерпимості в повсякденній діяльності закладу;

- формування поваги до військової служби та доброчесного волонтерства;

- забезпечення проведення заходів національно-патріотичного спрямування, в тому числі приурочених до державних та релігійних свят;

- залучення внутрішньо переміщених осіб до участі в заходах і проєктах з національно-патріотичного виховання;

-  просвітницька діяльність   у сфері євроатлантичної інтеграції та практичних кроків щодо зближення з НАТО з умовою  збереження в основі українських національних та духовних цінностей.

Основні умови ефективної реалізації завдань

національно-патріотичного виховання дошкільників:

- висока патріотична свідомість й культура поведінки колективу ЗДО;

-  ефективна взаємодія  колективу ЗДО   з членами родин вихованців, органами місцевого самоврядування, представниками громадянського суспільства;

- організація дитиноцентричного демократичного освітнього середовища у групі та в ЗДО (предметно-розвивального, природного, соціального);

- створення українознавчого осередку, міні-музеїв патріотичної тематики, до експонатів яких діти матимуть доступ і можливість практичного використання;

- інтегрування в освітньому процесі різних форм роботи з дітьми, методів та засобів, видів дитячої діяльності;

- належне програмно-методичне забезпечення освітнього процесу: програми, дитяча художня література, наочність, обладнання, фонотека (українських пісень та музики, колискових) та відеотека, різні методичні розробки: картотеки дидактичних ігор, конспекти занять, народних рухливих ігор, слайдові презентації, фотоматеріали тощо.

З метою досягнення означених завдань рекомендується:

Директору ЗДО:

- удосконалення підготовки та перепідготовки педагогічного персоналу закладу з питань сучасного національно-патріотичного виховання, життєстійкості та готовності працювати в умовах війни; проводити   роз’яснювальну роботу щодо інтегрованості національно-патріотичного виховання в усі навчальні дисципліни освітнього курсу; учити колег зорієнтовувати навчальну складову за ціннісною парадигмою, властивою українцям як нації;

- контроль за тим, щоб національно-патріотичне виховання проводилося у дошкільній установі згідно з можливостями кожної вікової групи (зокрема, у роботі з малюками 2-3років звертаємо основну увагу на емоційний зв'язок з родиною та довкіллям; активно використовуємо навчальний потенціал розвивального середовища; дітей віком 4-5років (середній дошкільний вік) ознайомлюємо з національною символікою та атрибутами, народною спадщиною (пісні, танці, ремесла), вводимо у нескладні історичні екскурси; 6-7-річкам пропонуємо в руслі розширення попередніх активностей також краєзнавчі та інші дослідницькі проєкти, дискусії/дебати на тему «Що означає моє ім’я», «Походження назви мого міста», «Чому українці так люблять тварин» та ін.)

- планування і проведення заходів, спрямованих на реалізацію національно-патріотичного та духовно-морального виховання всіх учасників освітнього процесу в ЗДО;

- активне залучення до патріотичного виховання дітей та молоді, учасників бойових дій, членів сімей Героїв Небесної Сотні, учасників війни Російської Федерації проти України та їхніх сімей, військових капеланів, діячів сучасної культури, мистецтва, науки, спорту, які виявляють активну громадянську і патріотичну позицію;

- взаємодія з культурними осередками, закладами позашкільної освіти, центрами національно-патріотичного виховання, громадськими об’єднаннями, благодійними організаціями та іншими інститутами громадянського суспільства, які здійснюють національно-патріотичне виховання молоді;

- співпраця ЗДО з органами місцевого самоврядування, Центрами професійного розвитку, Львівським ОІППО;

- здійснення комплексного аналізу функціонування української мови як визначального фактору, що сприяє консолідації українського суспільства та інтеграції національних меншин, реалізації їх права на освіту державною мовою в освітньому процесі садочку, контролю за дотриманням мовного режиму і мовленнєвої культури в закладі;

- підтримка ініціатив батьків, інших членів родин вихованців, спрямованих на проведення заходів національно-патріотичного, військово-патріотичного, екологічного, фізичного, родинного, духовно-морального виховання дітей як таких, що сприяють становленню патріотичної позиції;

- сприяння проведенню заходів, спрямованих на налагодження тісної взаємодії між батьками – постійними мешканцями та внутрішньо переміщеними особами на засадах поваги, взаєморозуміння і взаємопідтримки;

- сприяння спортивній і фізичній підготовці учасників освітнього процесу закладу, спрямованій на утвердження здорового способу життя;

- вивчення потреб дітей і сімей в умовах дії воєнного стану , зокрема шляхом проведення соціологічних досліджень;

- проведення у закладах дошкільної освіти інформаційно-просвітницьких та виховних заходів з питань безпеки та домедичної підготовки;

- лобіювати просування Педагогіки партнерства та Основ добросусідства як успішних практик співпраці між вихователями, представниками батьківської спільноти та місцевої громади в тематиці національно-патріотичного виховання;

- при організації управлінської діяльності з національного-патріотичного виховання керуватися нормативними документами. (Додаток № 1)

Кілька пропозицій щодо варіантів конкретного втілення вищенаведених рекомендацій:

В рамках Педагогіки партнерства – організація краєзнавчих проєктів: 

• піші прогулянки історичними місцями;

• екскурсії до місцевих музеїв;

• ознайомлення з  життям і творчістю видатних земляків;

• спільні з батьками мандрівки до заповідних місць, пам’яток природи та ландшафту;

• одноденні походи, присвячені дослідженню рідного краю тощо)

В рамках налагодження добросусідських відносин – ознайомлення з культурним надбанням інших народів, що здавна є сусідами українців (поляків, словаків, угорців, молдаван) чи національними меншинами в Україні (греки, гагаузи, кримські татари тощо). Це можуть бути –

• зустрічі з цікавими людьми (особливо, якщо в когось із дітей мама/тато/дідусь чи бабуся вказаної національності і можуть прийти у садочок, розповісти про звичаї свого народу, його пісні і танці, пригостити малюків національною стравою та ін.),

• «День Родини», на який запрошуємо батьків когось із малюків із проханням спільно поділитися їхніми родинними традицями, показати фото предків або родинне дерево, улюблені місця мандрівок, з яких теренів походять),

• Гастровечірки під гаслом «Моя країна – Україна», на яких разом з дітьми вивчаємо кулінарну мапу України, готуючи характерні нескладні регіональні смаколики

• Серія майстер-класів з ознайомлення та наступного виготовлення нескладних іграшок та забавок, характерних для різних регіонів України

Мовне питання

В часі війни з росією особливого значення набуває дотримання норми професійного спілкування українською мовою (з персоналом; з клієнтами – батьками вихованців; з новоприбулими переміщеними особами)

Важливо наголошувати працівникам (зокрема вихователям як представникам закладу і тим, хто проводить державну політику в дитячій дошкільній освіті) необхідність дотримуватися у своїй роботі виконання Закону про мови. Зокрема про те, що українська мова є державною і офіційною мовою спілкування на території Української держави

У мовному питанні великого значення набуває особиста професійна етика представника державної установи. Тобто вміння розділяти простір спілкування на професійний та особистий. Особистий простір спілкування лежить поза межами професійної сфери (вдома, з рідними і друзями).

Тобто – це питання не постає, якщо особа україномовна у всіх сферах свого життя. Водночас теперішній час вимагає кожного українського громадянина визначитися з особистою позицією щодо мови комунікації. Тому при користуванні різними мовами (у т.ч. російською в особистісному просторі) важливо пам’ятати про дотримання норм Конституції України на робочому місці як регулятора відносин у правовому полі Української держави.

Розставимо акценти щодо найчастіших проблемних ситуацій у форматі «запитання – відповіді»:

Що робити, якщо дитина з числа переміщених осіб приходить у дошкільний заклад і спілкується російською? – Допомогти їй задовольнити її потреби, відповісти на її запитання. Водночас давати їй можливість почути українську мову, переконатися, що вона її розуміє. Звертатися до дитини спершу українською. Якщо не розуміє – окремі слова чи речення дублювати російською, однак тільки при крайній необхідності. Водночас дати зрозуміти, що повсякденне спілкування відбуватиметься у площині української мови.

Що робити, якщо батьки з числа переміщених осіб приходять у садок і спілкуються російською мовою? Спершу слід мати на увазі, що, швидше за все, російська мова це рідна мова і звичний патерн у спілкуванні таких осіб. Тому не слід очікувати миттєвого переходу на українську. Водночас під час визначення робочих моментів варто зазначити про те, що робоча мова офіційних контактів – українська і що спілкування з дітьми у дошкільному закладі провадиться українською мовою як державною на основі норм українського законодавства.

На жаль, зустрічаються батьки з числа переміщених осіб, яким байдуже, яку ідентичність та національність має їхня дитина. Імовірно, вони виросли в умовах, за яких їхня національна ідентичність сформувалася як «дифузна», тобто недостатньо чітка, недостатньо проявлена. Здебільшого такі громадяни не розуміють цінності національного самовизначення. Тому окреме завдання для педагогів виявляти асертивність у спілкуванні з такими батьками, зберігаючи доброзичливість у ставленні до них та дитини.

 Методисту ЗДО:

- формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання - здійснення заходів, спрямованих на розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання;

- підготовка переліку рекомендованої   науково-популярної та художньої літератури, відео- та аудіоматеріалів  для педагогів та батьків. Наприклад: додаток №2;

- організація обміну досвідом між батьками з національно-патріотичного виховання дітей в родинах;

-  висвітлення в засобах масової інформації кращого досвіду  виховання; 

- організація та участь у проведенні заходів  з питань утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України; 

- наповнення офіційних інтернет-ресурсів інформацією щодо цінності культурної спадщини та необхідності її збереження, а також виховання поваги до неї;

- сприяння інформуванню про обов’язки і права дитини як громадянина для підвищення правової і духовно-моральної культури українського суспільства.

Вихователям ЗДО:

- ознайомлення дошкільників з історією рідного краю, життям і побутом українського народу у різні епохи;

- формування позитивного образу Батьківщини, її захисників та будівничих, поважного ставлення до багатоманітності культури українського народу, його історичного минулого, мови, звичаїв, традицій, народних символів;

- розвиток інтересу до українських ремесел, мистецтва;

- підживлення любові до рідного краю (рідної домівки, сім'ї, дитячого садка, села/міста, України);

- ознайомлення дошкільників з державними символами (Герб, Прапор, Гімн);

- ознайомлення з літературною спадщиною українського народу (казки, легенди, колискові, потішки, забавлянки тощо);

- здійснення заходів, спрямованих на формування поваги до силових структур держави, бажання і  готовності до захисту України, волонтерської діяльності як громадського сприяння безпеці та обороні України  ;

- підтримка та інформування батьків та членів родин про діяльність українських молодіжних громадських об’єднань, в тім числі українського пластового руху (Пласт) та скаутського руху, Спілки української молоді ;

- реалізація проєктів, до виконання яких залучені діти з членами своїх родин, до  впорядкування історичних пам’яток, місць поховань   солдатів,  меморіалів та об’єктів, які увічнюють пам’ять загиблих за незалежність і територіальну цілісність України 

- створення спільно з закладами середньої та позашкільної освіти місцевих краєзнавчих музеїв, відвідування музеїв краєзнавчого, етнографічного та історичного профілю;

- популяризація національного аудіовізуального продукту (національні фільми, кінохроніка, телепередачі, музичне відео тощо) національно-патріотичного, морально-духовного та науково-освітянського тематичного спрямування в Україні та світі;

- підвищення рівня знань про видатних осіб українського державотворення, борців за незалежність України;

- розвиток базових якостей особистості: щирості, доброзичливості, працелюбності, свободи, справедливості, доброти, дбайливого ставлення до природи і всього живого, ввічливості, вдячності тощо;

- вшанування захисників України, які полягли в боротьбі за захист незалежності та територіальної цілісності України;

- формування шанобливого ставлення до героїв боротьби Українського народу за здобуття незалежності України;

Рекомендації для вихователів та батьків дітей

з особливими освітніми потребами.

Як і всі інші громадяни України, діти з особливими освітніми потребами (ооп) нарівні з іншими мають право на здобуття освіти і, в тому числі, на здобуття базових знань та практик з напряму національно-патріотичного виховання.

Безумовно, засвоєння знань та розуміння основних понять з національно-патріотичної тематики можливе лише за умови їх адекватного сприйняття дитиною, а це залежить від рівня її здатності акцептувати знаки і образи навколишньої дійсності. Тому для дітей з особливими освітніми потребами розробляються спеціальні навчальні матеріали, які в більш дохідливий, спрощений спосіб тлумачать основні категорії націєтворчого словника. Часто це фотографії та піктографічні зображення, які дозволяють дитині з ооп наочно сприйняти запропоновану інформацію.

Робота з дітьми з ооп в аспекті національно-патріотичного виховання потребує великої кількості наочного обладнання та креативних рішень в контексті удоступнення змісту базових понять, як-от:

• сортувальні таблиці з зображеннями національної символіки та добиранням підписів-відповідників;

• спеціальні вручну складені фахівцями з альтернативної комунікації (логопедами, спеціальними педагогами, психологами  та ін.) індивідуалізовані книжки-каси з добіркою індивідуальних знаків для передачі повідомлення і створення окремої вкладки на позначення символьного ряду національно-патріотичного змісту (значки: «прапор України», «герб України», «мапа України», «моє місто», «мій дім», «моя родина», «мої друзі» тощо)

• використання жестових знаків, таблиці Брайля та значків-символів альтернативної комунікації, на зразок вищезгаданих, з метою донесення відповідного повідомлення;

• використання засобів сенсорного впливу і символічних мистецтв з метою осягнення дитиною з ооп цілісного змісту повідомлення (музика, театр, поезія, пантоміма інше)

Порада батькам:

• орієнтуватися на помічену здатність осягнення дитиною конкретно-наочного смислового ряду,

• мати на увазі ймовірність поступу (і навпаки – регресу) у розумінні символьних позначень 

• повторювати пройдене та періодично тестувати дитину на предмет уже вивчених символів.

• рекомендовані електронні ресурси та корисні сервіси у роботі з дошкільниками для вихователів, батьків вихованців (додаток №3) : 

 Додаток № 1

Перелік  нормативних документів:

1. КОНЦЕПЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 6.06.2022 р. №527 Наказ МОН від 06.06.2022 № 527 «Про деякі питання національно-патріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №641». Ресурс доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-nacionalnopatriotichnogo-vihovannya-v-zakladah-osviti-ukrayini-ta-viznannya-takim-shovtrativ-chinnist-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-16062015-641 

2. Стратегічні підходи до національно-патріотичного виховання дітей та молоді визначені в Указі Президента України від 18.05.2019 № 286/219 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання». Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/286/2019#Text 

3. План дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 932

Ресурс доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2020-%D0%BF#Text 

4. Державна цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 673.

Ресурс доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2021-%D0%BF#n11

 Додаток №2

Перелік рекомендованої    літератури, відео та аудіоматеріалів для педагогів та батьків:

1. Аткінсон В.Сила думки. Інформаційний ресурс. Режим доступу: log-in.ru/books/sila-mysli-atkinson-v-v-tvorcheskoe-myshlenie/

2. Бель Станіслав. Трошки про довіру. Інформаційний ресурс. Режим доступу::https://credo.pro/2014/06/117601

3. Бердник О. «Альтернативна еволюція. Заповіт людям Землі Інформаційний ресурс: http://berdnyk.com.ua/art/14/

4. Бех І.Д., Петрочко Ж.В., Кириченко В.І. З Україною в серці. Посібник. Вид.друге, змінене./ Бех І.Д., Петрочко Ж.В., Кириченко В.І. -  Харків, «Друкарня Мадрид», 2016. – 140 с.

5. Ващенко Г. Виховний ідеал. 2-ге вид. / Ващенко Г. – Брюссель.., 1976. – 208 с.

6. Виправдання Бога  Інформаційний ресурс. Режим доступу: https://ua.korrespondent.net/journal/1297449-korrespondent-vipravdannya-boga-ucheni-viyavili-osoblivosti-mislennya-viruyuchih-i-

7. Ґроф Станіслав. Психологія майбутнього: уроки з сучасних досліджень свідомості / Переклад з англ. Ярини Винницької, Олени Редчиць. – Львів: Афіша, 2015. – 328 с.

8 Дацюк  С. Що таке духовність та навіщо вона потрібна? Інформаційний ресурс. Режим доступу:  https://www.pravda.com.ua/articles/2009/06/16/4026929/

9. Джо Діспенза: зміна мислення приводить до глибокої перебудови тіла Інформаційний ресурс. Режим доступу: https://www.ar25.org/article/dzho-dyspenza-zmina-myslennya-pryvodyt-do-glybokoyi-perebudovy-tila.html

10. Донцов Д. Дух  наших традицій. Інформаційний ресурс. Режим доступу:

https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=16838

11. Донцов Д. Душа москаля Інформаційний ресурс. Режим доступу:: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=16824

12. Донцов Д. За яку Україну? Інформаційний ресурс. Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=16827

13. Донцов Д. Патріотизм і характер Інформаційний ресурс. Режим доступу:: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=16830

14. Донцов Д. Російський хижак – вчора і нині Інформаційний ресурс. Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=16832

15. Евола Ю.  Метафізика війни.   Інформаційний ресурс. Режим доступу: https://coollib.com/b/333437/read?fbclid=IwAR2_aG9NDUIzFjuj6mCPDtjHapTmLGRE1zhmZC9HO7JBMfx9oyjeBArrv38

16. Карл Ґустав Юнґ. Архетип і позасвідоме. – Київ: Укр. письменник, 2014. – 400 с.

17. Коломоєць О., Пєтков, Притула О.. Патріотичне виховання. Теорія і практика. – Центр учбової літератури. 2020. С.– 224 с.

18. Матяшук В. Сучасне патріотичне виховання на засадах духовного гуманізму. Львів, 2019. – 84 с.

19. Мігай Чиксентмігаї, Потік. Психологія оптимального досвіду. – Харків: Книжковий клуб "Клуб сімейного дозвілля", 2017. – 368 с.

20. Мічіо Кайку. Майбутнє розуму / Переклад з англ. Анжела Кам’янець. Львів: Літопис, 2017. – 408 с.

21. Мічіо Кайку. Фізика майбутнього / Переклад англ. Анжела Кам’янець. Львів: Літопис, 2017. – 432 с.

22. Миколин С. Духовність людини.  Інформаційний ресурс. Режим доступу: https://zounb.zp.ua/node/5560

23. Нова українська школа: організація взаємодії з батьками учнів початкової школи: навч.-метод. посіб. / Т.М.Бабко, О.В.Банах, А.В.Вознюк, Г.А.Коломоєць, Л.Г.Кудрик, О.М.Мельник. – К.: Видавничий дім "Освіта", 2020. - 208 с.

24. Огієнко І.3. Рятування України./  Огієнко І.3 - К. Наша культура і наука, 2005. – 464 с., іл.вкл.

25. Осмир, Ольга Банах. Сучасність мудрости Г. Сковороди. Світоглядний нарис. – Львів: Література та мистецтво. 2020. – с.136.  Просяник І. Г. Золота грамота. – Вінниця: ФОП Рогальська І.О., 2012. – 224 с.: іл.

26. Сковорода Г. Буквар миру. Книга для сімейного читання (упорядкування Л. Ушкалова). – Харків: Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля". 2015. – 32 с.

27. Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного виховання./  Стельмахович М.Г. - Івано-Франківськ, 1996, - 354 с.

28. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві: Твори у 5-ти т., т.2. / Сухомлинський В.О.  – К., “Радянська школа”, - 1976. – С.419. 

29. Сухомлинський В.О. Я розповім вам казку. Філософія для дітей. /Василь Сухомлинський; укл.О Сухомлинська О.В. – Х., ВД «ШКОЛА», 2016. – 576 с.

30. Ткач В.Україна: від "ніші виживання" до "сонячної республіки" Інформаційний ресурс:

Режим доступу: https://dt.ua/SOCIUM/ukrayina-vid-nishi-vizhivannya-do-sonyachnoyi-respubliki-novorichna-kazka-

31. Шокало Олександер Моральний закон і писані імітації права. Інформаційний ресурс  Режим доступу: http://4hvylia.com/ukraina/suspilstvo-j-pravo/moralnyj-zakon-i-pysani-imitatsii-prava.html

Електронні ресурси:

Розвиток громадянської компетентності учнів Нової української школи: перший цикл початкової школи Режим доступу:  http://www.ussf.kiev.ua/completedproject/50/ 

Навчально-методичні матеріалів для педагогів, батьків та учнів перших класів з формування громадянської компетентності: Режим доступу:

http://www.ussf.kiev.ua/images/news/2018.09.04/Rozvyvaemo%20gromadyanski%20kompetentnosti%20z%201%20klasu.pdf

Український інститут національної памяті Режим доступу: http://uinp.gov.ua/ 

Діаспорна електронна бібліотека: Режим доступу: diasporiana.org.ua

Журнал «Джміль» - «Наша Україна» Режим доступу:

https://news.dvsvit.com.ua/lists/lt.php?tid=cR9WV1kEX1UHBh4EVVVTTlcJB1ceWVJWBxsKDVkHAwFYUlcBVlJFUVJUB10IBQZOWwAFVB5VUQYDGwEHCARPVF0BUVtSCV9QUAIAGQYDUFNaCAVSHgdVVFwbDAIIVk9TWwdXTgRUCFZXDldQAVIHVg

                                Історико-патріотичні фільми:

Фільми про українських воїнів: Режим доступу:

https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwjo5pbY66_5AhXV6CoKHWMED90QFnoECAwQAQ&url=https%3A%2F%2Flifestyle.24tv.ua%2Ffilmi-pro-ukrayinskih-voyiniv-kozakiv-dobirka-filmiv-pro-geroyiv-ukrayini_n1434803&usg=AOvVaw0ejgVObRrkzaWezg1ux6OL 

Цивілізація інкогніто  Режим доступу: https://www.youtube.com/user/CivilizaciaIncognita

Україна Прадавня      Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ZGgbRfKTKy0

Betelgeuse Studio  Режим доступу:https://www.youtube.com/channel/UCOWLeaI22iMjs1NXwmWFjgw

History Verum  Режим доступу:

 https://www.youtube.com/watch?v=ro3TMqgGqGw&list=PL4CB5pxq_ipdXxn-KQRvoEZ25isL4qjsG

Про Україну! Режим доступу: https://www.youtube.com/c/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%83

Хроніки Скіфії. Від А до Я! Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=CQcvMTNSy9s 

«Невідома Україна» — загальна назва циклу українських документальних фільмів, присвячених історії України. Кіноцикл складається із 108 15-хвилинних фільмів

Історія України за 15 хвилин: Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=f1Dl0iCkfP4 

Фільм «Міф» про життя Василя Сліпака: Режим доступу:

https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fukrrain.com%2Ffilm_mif_pro_zhittya_vasilya_slipaka_viklali_u_vidkritij_dostup.html%3Ffbclid%3DIwAR2Lh0EVeVu2RM8Kp4_gTro_7rBua2-kBwDQOYvUo3Cegs2QKWRfTAB5DLY&h=AT33bL0XGxQ0FXh59YFHfKAR86bz7wXEMyI00_fsCCzpYy9b8RKV-SgxAjmhczrWgoYXa8cRj0ltr8dY6v-F6cw53WVgyV9lFiBnD340qkz-MKzqsvAKU2wCF7nrXWMf3ys 

Мультфільми:

Патріотичні мультфільми, які розкажуть дітям цікаві факти про Україну: Режим доступу:  https://lviv1256.com/lists/12-patriotychnykh-mul-tfil-miv-iaki-rozkazhut-ditiam-tsikavi-fakty-pro-ukrainu/ 

Мультфільми про Україну «Це наше і це твоє»

Мультфільми про мальовничі міста України  анімаційного проекту «Моя країна – Україна»: Режим доступу: https://dity.te.ua/ukraine_mult    (26 серій)

Про козаків

Бойові мистецтва України Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=uikpsVuqv-0&feature=youtu.be&fbclid=IwAR0ewG9BWg8tRCKNK68PrRRIZ015FEOOMbZoLgWzT-Xt-vPTnrl1FAdN068 – про Бойовий гопак

https://www.youtube.com/watch?v=MATD52JUdbM&feature=youtu.be&fbclid=IwAR2bHztmOHEfB8Dgst-VMIBtDdl9xMprZJNvQcXjT1HOa-dcerahw4e2dP8  - дошкільнята

https://www.youtube.com/watch?v=W_ODfNom3Fs – Бойовий гопак

https://www.youtube.com/watch?v=hWn-gzfvkM8 – Бойовий гопак: школа Хорс

https://www.youtube.com/watch?v=AQQp6akNkEY – Бойовий гопак в Торонто

https://www.youtube.com/watch?v=X9cJr-xCBP4 – Бойовий гопак _ще в Торонто

https://www.youtube.com/watch?v=NjMhlIFOZjc – Бойовий гопак_тут Юрко Брюховецький

https://www.youtube.com/watch?v=Z--R3nkroys - Бойовий гопак_Школа Духобор (м. Дрогобич)

https://www.youtube.com/watch?v=2iyDZTi4OWY&pbjreload=101  - Бойовий гопак_Школа Духобор (маленькі практики характерництва)

https://www.bartka.com.ua/list/sport/bojovij-gopak-horting-i-spas-oficijno-vneseni-v-nacionalni-vidi-sportu-ukraini - про бойові мистецтва України

http://diracademy.blogspot.com/p/blog-page_10.html - ДІР

https://www.youtube.com/watch?v=rm_FfzOVb9I – Хорс_передача на радіо

https://www.youtube.com/watch?v=gButetACr8U – вправи з барткою (Хорс)

https://www.youtube.com/watch?v=zwKzTiKkNyM- Бойовий Гопак і Хорс

https://www.youtube.com/watch?v=J4rHpTKCEcE – Де поділись згадки про школи бойових мистецтв?

https://www.youtube.com/watch?v=g6TtyZRjCT8 – про фестиваль Хорса

   Додаток № 3

Електронні ресурси та корисні сервіси у роботі з дошкільниками для вихователів , батьків вихованців:                                                                                                                          

1. Книги, аудіокниги, казки:

— Видавництво «Ранок» надало безкоштовний доступ до дитячих книг. Електронні версії видань можна отримати за цим покликанням:

http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/

— Онлайн-магазин Yakaboo надав безкоштовний доступ до книжок у своєму мобільному застосунку. Усі аудіо та електронні книги можна завантажити за покликанням: https://www.yakaboo.ua/ua/promotions/promo/index/id/5397/

— «Видавництво Старого Лева» надало безкоштовний доступ до казок. Також компанія відкрила доступ до відео, де твори читають улюблені дитячі письменники. Перелік книг за покликанням: https://starylev.com.ua/promotion/elektronni-dytyaci-knygy-bezkostovno

— Збірка "Дидактичні ігри та мовленнєві вправи з патріотичного виховання". У запропонованій збірці представлені ігри для дітей дошкільного віку, які допоможуть у залученні дітей до рідного слова, національних традицій, знайомстві із державною символікою, символами українського народу, її народною творчістю, національним фольклором, звичаями, поглядами, смаками, нормами поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління. Покликання: 

https://vseosvita.ua/library/zbirka-didakticni-igri-ta-movlennevi-vpravi-z-patrioticnogo-vihovanna-535402.html

— Telegram-канал «Павлуша і Ява» завантажує аудіоказки українською мовою. Аудіо можна заздалегідь завантажити та вмикати казки в режимі офлайн. Твори читають студенти КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого. Покликання на канал: https://t.me/pavlushaiyava

— Telegram-канал «Аудіоказки» також публікує записані твори, до яких можна мати доступ без зв’язку. Покликання : https://t.me/kazky_ukr

— Сервіс АБУК надав доступ до аудіокниг для дітей безкоштовно на час бойових дій. Покликання  https://www.instagram.com/p/CaprmPzNH20/

— Сервіс Kazkozvuk у своєму Telegram-каналі публікують аудіоказки, які також можна завантажити один раз і прослуховувати без доступу до Інтернету. Покликання: https://t.me/kazkozvuk

— Казочки та цікаві історії для дітей (класичні та сучасні казки, начитка). Покликання: https://www.youtube.com/channel/UCok9X9ZeNg1EXaHVuP6iE-Q

— Українські народні та авторські казки (тексти). Покликання: https://kazky.org.ua/zbirky/knihovna

— Казки для дошкільнят та молодшого шкільного віку (чудова начитка каналу «Тося читає»). Покликання:

https://www.youtube.com/channel/UCr5qRgLb_CbO1A5QHKLHS5g/videos

1. Колискові

— Засинай, крихітко: 20 українських колискових для малюків. Покликання: https://dytyna.blog/zasynaj-kryhitko-20-ukrayinskyh-kolyskovyh-dlya-malyukiv/

— 365 казок на ніч (сучасні аудіоказки для дітей). Ресурс доступу: https://www.youtube.com/playlist...

1. Мультфільми та фільми

— Медіасервіс MEGOGO надав безкоштовний доступ до мультфільмів, фільмів та аудіоказок на своїй платформі. Покликання: https://bit.ly/35KLwjg

— Збірник патріотичних україномовних мультфільмів для дітей. Канал «Хмаринка». Покликання: https://www.youtube.com/watch?v=0AHUAUbO-8E

— Канал «Хмаринка». Мультфільм «Подорож Україною» (Захід України). Покликання: https://www.youtube.com/watch?v=a69JLhnjPJs

— Канал «Хмаринка». Мультфільм «Подорож Україною» (Південь України). Покликання: https://www.youtube.com/watch?v=kmxayt18cTc&list=PLtYOMVmP4SzG2aKcWitGTxN5G0DHsvL-H&index=6

— Канал «Хмаринка». Мультфільм «Подорож Україною» (Північ України). Покликання:

https://www.youtube.com/watch?v=sg-k81hLF1A&list=PLtYOMVmP4SzG2aKcWitGTxN5G0DHsvL-H&index=8

— Канал «Хмаринка». Мультфільм «Подорож Україною» (Центр України). Покликання: 

https://www.youtube.com/watch?v=jLppojIJbpE&list=PLtYOMVmP4SzG2aKcWitGTxN5G0DHsvL-H&index=7

— Канал «Хмаринка». Мультфільм «Подорож Україною» (Схід України). Покликання: 

https://www.youtube.com/watch?v=qYe9G3IcXTA

1. Розваги 

— Компанія Keiki (Genesis), що розробляє розвивальні застосунки для дітей, надала безкоштовний доступ до своїх ігор. Покликання: keiki-world.onelink.me/KJvs/getkeiki20000

2021-2022 н.р.

Про організацію освітньої роботи в закладах дошкільної освіти у 2021-2022 н.р.      Джерело: Вісник Хмельницького ОІППО

2020/2021 н.р.

Якісна та доступна дошкільна освіта: завершено громадське обговорення проєкту Концепції розвитку дошкільної освіти

Лист МОН України  № 1/9-411   30.07.2020 Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році

Інструктивно-методичні рекомендації для дитячих садочків, - МОН

04.08.2020

Міністерством освіти і науки розроблені інструктивно-методичні рекомендації щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти у 2020/2021 навчальному році.

Для роботи дитячих садків у 2020/2021 навчальному році обов’язково мають бути заплановані дії щодо заохочення всіх учасників освітнього процесу до дотримання гігієнічних навичок, соціальної дистанції у приміщенні.

Рішення щодо відновлення діяльності та функціонування ЗДО ухвалюють регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що залежить від статистики захворюваності у регіоні. За сприятливої ситуації у регіоні дитячі садки працюють у звичайному режимі, створивши максимально безпечні умови для вихованців та працівників. За створення таких умов відповідають засновники та керівники закладів.

Відповідно до Закону України “Про освіту” усім закладам освіти надано автономію в організації освітнього процесу, орієнтуючись на попередній досвід, аналіз результатів своєї роботи в минулому навчальному році та усі наявні рекомендації.

Наголошено, що при організації освітньої діяльності вихователям варто звертати увагу, що діяльнісний підхід є основою для досягнення цілей розвитку дітей різного віку, застосовувати його потрібно так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів.

Поряд із традиційними формами роботи з батьками чи законними представниками дитини (опитування, співбесіди, консультації, засідання батьківського комітету, конкурси тощо), можна застосовувати інноваційні, а саме: “Буккросинг”, “Дерево цілей” або “Дерево розвитку групи” та “Батьківська скринька”, а також впроваджувати дистанційні форми спілкування. Необхідною умовою для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, крім корекційно-розвиткових послуг та психолого-педагогічного супроводу, є створення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в тому числі створення ресурсної кімнати.

Впровадження дистанційних форм спілкування з батьками на онлайн-платформах та використання мобільних додатків є також прийнятним для дитсадків. Чітко зазначено тривалість і кратність роботи вихователя з дитиною за комп’ютером та гаджетами відповідно до віку і особливостей дитини.

Невід’ємною складовою роботи ЗДО у 2020/2021 навчальному році залишається підвищення кваліфікації педагогічних працівників за різними формами та видами.

МОН у 2020/2021 н. р. продовжуватиме роботу з координації діяльності закладів дошкільної освіти в умовах карантинних заходів, спричинених COVID-19. (матеріал взято https://my.osvita.net/SiteNews.aspx?news_id=ESH07V3JC69F)

Стаття 11. Дошкільна освіта

1. Метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

2. Діти старшого дошкільного віку обов’язково охоплюються дошкільною освітою відповідно до стандарту дошкільної освіти.

3. Відповідальність за здобуття дітьми дошкільної освіти несуть батьки.

4. Батьки самостійно обирають способи та форми, якими забезпечують реалізацію права дітей на дошкільну освіту.

5. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом:

формування і розвитку мережі закладів освіти;

замовлення підготовки педагогічних працівників;

реалізації освітніх програм неформальної освіти для батьків;

проведення інших заходів.

6. Порядок, умови, форми та особливості здобуття дошкільної освіти визначаються спеціальним законом.

2019-2020 навчальний рік

Додаток

до листа МОН України

від  02.07.2019  № 1/9-419

Інструктивно-методичні рекомендації

«Щодо організації діяльності

закладів освіти, що забезпечують

здобуття дошкільної освіти

у 2019/2020 навчальному році»

Закон України «Про освіту» надав кожному закладу освіти автономію: академічну, організаційну, фінансову і  кадрову, а керівнику — в управлінні закладом, прийнятті рішень щодо організації його роботи.

Педагогічні колективи закладівосвіти мають набувати досвід діяльності в умовахавтономії, особливо академічної, наданоїїм законодавством. А органи управління освіти, методичні служби різних рівнів мають надавати їм дієву допомогу, зокрема з питань

вибору:

• освітньої програми,
• пріоритетних напрямів та завданьв організації освітнього процесу,
• моделіпланування та організаціїосвітньогопроцесу на основіінтегрованогопідходу,
• видів, форм та методівпідвищення професійної компетентності працівників;

• прийняття управлінських рішень щодо стратегічних перспектив розвитку закладу освіти;
• відповідальності за хід і результати освітнього процесу;
• забезпечення партнерських стосунків у взаєминах із дітьми та їхніми батьками.

Освітня програма

Зміст освітнього процесу реалізується відповідно до вимог освітніх програм розвитку, виховання і навчання дітей. Чинними для використання у закладах дошкільної освітирізних типів і форм власності є програми (комплексні і парціальні), рекомендовані (схвалені) Міністерством освіти і науки України. Інформація про програми та іншу навчально-методичну літературу подається у «Переліку навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах дошкільної освіти».

Програмно-методичний супровід змісту дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами здійснюється за окремими програмами, рекомендованими МОН України, або схваленими відповідними предметними комісіями НМР з питань освіти МОН України.

Педагогічним колективам надається право обирати для використання в роботі чинні освітні програми, перелік та особливості реалізації яких обговорюється та схвалюється педагогічною радою закладу дошкільної освіти. У закладі освіти можна використовувати кілька комплексних та парціальних програм, у відповідності до якихпедагоги плануватимуть  освітню діяльність.

Програми та інформаційно-методичні матеріали розміщені та постійно оновлюютьсяна офіційному сайті МОН України та ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

Водночас заклад дошкільної освіти може розробити власну освітню програму. Вимоги щодо механізмів розроблення, змістовного наповнення, схвалення та затвердження визначені чинним законодавством.

Організація освітнього процесу

Освітній процес в умовах закладу дошкільної освіти — це цілісний процес взаємодії дорослих і дітей, який розвивається в часі та в рамках певної системи, носить особистісно-орієнтований характер. Він спрямований на досягнення соціально-значущих результатів — набуттю життєвої компетентності, розвитку базових якостей особистості в різних видах діяльності.

Освітній процес має носити характер не прямого, а опосередкованого навчання, і здійснюватися під час спільної діяльності дитини і дорослого, адекватної можливостям дітей раннього та дошкільного віку. Педагог має володіти знаннями провікові та психологічні особливості дітей, їх індивідуальні можливостіта потреби; гнучко та варіативно застосовувати форми та види організації освітнього процесу.

Важливою особливістю організації освітнього процесу є використанняігрових і проблемно-навчальних ситуацій,інформаційно-комунікаційних та комунікативних технологій, проектної діяльності; продумування найбільш вдалих форм і методів організації освітнього процесу, під час яких діти могли б, з одного боку, працювати індивідуально, з іншого —працювати разом, проявляти ініціативу, радитися один з одним, допомагати. Необхідно так проектувати діяльність дітей, щоб діти не лише б набували та розширювали свої знання, а й ставали більш уважними один до одного, до дітей іншого віку, до дорослих, вміли б висловлювати свої думки, слухати і поважати думки іншихтощо.

Отже, під час спеціально організованої навчально-пізнавальної діяльності педагог має сприяти тому, щоб дитина отримувала доступний віку обсяг інформації та практично засвоювала важливі уміння та навички в рамках цієї інформації, щоб опановувала систему моральних цінностей, отримувала життєвий соціальний досвід спілкування та доречної поведінки.

Основним акцентом такої діяльності є партнерська взаємодія дорослого з дітьми через:включеність вихователя у запропоновану діяльність нарівні з дітьми;добровільне приєднання дошкільнят до діяльності (без психічного і дисциплінарного примусу);залучення батьків (законних представників) дітей до освітнього процесу;вільне спілкування і переміщення дітей під час діяльності (передбачення педагогом організації відповідного розміщення навчально-дидактичних матеріалів у просторі групового приміщення чи іншої території закладу);залучення батьків до освітнього процесу; гнучкість у завершені певної роботи дітьми (кожен працює в своєму темпі).

Щодо діяльності інклюзивних груп

Національною радою реформ визнано інклюзивне навчання одним із  пріоритетів розвитку держави, що є одним із основних чинників реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Україні.

У 2018 році Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг» від 6 вересня 2018 року (№ 2541-VIII) внесено зміни до закону України «Про дошкільну освіту», зокрема щодо організації інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти.

Організаційні засади діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти та форму індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребамивизначено  у Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти,затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019 № 530.

Необхідними умовами якісного інклюзивного навчання є:визначення особливих освітніх потреб дитини; підвищенням кваліфікації педагогічних працівників;створення інклюзивного освітнього простору;надання освітніх, психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг; забезпечення дітей спеціальними засобами корекції психофізичного розвитку (наказ МОН від 17.04.2019 № 423, зареєстрований в Мінюсті 17.04.2019  за № 403/33374);здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини протягом усього періоду навчання із обов’язковим залученням батьків до освітнього процесу.

Визначення особливих освітніх потреб дитини та умов для організації  інклюзивного навчання здійснюється практичними психологами та вчителями-дефектологами інклюзивно-ресурсних центрів за наслідками проведеної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини.

Докладніше щодоорганізацї інклюзивної освіти дітей у закладах освіти на розкрито в інструктивно-методичних рекомендаціях (лист МОН від 26.06.2019 № 1/9-409.

Предметно-просторове розвивальне середовище 

Цікаво, пізнавально і компетентно – це те що привертає увагу дітей. Саме тому середовище, в якому розвивається дитина, має бути сучасним і сприяти забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності,активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей.

Предметно-просторове середовище має бути:змістовно-насиченим,готовим до  трансформації; багатофункціональним;  варіативним;  доступним; безпечним.

При цьому потрібно раціонально комплектувати та гнучко розподіляти простір на осередки (локації), пам’ятаючи, що різні види роботи вимагають постійної зміни локацій: дітям потрібно працювати в парах, у групах по 3-4-6 осіб. Тому модульні меблі мають бути достатньо легкими для пересування.

Відкриті полиці з доступними матеріалами, дошкиабофліпчарти — це важливі атрибути середовища.

Щодо безпечності середовища, то воно полягає не лише у відповідності всіх його елементів вимогам із забезпечення надійності і безпеки їх використання, а й уникнення перенасиченості предметами, кольорами, тощо.

Сьогодні особливу увагу приділяють створенню універсального дизайну у закладі освіти як стратегії, спрямованої на те, щоб проектування і компоненти будь-якого середовища, виробів, комунікації, інформаційних технологій чи послуг були однаково доступні чи зрозумілі всім та відповідали вимогам спільного користування.

При облаштуванні приміщень закладу дошкільної освіти особливу увагу слід приділяти якості матеріалів, з яких виготовлене обладнання, та правилам добору іграшок, їх відповідності санітарно-гігієнічним нормам. Оснащення освітнього процесу рекомендується здійснювати відповідно до Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти, затвердженогонаказом МОН України від 19.12.2017 № 1633. При створенні безпечних умов радимо керуватись листом МОН Українивід 14.02.2019№ 1/11-1491«Щодо організації роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти».

Доцільно впроваджувати в роботу закладів дошкільної освіти технології формування в дошкільників соціально доцільної поведінки, у межах міжнародного суспільного руху — освіта для сталого розвитку.

Елементи стратегії Нової української школи такі як: особистісно-орієнтований модель навчання, розвиток критичного мислення у дітей, інтеграція освітніх напрямків та педагогіка партнерства повністю відповідають концепції сталого розвитку, якагрунтується на принципах педагогіки емпауерменту(надання людині мотивації й натхнення до дії), що передбачає нову, порівняно з традиційною, модель організації освітньої діяльності. Вона призначена не інформувати про предмет навчання, адже це не гарантує переходу від слів до дії, а формувати й автоматизувати навички чинити саме так, а не інакше. Інформація при цьому лише надихає того, хто вчиться, засвоює дію, яку він опановує.

Сучасне розуміння поняття сталого розвитку це — економічна стабільність, екологічна цілісність та соціальне благополуччя.

Для забезпечення сталого розвитку загальними завданнями дошкільної освіти є створення умов для:формування у дітей початкових уявлень про дії та поведінку, що орієнтовані на сталий розвиток, необхідних для свідомого вибору способу власного життя;усвідомлення старшими дошкільниками необхідності збереження ресурсів Землі та особистої причетності до майбутнього суспільства і природи;розвиток у дітей звичок і моделей поведінки, що відповідають сталому розвитку бажання діяти у цьому напрямі.

Показники успішного розвитку дітей у цій сфері освіти є самостійне, свідоме і відповідальне виконання дитиною певних дій, розвиток звичок щодо гармонізації суспільних відносин, економічно та екологічно доцільної поведінки, культури ресурсозбереження, здатності здійснювати дослідження і самооцінку та самоконтроль своєї поведінки. Завдання педагогічного колективу — сприяти формуванню у дошкільників мотивації до дій і моделей поведінки, орієнтованих на сталий стиль життя.

Планування

Планування освітньої роботи — обов’язковий елемент щоденної роботи педагога, адже забезпечує системність, послідовність та комплексність в організації діяльності з дітьми.

Чинне законодавство визначає План роботи обов’язковим документом, за формування та зберігання якого відповідає педагог закладу дошкільної освіти, втім не обмежує і не нав’язує йому шаблонних розробок перспективних та календарних планів. Педагог має свободу виборунайбільш ефективної та зручної для нього моделі та форми планування, як інструментуорганізації освітньої діяльності.

Враховуючи те, що освітній процес, як динамічна педагогічна система, має сприятиформуванню в дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду, та потребує інтегрованого підходу в організації діяльності з дітьми, то найефективнішими моделями планування є блочно-тематичне та методичний конструктор, якізабезпечують міжпредметні та внутрішньо предметні зв’язки.

Блочно-тематичний перспективний план, як і методичний конструктор, дозволяють формувати картотеку методичних засобів: опис різних форм і методів роботи з дітьми, що в свою чергу, забезпечуєекономію часу у розробці педагогом календарного плану.

В одному закладі може бути кілька видів та форм плану. Вихователі кожної групи мають змогу обрати найприйнятнішу для себе.Для педагогів зі стажем та педагогів-початківців педагогічна рада визначає різні формипланування.

Курси підвищення кваліфікації

На сьогодні стан забезпечення педагогічними кадрами в системі дошкільної освіти України характеризується нестачею вихователів із фаховою освітою. Для забезпечення безперервного освітнього процесу в закладі дошкільної освіти часто використовують спеціалістів суміжних професій (практичних психологів, дефектологів, соціальних педагогів, музичних керівників, вихователів-методистів і навіть директорів)для заміни тимчасово відсутніх вихователів.

Щоб освітній процес був якісним, а робота спеціалістів-суміжників фаховою  і відповідно оплачуваною – цим педагогам необхідно проходити додатково курси підвищення кваліфікації за спеціалізацією «вихователь закладу дошкільної освіти».

Цікавий досвід з даного питання напрацьовано у Запорізькому інституті післядипломної педагогічної освіти, в якому розроблено освітні програми інтегрованих курсів підвищення кваліфікації для різних категорій спеціалістів дошкільної освіти з окремим додатковим фаховим модулем за спеціалізацією «вихователь закладу дошкільної освіти». Навчання відбувається виключно за фаховим модулем відповідно до освітніх ліній Базового компонента дошкільної освіти.

Плануючи підвищення кваліфікації на початку року, педагоги різних категорій реєструються для проходження курсів підвищення кваліфікації за основним  фахом (на 2 тижні) та другою спеціалізацією (на 1 тиждень за фахом «вихователь ЗДО»). Наприклад, практичний психолог проходить підвищення кваліфікації за основним фахом 2 тижні у січні, а пізніше ще тиждень – за фахом «вихователь ЗДО» з метою отримання необхідних знань та права атестуватися як вихователь ЗДО. Впровадження цього підходу в 2018-2019 році засвідчує про великий попит серед практиків та позитивні результати.

Підвищення професійної майстерності педагогів

Без професіоналів і чіткої стратегії кадрової політики забезпечити якість освіти не можливо. Тому, крім фінансової, академічної, організаційної автономії, на часі — робота з кадрами. 

Важливим завданням є формування корпоративної культури. Адже її сформованість є важливою для досягнення успіху; сприйняття роботи не лише як засобу одержання доходу і професійного зростання, а й способу задоволення працівником своїх потреб у самоповазі, його самодостатність; формування поваги до працівників, визнання цінності кожного працівника; формування таких якостей, як енергійність, схильність до розумного ризику, ініціативність, професіоналізм; визнання здобувачів освіти та їхніх потреб як центру уваги всієї діяльності закладу освіти.

В основі корпоративної культури мають бути ідеї, погляди, основні цінності, що поділяють всі члени колективу. З цінностей випливають стилі поведінки, спілкування, діяльності.

Реалізація творчого потенціалу педагога — необхідна умова оновлення освітнього процесу. Тож варто знайти шляхи розкриття творчого потенціалу, проявів креативності у педагогів та системного моніторингу рівня їхніх професійних компетенцій.

Партнерська взаємодія

У 2019/2020 навчальному році особливу увагу слід звернути на педагогіку партнерства. Вона передбачає вміння забезпечити плідну співпрацю з дітьми та батьками на засадах взаємної довіри й поваги. Майстерність досягти балансу прав, обов’язків і відповідальності у трикутнику «дитина-педагог-батьки», де батьки – повноправні учасники освітнього процесу.

Партнерська взаємодія є потребою часу, особливо нині, коли зрештою прийшло усвідомлення, що поодинці складно досягти вагомих результатів. Вона дає змогу досягти позитивних результатів завдяки тісній співпраці учасників освітнього процесу, інших закладів освіти, установ, органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, громадських організацій тощо. Важливо, що при цьому всі сторони партнерства усвідомлюють відповідальність за результати співпраці. Адже партнерство базується на таких принципах, як:взаємовигідність;відкритість;добровільність;унормованість;різноманітність застосовуваних технологій.

Щодо особливостей організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2018/2019 н.р.

(Лист Міністерства освіти і науки України від 13.06.2018 №1/9-386)

Інструктивно-методичні рекомендації “Щодо особливостей організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2018/2019 н.р.”

Нормативні документи МОН України для закладів дошкільної освіти

• Наказ МОН України від 08.06.2018р. №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти». Детальніше.
• Лист МОН України від 19.04.2018 № 2.4 – 986 «Щодо форм медичних довідок для зарахування дітей до закладів дошкільної та загальної середньої освіти». Детальніше.
• Лист МОН України від 19.04.2018 № 1/9-249 «Щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти». Детальніше.
• Лист МОН України від 13.04.2018 № 1/9-235 «Про відзначення у 2018 році Дня охорони праці в Україні». Детальніше.
• Наказ МОН України від 19.12.2017 №1633 «Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти”. Детальніше.

Булінг у дитячому садку — міф чи реальність

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу? Дізнайтеся з пам’ятки, що означає цей термін, хто може спровокувати булінг та як змінюється поведінка дитини

  ЯКІ ВИДИ

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг може проявлятися як тиск:

• психологічний;
• фізичний.

Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

  ХТО ПРОВОКУЄ

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

• педагог або помічник вихователя —
  – зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;
  – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки;
  – глузує із зовнішнього вигляду дитини;
  – образливо висловлюється про дитину чи її батьків;
  – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини;
• батьки або члени сім’ї —
  – б'ють та ображають дитину вдома;
  – принижують дитину у присутності інших дітей;
  – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;
  – ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

  ЯК МІНЯЄТЬСЯ ПОВЕДІНКА ДИТИНИ

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

• вдома —
  – не хоче одягатися вранці;
  – шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
  – просить батьків забрати її із дитячого садка раніше;
  – плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;
  – не контактує з однолітками у дворі;
  – грає наодинці в парку;
• в дитячому садку —
  – не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;
  – усамітнюється при будь-якій нагоді;
  – часто губить свої іграшки або речі;
  – бруднить чи псує одяг;
  – грає поламаними іграшками;
  – відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі;
  – не має друзів у групі.

Фрази з подвійним змістом: Що ми говоримо і що чує дитина

Матеріали для скачування: Буклет. Фрази з подвійним змістом.pdf 945 КБ

Насильство в сім’ї — не злочин? Ламаємо стереотипи

Зазвичай чоловіки, а інколи й жінки сприймають насильство в сім’ї через призму гендерних стереотипів на кшталт «б’є — значить любить». А отже й не звертаються до правоохоронних органів, аби отримати захист. Тим паче, що в Кримінальному кодексі не було конкретної статті, яка б чітко й однозначно встановлювала: насильство — це злочин, навіть якщо події розгортаються «в родинному колі» й нібито нікого, крім членів сім’ї, не стосуються.

Минув рік, як набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»від 07.12.2017 № 2229-VIII (далі — Закон № 2229-VІІІ). Законодавство чітко визначає, що таке домашнє насильство та які його форми. Проте й нині діти часто стають не лише свідками бурхливих сварок та бійок батьків, а й самі зазнають знущань та побоїв. Унаслідок цього вони отримують психологічні травми, тілесні ушкодження чи навіть гинуть.

Із 11 січня 2019 року в Україні передбачена кримінальна відповідальність за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства.

Відповідно до ст. 1261 Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 06.12.2017 № 2227-VIII кримінальна відповідальність передбачена за насильство щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває чи перебував у сімейних або близьких відносинах, що призводить до:

• фізичних або психологічних страждань;
• розладів здоров’я;
• втрати працездатності;
• емоційної залежності;
• погіршення якості життя потерпілої особи.

Таке насильство карається:

• громадськими роботами — на строк від 150 до 240 годин;
• арештом — на строк до шести місяців;
• обмеженням волі — на строк до п’яти років;
• позбавленням волі — на строк до двох років.

Аби допомогти своїм вихованцям та протидіяти домашньому насильству, насамперед ознайомте батьків із чинним законодавством. Інформація про визначені законом види домашнього насильства та норми кримінальної відповідальності за такі протиправні дії допоможе зламати усталені стереотипи.

  ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО

Діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
                                                                                                                      п. 3 ст. 1 Закону № 2229-VІІІ

  ЕКОНОМІЧНЕ НАСИЛЬСТВО

Форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
                                                                                                                      п. 4 ст. 1 Закону № 2229-VІІІ

  ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО

Форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
                                                                                                                      п. 14 ст. 1 Закону № 2229-VІІІ

  СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО

Форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності
                                                                                                                      п. 15 ст. 1 Закону № 2229-VІІІ

  ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО

Форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
                                                                                                                      п. 17 ст. 1 Закону № 2229-VІІІ

Від редакції:

Заздрість — складне комплексне почуття, яке відчувала кожна людина. Вона зароджується в ранньому дитинстві та розвивається на кожному етапі дорослішання. Аби вихователі правильно розпізнали та нейтралізували заздрість, скористайтеся порадами фахівця Юлії Гулько у статті «Як приборкати дитячу заздрість» у журналі «Практичний психолог: дитячий садок»

Матеріали для скачування: Насильство в сім’ї — не злочин.pdf 472 КБ

Гра дитини як лакмусовий папірець її психологічного неблагополуччя

Наталія Савінова,шеф-редактор методичних видань напряму «MCFR Освіта»

Насильство — це травма для дитини, яка негативно впливає не лише на її емоційне та фізичне здоров’я, а й на розвиток. Діти як губки «всмоктують» і відображають у грі все, що відбувається в їхньому житті. Як гра допоможе виявити домашнє насильство й на що спрямувати психолого-педагогічну просвіту, читайте в статті

Чи часто замислюються вихователі, чому деяким дітям так нелегко дістаються почуття впевненості та радості? Чому вони часто усамітнюються й неохоче беруть участь у спільних іграх або проявляють агресію? Важкий характер? Такий уродився? А можливо причина тут в іншому. Можливо дитина зазнає домашнього насилля й терміново потребує допомоги.

Часто за рутинними клопотами вихователь може не помічати у поведінці тієї чи тієї дитини певних особливостей, які свідчать про її психологічне неблагополуччя. Як же не пропустити сигналів, що подає дитина дорослим? Допоможе тут гра. Вона відображає внутрішній стан дитини і може вказувати на її психологічне неблагополуччя. Щоб такі діти не залишилися поза увагою і вчасно отримали допомогу, запропонуйте вихователям уважно поспостерігати, які іграшки використовують діти та які ролі й сюжети найчастіше повторюють. Відтак спільно з практичним психологом проаналізуйте ігрові сюжети і ролі дітей в іграх.

Як корелюють насильство і гра

Насильство — це травма для дитини, яка негативно впливає не лише на її емоційне та фізичне здоров’я, а й на розвиток. Діти як губки «всмоктують» і відображають у грі все, що відбувається в їхньому житті. Насамперед «знімається» інформація від батьків, повторюються та наслідуються сімейні моделі поведінки.

Дитина втілює пережитий досвід у грі. Вона переживає значимі для неї життєві ситуації знов і знов часто за власним, бажаним сюжетом. Завдяки цьому гра:

• корегує негативний емоційний стан;
• метафорично відображає значимі для дитини стосунки;
• виражає те, що з різних причин дитина не може виразити інакше;
• дає змогу дитині активно діяти в ситуації, в якій у реальному житті вона змушена бути пасивною;
• відображає досвід чи стосунки, які дитина хотіла б мати — такий собі спосіб здійснення бажань;
• дає змогу дитині бути іншою, не такою, як у реальності;
• дає відчуття контролю над надмірно інтенсивними внутрішніми спонуками.

Якщо дитина зазнає будь-якої форми насильства, гра може бути способом прожити і перервати негативний досвід завдяки винесенню його назовні, багаторазовому програванню травматичних епізодів. Труднощі виявлення факту насилля полягають у тому, що дитині дошкільного віку важко виразити словами все те, що з нею сталося. Вона точніше і легше «висловить» це своєю поведінкою. Найменш травматично для неї виразити все у грі, зокрема з ляльками.

Діти, які пережили сексуальне насильство, часто в грі роздягають ляльок, роздивляються їх між ніг, роблять сексуальні зауваження, кладуть їх разом у ліжко, програють сексуальні ролі.

Які індикатори психологічного неблагополуччя містить гра

У сюжетній грі дошкільник відображає певні фрагменти соціальної дійсності: сімейні взаємини, побутові дії, способи розв’язання конфліктів, встановлення близьких стосунків тощо. При цьому дитина символічно відображає значимі для себе почуття і уявлення про себе й навколишній світ. Сюжет гри чи ролі, які дитина часто повторює, містять діагностичну функцію. В них дитина відтворює свої прагнення, потреби, страхи тощо. Змістове наповнення часто повторюваного сюжету чи ролі може сигналізувати про психологічне неблагополуччя дитини. Адже діти грають так, як це відбувалося і відбувається з ними насправді.

Ознайомте вихователів з ознаками сюжетної гри, за якими вони можуть виявити дітей з психологічним неблагополуччям. Для цього скористайтеся даними Таблиці, запропонованої кандидатом психологічних наук Олександром Фокіним.

Виховання паском — педагогічний прийом чи насилля

Очевидно, що дитяча агресія чи позиція жертви коріниться у стосунках з батьками та моделях родинних стосунків. Саме жорстокі покарання дитини чи ситуації, коли вона стає свідком жорстокого чи принизливого ставлення одне до одного членів родини, породжують у неї нетерпимість і жорстокість до оточення, або формують позицію жертви. В обох випадках такі особистісні деформації негативно впливають на майбутнє доросле життя сьогоднішньої дитини.

Часто батьки не вбачають нічого страшного у «вихованні» паском, адже їх так само виховували їхні батьки.

У понеділок, вкладаючи дітей спати, вихователь Ірина Василівна знов побачила на тілі п’ятирічного Миколки синці. На її запитання звідки вони, Миколка — блідий, худенький і завжди мовчазний хлопчик — похнюплено мовчав. Ірина Василівна попросила практичного психолога Ольгу Іванівну поговорити з хлопчиком. З’ясувалося, що у вихідні батько хлопчика активно «виховує» його за допомогою паска з пряжкою. Ірина Василівна й Ольга Іванівна довго радились, як побудувати розмову з батьком Миколки, аби той визнав свою провину. Та яке ж було їхнє здивування, коли батько Миколки зовсім не заперечував побиття хлопчика. А на коректне звертання Ольги Іванівни, відрізав: «Отримав те, що заслужив. Він — майбутній чоловік і має розуміти, що таке дисципліна і порядок. Мене так виховував батько і, як бачите, я став успішним членом суспільства».

Наведений приклад, на жаль, непоодинокий. А жертва-дитина живе у страху. Вона боїться:

• зізнатися одному з батьків про жорстоке поводження іншого;
• поділитись своїм болем із кимось, аби не зазнати ще більших знущань;
• втратити родину — навіть таку, як є.

Єдиний вихід для своїх переживань і страхів дитина знаходить у грі. Саме гра допомагає втекти від реальності й дає змогу втілити омріяну модель своєї ролі в сім’ї.

На що спрямувати психолого-педагогічну просвіту

Аби попередити неусвідомлене батьками домашнє насильство, проводьте психолого-педагогічну просвіту батьків. Насамперед ознайомте батьків з формами домашнього насильства. Вони мають усвідомити, що виправдані, на їхню думку, форми виховного впливу, як-от: глузування, зневажливі зауваження, ляпаси, певні заборони, — це прояви домашнього насильства, які призводять до психологічного неблагополуччя дитини.

З батьками дітей, які в іграх відображають негативні фрагменти соціальної дійсності, проведіть індивідуальні бесіди. Тактовно з’ясуйте умови, в яких батьки виховують дитину, і які прийоми виховного впливу вони застосовують. Деяким батькам буде корисно дізнатися, що за побиття дитини вони несуть не лише персональну особистісну, а й кримінальну відповідальність.

Поясніть батькам, що діти, які були жертвами або свідками насильства в сім’ї, переносять свій негативний досвід на власне життя. Вони мають розуміти, що виховують потенційну жертву чи агресора — людину, яка вважає за норму, що інших можна принижувати, а «за необхідності» й побити.

Ознайомте батьків з двома імовірними шляхами розвитку життєвого сюжету дітей-жертв домашнього насильства (рис.).

Імовірний розвиток життєвого сюжету дітей-жертв домашнього насильства

Виховання — це не лише слова, а насамперед дії, поведінка батьків та найближчого оточення. Приклади турботливого ставлення батьків одне до одного й до дітей, поваги до себе й до членів родини закладає основи світосприймання дітей, їхнього родинного й особистого життя.

Насамкінець кілька порад вихователям-методистам та практичним психологам. Уважно ставтеся до дітей та спостерігайте за їхніми іграми. Це допоможе вчасно виявляти їхні проблеми. Педагогічні помилки розглядайте як своєрідні педагогічні завдання й обговорюйте їх з вихователями та батьками під час індивідуальних бесід і спільних просвітницьких заходів. Детальний аналіз антипедагогічних виховних впливів допоможе вихователям і батькам збагатити свій педагогічний досвід і налагодити довірчі стосунки з дітьми.

Матеріали для скачування: Імовірний розвиток життєвого сюжету дітей-жертв домашнього насильства.jpg 1067 КБ

Як «Шість капелюхів» і «Кубування» допоможуть зрозуміти літературні твори

Світлана Степовенко,вихователь-методист ДНЗ-ЦРД з оп № 25 «Вербиченька», м. Первомайськ, Миколаївська обл.

Педагоги різних часів наголошували на значенні художньої літератури у формуванні світогляду, розвитку мислення й уяви дошкільників, збагачення емоційної сфери. Чи повно дитина сприйме зміст літературного твору, засвоїть його моральну складову, залежить від застосованої педагогом системи методів і прийомів. Про два цікавих методи дізнайтеся зі статті

У роботі зі старшими дошкільниками вихователі часто застосовують різноманітні традиційні види занять із літературними та фольклорними творами, як-от драматизації, різні види бесід, розповідання та переказування казок тощо. Всі вони дієві.

Проте аналіз літературного твору вихователь завершує після кількох запитань. Потреба оновити методи роботи із літературними творами виникає не лише завдяки ролі художнього слова як ключового засобу виховання, розвитку і навчання дітей, а й через виклик сучасності щодо становлення дошкільника. Також серед сучасних дітей шириться негативна тенденція до зменшення місця книжки й художнього слова в житті.

Варто спробувати ввести в освітній процес нові цікаві методи і прийоми, які навчатимуть давати оцінку певному явищу або дії, формулювати висновки, приймати рішення. Методи «Шість капелюхів» та «Кубування» ефективні на заняттях з художньої літератури.

Шість капелюхів

«Шість капелюхів мислення» — це система, яка дає змогу структурувати і зробити набагато ефективнішою будь-яку розумову діяльність. Спроектував її британський психолог і письменник, експерт у сфері творчого мислення Едвард де Боно.

Розподіл режимів мислення на шість напрямів та вибір потрібного підходу в певній ситуації забезпечує результативність методу.

Описавши шість режимів мислення, де Боно метафорично назвав їх з кольоровими капелюхами:

• синій — керування — упорядковує послідовність капелюхів, пропонує визначити стратегію обговорення, а у кінці зробити висновки;
• білий — інформація та факти — спрямовує увагу на зміст художнього твору, пояснює незрозумілі слова, поняття;
• червоний — почуття та емоції — пропонує висловити інтуїтивні реакції учасників на ситуацію, естетичну оцінку;
• чорний — критична оцінка — шукає негативні сторони, застерігає від невдач, реалістично оцінює ситуацію;
• жовтий — оптимістичність — шукає переваги, цінності, гармонію, висловлює оптимістичні очікування;
• зелений — творчість — спонукає мислити не за шаблоном, генерує нові ідеї та провокативні рішення, досліджує.

Кожен учасник або група учасників у процесі обговорення проблеми «надягає» капелюх певного кольору і мислить так, як «потребує» колір капелюха. Першим та останнім надягають синій капелюх, щоб спочатку розробити стратегію, а у кінці — проаналізувати результат та зробити висновки. Другим зазвичай йде білий, аби учасники ознайомилися з інформацією. Проте капелюшки можна надягати в будь-якій послідовності. Після чорного капелюха ліпше «надягти» жовтий, щоб урівноважити думки дітей і не дати концентрувати увагу на негативі. Проте, іноді корисно після чорного «надягти» зелений — одразу шукати творчі рішення негативних аспектів.

Кубування

Метод «Кубування» дає змогу зрозуміти явище, у нашому випадку літературний твір, різнобічно у шести площинах, створити умови для конструктивної інтерпретації отриманої інформації.

Вихователь робить кубик із щільного паперу та на кожній грані пише завдання:

• опиши — назви героїв, колір, форму, розмір;
• порівняй — визнач, на що схоже, чим відрізняється;
• встанови асоціації — поясни, що спадає на думку у зв’язку з цим;
• проаналізуй — подумай, як це зроблено, з чого складається;
• знайди застосування — придумай, як це можна використати;
• запропонуй аргументи «за» і «проти» — вислови думку, що в цьому доброго чи поганого.

У більшості випадків кубик використовують для актуалізації знань дітей на заняттях узагальнювального характеру. В такому випадку педагог кидає кубик дитині і ставить запитання відповідно до тієї грані, яка випала.

Кубик також можна застосовувати і під час вивчення нового матеріалу. Це допомагає вивчити різні боки теми. У такому випадку педагог кубик не кидає, а послідовно по черзі показує грані та пропонує дітям необхідний матеріал. У роботі з дітьми дошкільного віку можна використовувати не всі грані.

Обидва методи дадуть змогу розглянути твори художньої літератури з різних боків та допомогти дітям зрозуміти їхній зміст. Адже вони сприяють формуванню літературної та художньо-продуктивної компетенції дітей, стимулюють їхню активність і творчість, а також зміцнюють віру дітей у власні здібності. Навчити педагогів працювати за цими методами допоможе майстер-клас (див. Додаток).

Матеріали для скачування:

• Майстер-клас Сучасні технології навчання на заняттях художньої літератури.docx 76 КБ
• Степовенко_Додаток 1.pdf 73 КБ
• Степовенко_Додаток 2.docx 1236 КБ

Точна наука розвиває творчі задатки, або Математика для дошкільників

Лариса Зайцева,професор кафедри дошкільної освіти Бердянського державного педагогічного університету, д-р пед. наук, професор

ДІЗНАЙТЕСЯ ЗІ СТАТТІ

1. Чому дитина порушує правила та діє не за зразком
2. Які якості особистості є джерелом творчості
3. Як дитина проявляє творчі задатки
4. Що допоможе розвивати творчість

Діти в дошкільному віці прагнуть до творчості. Про це свідчить їхнє бажання не за зразком розв’язувати завдання чи придумати власні способи використовувати об’єкти довкілля.

У кожній справі дитина прагне експериментувати, щоб відкрити щось нове. Часто вихователь сприймає таке пізнання об’єктів довкілля як неправильну поведінку, порушення правил дій з предметами.

У грі дитина переставляє колеса з більшого автомобіля на менший та навпаки, випробовує можливості іграшкового транспорту.

Під час малювання дитина досліджує властивості різних матеріалів і прагне залишити сліди від фарби на столі, руці, одязі, з’ясовує, чи схожий слід від фарби на аркуші. Її цікавить також інший край пензля: скільки фарби можна набрати на нього, чи залишить вона сліди та які.

Вихователь не бачить за цим початків вияву творчих якостей — сміливого мислення, ініціативи, фантазії, допитливості тощо. Проте науковці вважають, що саме ці якості стануть джерелом для розвитку творчої особистості.

Які творчі якості розвивати

Вихователі розвивають творчість дітей у процесі художної діяльності, адже вона має великий потенціал для розвитку. А наукові дослідження останніх років доводять, що точні науки також допомагають формувати та розвивати творчі якості.

Одна з таких наук — математика. Сприятимуть розвитку творчості у дітей дошкільного віку такі математичні завдання, які потребують нестандартних рішень та пошуку декількох способів розв’язання.

Особиста творчість

Особливість творчості дітей в тому, що вони для себе відкривають давно відомі знання. Це — особиста творчість. Вона відрізняється від суспільної творчості, продукт якої мають визнати інші. Тож вихователь має ознайомити дитину з математичним поняттям так, наче вона сама відкрила його та відчула радість цього відкриття.

Як це зробити? Запропонуйте дітям завдання: поділити навпіл модель головки сиру — предмет, який не можна зігнути. Підкажіть використати мотузок, паперову смужку, круг відповідно до розміру головки сиру. Діти мають відшукати способи розв’язати завдання. Вони розмірковують, виявляють ініціативність, спостерігають тощо. Дайте їм змогу висловити найнеймовірніші пропозиції. Разом з дітьми перевірте їх.

Нехай діти попрацюють із моделлю головки сиру, зробленою з солоного тіста, відтак перевірять результат на вагах.

Казка «Двоє жадібних ведмежат»

Скористайтеся запитаннями, аби допомогти дітям вибрати способи дій:

• Чому ведмежата не змогли поділити сир навпіл? Як їм допомогти?
• Як можна поділити на дві однакові за величиною частини предмет, якщо його не можна зігнути?
• Як використати мотузку? Яку сторону сиру можна виміряти мотузкою? Яку фігуру утворила мотузка на сирі? Як поділити мотузку навпіл? Куди тепер прикласти половину мотузки?
• Де потрібно розрізати сир?
• Чи однакові за величиною частини сиру ми отримали? Чому ви вважаєте, що частини однакові за величиною? Як це можна довести? Чи можна назвати їх половинами?
• Як мотузка допомогла нам поділити сир на дві однакові частини?

Вихователь не дає готову інструкцію, як виконати завдання. Він активізує мислення дітей, спираючись на досвід, за допомогою запитань спрямовує їхню думку та дії до необхідного результату.

Уява

Розвитку уяви сприятимуть завдання типу «Зроби однакові предмети різними». Аби сформувати уявлення про склад числа з одиниць, запропонуйте дітям розфарбувати по три-п’ять предметів із набору — чашки, тарілки тощо. Нехай вони прикрасять предмети по-різному.

Зазвичай діти добирають різнокольорові олівці відповідно до кількості предметів, усіляко комбінують їх. Щоб виявити винахідливість кожної дитини, можна ускладнити завдання. Запропонуйте їм розфарбувати всі предмети олівцем одного кольору так, щоб вони відрізнялися один від одного.

Якщо діти скажуть, що це неможливо, запитайте їх, що можна різне зобразити на цих предметах. Покажіть дітям вироби посуду, розфарбованого монохромними кольорами — коричневим, синім, чорним.

Діти можуть намалювати:

• геометричні фігури — круг, трикутник, квадрат, овал;
• точки — у різній кількості;
• лінії — пряма, хвиляста, ламана, під різними нахилами;
• портрети — власний та членів родини.

Аби діти по-різному прикрасили набори предметів, зверніть їхню увагу на малюнки тих, хто першими виконали завдання. Спонукайте проявляти щирість та взаємодопомогу. Відтак, нехай вони презентують свої роботи та розкажуть, хто зображений на портретах, де чия чашка тощо. Це сприятиме розвитку не тільки оригінальності, а й товариськості.

Отже, під час засвоєння математичного поняття «склад числа з одиниць» діти відкривають для себе багато нового та незвичного — багатоманітність в одноманітності, красу в непривабливому, множину в одиничному. Вчаться сприймати об’єкти довкілля, не тільки як ціле й нероздільне, а й помічати деталі та розуміти їхнє призначення.

Кмітливість

Завдання на розвиток кмітливості розвивають уміння аналізувати, увагу, самостійність, навчають визначати властивість об’єктів. Вони мають бути цікаві дітям.

Завдання «Знайди спільне»

Під час спостереження у природі діти розглядають зображення комах — комара, муху, бджолу, осу. Знаходять, що в них спільного, а це шість лап. Відтак вихователь показує зображення павука та запитує, скільки в нього лап та чи комаха він. Дітей вражає те, що раніше не викликало сумніву, павук — це не комаха.

Дорослі інколи також дивуються, зокрема такому:

• їжак не їсть яблук;
• у білого ведмедя шерсть не білого кольору;
• квадрат — прямокутник.

Фантазія

Ефективні для розвитку фантазії завдання та ігри на кшталт «Перетвори», «У прямокутному королівстві», «З якого королівства предмет», «Визнач, з якої казки звірі», «Розклади речі».

Аби розв’язати завдання, діти складають і малюють різні предмети, в основі яких геометричні фігури. Такі завдання формують у них стійкий інтерес до математичної діяльності, тому що діти мають змогу виявляти ініціативу, самостійність.

Важливо помічати та підтримувати нестандартний підхід до виконання завдань.

Зображення більшості предметів у дітей відрізняються формою, кольором, розміром, кількістю фігур, які вони обрали. Однак є незвичайні малюнки, у які діти додають до предметів незвичні деталі, як-от:

• гвинт гелікоптера — до будинка;
• колеса — до каструль.

Пояснювали діти так: «Мій будинок має гвинт, як у гелікоптера. Він може літати»; «У моїх каструль є колеса. Вони можуть їздити».

Допитливість

Особливо дітям подобаються ігри в парах, приміром одна дитина задумує предмет, інша за допомогою запитань угадує його. Ці завдання сприяють розвитку допитливості. Діти практикуються формулювати запитання, які допоможуть швидко знайти потрібний предмет серед подібних.

Пара дітей отримує картку із зображенням сукні та гудзиків до неї. Вихователь пояснює, що у ляльки Наталочки на сукні відірвався гудзик. Пропонує допомогти їй та дібрати новий.

Одна дитина подумки обирає гудзик, друга відгадує, який він має вигляд та запитує: «Він квадратний? Має форму квітки? Пелюсток чотири? На ньому два отвори?».

Важливе правило: відповідати тільки «так» або «ні».

Після того як дитина знаходить гудзик, вона розфарбовує його, аби він пасував до сукні.

Інший варіант — описати предмет. Пара дітей сідають обличчями одне до одного. Перша дитина має скласти розповідь про характерні ознаки одного з предметів, які зображені на картці — посуд, меблі, головні убори, сукні. Друга дитина вгадує його. Наприклад, дитина бере картку, на якій зображені куртки, сукні, шуби. Зображення цього одягу різної довжини та з різною кількістю гудзиків, різного фасону тощо. Дитина каже: «Її вдягають взимку, вона тепла, має капюшон, має п’ять гудзиків, вона не дістає до колін. Що це?».

Винахідливість

Розвитку винахідливості сприяють завдання на кшталт «Розклади речі», під час яких діти працюють із множинами. На перших заняттях слід навчити вихованців утворювати множини за однією ознакою, відтак за двома. Після цього запропонувати самостійно знайти правило поділу множини на підмножини за кольором, формою, розміром. Приміром, вихователь показує дітям многокутники різної форми та пропонує уявити, що це речі Зайчика.

Допоможіть Зайчику прибрати в будинку. Як можна назвати ці геометричні фігури одним словом? (Многокутники.) Фігури — це речі. Придумайте правило, як розмістити речі та розкладіть їх на дві полиці. (Фігури можна розподілити за ознакою форми — на п’ятикутники та шестикутники, за ознакою величини — на більші та менші.)

Які фігури розташували на верхній полиці, а на нижній? Доведіть свою думку.

Під час виконання завдання діти дивуються, коли на верхню полицю поклали усі фігури червоного кольору, а на нижню — трикутники.

Отже вихователь передбачив, що червоні трикутники — пересічні множини, де елемент належить до першої та другої підмножини. Куди класти їх? Проблему розв’язують усі разом. Діти пропонують зробити ще одну полицю для них, змінити принцип сортування, не брати такі речі, якщо їх нікуди класти.

Що використовувати

Сюжетно-рольова дидактична гра

Великий простір для творчості створюють сюжетно-рольові дидактичні ігри з математичним змістом, як-от «Магазин», «Пошта», «Порт» тощо. Для цього вихователі створюють такі ігрові ситуації та умови, за яких виникає практична необхідність у математичних діях.

Аби організувати гру «Магазин», вихователь разом із дітьми має підготувати ігровий матеріал — виготовити іграшкові цінники, банкноти, вивіски, підготувати товар тощо. Наприклад, на картках діти малюють декілька хлібобулочних виробів. У ході гри:

• продавець — знаходить картку із замовленою кількістю продуктів (хліба, бубликів, пиріжків тощо);
• покупець — перевіряє, чи правильно виконано замовлення.

У грі «Ательє» діти об’єднуються в команди «модельєрів» та «дизайнерів». «Модельєри» виготовляють одяг із різного матеріалу — одноразового посуду, пластмасових пляшок, поліетиленових пакетів тощо, — добирають та поєднують елементи костюмів за формою, величиною. «Дизайнери» працюють над оздобленням. Вони створюють орнаменти, розглядають доцільність їх розташування на тій чи тій частині одягу. Під час дефіле або демонстрації моделей діти визначають практичність, призначення виготовлених костюмів, як-от фартухів для трудової діяльності, рятувальних жилетів для малечі тощо.

Прислів’я та загадки

Аби розвивати оригінальність думки, формувати незалежність суджень, учити сміливо мислити, слід використовувати прислів’я з математичним змістом. Вихователь має пояснити дітям їхнє значення, наприклад:

• Кінь на чотирьох ногах, але й той запинається;
• Горе на двох — півгоря, радість на двох — дві радості;
• Улітку один тиждень рік годує;
• Літній день за зимовий тиждень;
• Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.

Формувати потребу в інтелектуальній праці, готовність до ризику дають змогу загадки, як-от:

• Сім родичів віком однакові, а іменами різні (дні тижня);
• Назви три дні тижня, не називаючи їхні імена (вчора, сьогодні, завтра);
• Що більше з неї береш, то більшою вона стає (яма);
• Собака — три, корова — два, кіт — три, віслюк — два, коза — два. А свиня скільки? (хрю — три звуки).

Важливо при цьому спонукати дітей відповідати на запитання такого типу: «Чому ти думаєш, що це…?», «Які слова загадки тобі про це підказали?», «Хто або що має схожі властивості?», «Чи підказали тобі числа відповідь? Чому?».

Лабіринт

Дошкільники залюбки розгадують лабіринти. Такі завдання розвивають увагу, інтуїцію, цілеспрямованість. Ступінь складності просування в них визначають:

• довжина шляху;
• кількість глухих кутів і виходів;
• наявність перешкод тощо.

З допомогою ігор-лабіринтів діти вчаться логічно прокладати ходи, перебирати всі можливі варіанти, аналізувати. Навчати дітей розгадувати лабіринти ліпше поетапно.

Скачайте приклади лабіринтів у кінці статті

На першому етапі використовують прості лабіринти. Діти мають знайти шлях від одного об’єкта до іншого, минаючи перешкоди. Це лабіринти на кшталт «Допоможи Іванові-Царевичу знайти шлях до стріли», «Знайди безпечний шлях Айболитю до Африки» «Допоможи Маркізу-Карабасу знайти шлях до замку».

Шлях діти вказують олівцем. Аби ускладнити завдання, запропонуйте їм знайти на карті інші можливі шляхи та відмітити їх олівцями різного кольору.

На другому етапі діти правильний шлях лабіринтом відображають на схемі, яка відтворює ігрове поле схематично. Мапа лабіринту при цьому має бути перед очима дитини.

Після того, як діти засвоять правила проходження лабіринту, слід ускладнити завдання.

У лабіринті «Коза і капуста» (рис.), потрібно:

• пройти кожною стежиною;
• полічити кількість капусти, яка росте поряд з нею;
• обрати стежину, вздовж якої росте найбільше капусти;
• розфарбувати цю стежину.

Кількість капусти діти мають позначити відвідною цифрою.

Матеріали для скачування:

• Лабіринт_Баба_яга.pdf 334 КБ
• Лабіринт_Доктор_Айболить.pdf 304 КБ
• Лабіринт_Кай_і_Герда.pdf 302 КБ
• Лабіринт_Карабас.pdf 306 КБ
• Лабіринт_Коза_і_Вовк.pdf 317 КБ
• Лабіринт_Шлях_до_стріли.pdf 282 КБ

У грі-лабіринті «Знайди схему» діти визначають схему. Послідовність фігур на схемі вказує шлях до будинку Баби-Яги. Вихователь пропонує декілька таких схем із фігурами:

• квадрат, ромб, трикутник, прямокутник, круг;
• квадрат, круг, ромб, прямокутник;
• квадрат, ромб, п’ятикутник, круг;
• квадрат, ромб, прямокутник, круг.

На мапі лабіринту зображені будинки та доріжки до них. До будинку Баби-Яги веде стежка з фігурами вздовж неї. Дитина визначає послідовність фігур та обводить потрібну схему.

У лабіринті «Знайди дорогу до театру» можна рухатися тільки по квадратах. Ігрове поле складається з різних геометричних фігур або тільки з квадратів та прямокутників.

На третьому етапі дітям пропонують складні лабіринти. Пересуватися в них дають змогу коди — стрілки за напрямом руху та цифра, яка позначає відстань руху у кількості клітинок. Після того, як діти виконали завдання, вони самі складають схеми проходу лабіринтом.

Важливо навчити дітей дотримуватися правил: спинятися на поворотах, обстежити усі проходи, подумки шукати вільний коридор.

Критерій оцінювання

Аби ефективно розвивати творчість дітей, після розв’язання будь-якого математичного завдання слід оцінювати критерій «оригінально» (за Оленою Кононко). Важливо одразу навчити дитину його розуміти та застосовувати. Для цього вихователь має детально аналізувати діяльність дитини, помічати та заохочувати випадкові та усвідомлені дії не за шаблоном або зразком.

Діти розв’язують завдання на орієнтування в просторі. Вони розфарбовують предмети, що знаходяться справа від ведмедя. Майже всі діти взяли олівець зеленого кольору, хоча на заняття давали олівці дванадцяти кольорів. Деякі розфарбували пейзаж в осінніх тонах — жовтогарячий, червоний, жовтий кольори.

Вихователь запропонувала розглянути пейзажі, назвати використані кольори, помилуватися зображенням та після заняття дорозфарбовувати його.

Відтак привернула увагу дітей до малюнка Катрусі. Дівчинка розфарбувала пеньок у синій колір. Вихователь запитала: «Чому пеньок синій?». Відповідь дівчинки була оригінальною: «Він змерз».

Вихователь попросила дітей придумати, як можна зігріти пень. Вони активно пропонували різні варіанти, зокрема: вкрити листям, побудувати будинок, одягти на нього шубу, подарувати ковдру, намалювати сонце, попросити хутряних звірів обійняти пеньок.

Олівці та фарби

Розвивати уяву дають змогу завдання на кшталт домалюй, розфарбуй. Якщо дитина швидко розв’яже завдання, вихователь може запропонувати розфарбовувати на картці те, що їй подобається. Це дає змогу іншим працювати зосереджено та запобігає інтелектуальній пасивності цієї дитини. Діти охоче зафарбовують предмети, добирають кольори, домальовують зображення.

У завданні «Полічи кількість яблук» ті діти, які полічили яблука та позначили їх кількість відповідною цифрою, розмальовують яблука. Миколка розфарбував їх синім кольором — це чарівні яблука. Олена використала п’ять різних кольорів — від жовтого до яскраво червоного — та назвала «наливне яблучко». А Тарас розфарбував яблука білим кольором. Хоча на білому аркуші цього кольору не видно, хлопчик впевнено відповів, що це — білий налив.

Від редакції:

Конкурс «Методична кухня: оригінальні рецепти від шефа» розпочато!
До уваги вихователів-методистів: редакція приймає конкурсні роботи з 1 березня до 1 травня. Читайте в журналі «Вихователь-методист дошкільного закладу» про умови конкурсу, порядок його проведення, вимоги до матеріалів тощо. Скачайте заявку на участь.

Отже, в будь-якій діяльності можна розвивати творчість дитини. Для цього дайте змогу дитині шукати варіанти розв’язання завдань та підтримуйте її творчі пошуки, заохочуйте запитання та відповідайте на них, дивуйтеся разом з дитиною її знахідкам. Радійте самі та вчіть дитину радіти її досягненням.

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ!

Проблему творчості досліджували Віталій Андрєєв, Надія Кічук, Яків Пономарьов, Світлана Сисоєва тощо. Науковці створили декілька класифікацій. Найбільша класифікація визначає 60 якостей, які притаманні творчій особистості.

Серед них науковці називають, зокрема такі: знання, пам’ять, допитливість, спостережливість, уява, наполегливість, вразливість, інтуїція, фантазія, вигадка, ініціативність, сміливість мислення.

Загальні документи:

"Про організацію національно-патріотичного виховання у дошкільних навчальних закладах" (лист МОН № 1/9-396 від 25.07.2016 р.)

"Щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/2017 н.р." (лист МОН № 1/9-315 від 16.06.2016 р.)

"Щодо організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році" (лист Міністерства освіти і науки України від 20.06.2013 №1/9-446)

"Щодо організації роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році" (лист Міністерства освіти і науки України від 27.06.2014 №1/9-341)

"Про впровадження єдиної електронної бази даних у дошкільних навчальних закладах області" (наказ Департаменту з питань освіти, науки, сім'ї та молоді від 13.08.2013 №336) 

"Про поширення в навчальних закладах напряму навчально-виховної діяльності - музейної педагогіки" (лист МОН України від 03.02.2014№ 1/9-83) 

Перелік навчальних видань, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у дошкільних навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році

"Про перелік навчальної літератури,що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у дошкільних навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році" (лист МОН України від 07.08.2014 № 1/9-399)

"Щодо організації освітньої  роботи в дошкільних навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році" (лист МОН України від 20.05.15_№ 1/9-249)

 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах  різних типів та форм власності» (наказ МОУ від 20.04.2015 № 446)

«Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах»

(наказ МОУ від 06.02.2015 № 10452)

 «Щодо переліку документів, необхідних для зарахування дитини до дошкільного навчального закладу та електронної реєстрації» (лист МОУ від 02.04.2014 № 1/9 187)

«Щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення» (лист МОУ від 29.09.2014  № 1/9-500 / № 04.01.16/28103)

«Щодо процедури ліцензування фізичних осіб – підприємців  у сфері дошкільної освіти» (лист МОУ від  28.01.2014  №  1/9-78)

«Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності»(лист МОУ від 13.05.2015 № 520/26965 )

Щодо внесення змін до Положення про дошкільний навчальний заклад та до постанови КМУ від 14 квітня 1997 р. № 364 і від 14 червня 2000 р. № 963

Про внесення змін до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів

«Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі»( Лист МОН України від 06.11.2015 № 1/9-535)

"Щодо використання навчально-методичного комплексу" (лист МОН України №  1/9-541 від 11.11.2015)

Про методичний посібник «Навчіть дитину захищатися» (Лист №1/9-81 від 16.02.16)

"Щодо організації роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах" (лист МОН №  1/9-454 від  02.09.2016)

"Щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах" (лист МОН № 1/9-456 від  02.09.2016)

"Про освітню програму для дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" (Лист МОН №2.4-1954 від 17.08.2017)

"Про освітню програму для дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт" (Лист ІМЗО №21.1/10-1697 від 18.08.2017)