Профорієнтація

ПЛАН 

заходів тижня профорієнтації у  Білявецькому ЗЗСО І – ІІ ст з дошкільним підрозділом у 2023-2024 н.р.

Педагог – організатор                                                  Тетяна МАРТИНЮК         

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ

Впродовж 2020 року на сторінках Міністерства у соцмережах ми публікували матеріали про робітничі професії, які можна здобути у закладах профтехосвіти. 

Готуючи їх, ми спирались на опитування підписників сторінок, тому зібрали найбільш актуальну інформацію. Ці матеріали присвячено, наприклад, професіям візажиста, кондитера, перукаря, флориста і навіть живописця. 

Радимо використовувати їх у школах під час заходів із профорієнтації. Адже сьогодні профтехосвіта – це можливість опанувати затребувану на ринку праці професію і заробляти реальні кошти. 

У матеріалах можна дізнатись про термін навчання за окремими професіями, можливості працевлаштування після навчання, середню зарплату робітників, а також про інші особливості професії.

Ось матеріали про кілька таких професій (завантажаться у форматі pdf):

• агент з організації туризму,
• візажист,
• кондитер,
• матрос,
• ювелір-модельєр.

А ось тут завантажуйте файл із посиланнями на матеріали про 23 робітничі професії, які можна здобути у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Про перспективи профтехосвіти, зокрема – підготовку в закладах за дуальною формою, читайте у спецпроєкті ЛІГА.Life, EU4Skills та МОН за посиланням.

Проект "Карта професій"

Нормативно-правова база профорієнтаційної діяльності

• Закон України «Про освіту»

• Закон України «Про загальну середню освіту»

• Закон України «Про дошкільну освіту»

• Закон України «Про професійно-технічну освіту»

• Закон України «Про вищу освіту»

• Закон України «Про позашкільну освіту»

• Концепція профільного навчання у старшій школі
• Указ Президента України «Про Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки»
• Наказ МОН України від 11.09.2009 № 854 "Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі"
• Постанова Кабінету міністрів України від 17 вересня 2008 р. № 842 «Про затвердження Концепції державної системи професійної орієнтації населення»
• Постанова Кабінету міністрів України від 14 листопада 2012 р. № 1069 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»
• Наказ МОН від 30.06.2011 №714 «Про затвердження Примірного положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї»

Матеріали для проведення педагогічної діагностики

ПРОГРАМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ УЧНІВ 8-11 КЛАСІВ

Форми роботи

Міжнародні освітні програми і проекти у вищій освіті України

Анотований каталог веб-ресурсів по профорієнтації

Класифікація професій

Психологічне забезпечення профільної освіти

Методики «Психологічні особливості професійного самовизначення безробітної молоді в процесі профпереорієнтації»

Психофізіологічні особливості і вибір професії

Психологічна готовність випускників ПТУ до трудової діяльності

Соціальна креативність і лідерські здібності підлітків

Методичний порадник Організація профорієнтаційної роботи по школі

Методика проведення профорієнтаційної роботи з учнями

Методичні матеріали

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА…

ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, СКЛАД І ОСНОВНІ ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Чинники,   які   необхідно   враховувати   під   час   виявлення   професійних здібностей: 

• по-перше, у юнацькому віці деякі професійно важливі якості перебувають у прихованому стані, тому що немає умов для їх прояву; 
• другим  чинником  є  недостатній  рівень  самосвідомості  підлітка, нестійкість емоційного стану, неадекватна самооцінка; 
• третій чинник — недолік життєвого досвіду (недостатні знання про світ професій і ринок праці, правила і можливі помилки під час вибору професії).

Знизити  негативний  вплив  цих  чинників  можна  тільки  шляхом  цілеспрямованого психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення,  яке  варто  розпочинати  ще  в  початковій  школі,  як  це  робиться в багатьох країнах.

Профорієнтація  —  це  науково  обґрунтована  система  соціально-економічних,  психолого-педагогічних,  медико-біологічних  і  виробничо-технічних  заходів  щодо  надання  молоді  особистісно  орієнтованої  допомоги у  виявленні  й  розвитку  здібностей  і  схильностей,  професійних  і  пізнавальних інтересів у виборі професії, а також формування потреби у праці й готовності працювати в умовах ринку, багатошаровості форм власності й діяльності. Вона реалізується в ході навчально-виховного процесу, позаурочної та позашкільної роботи з учнями.

Цілі профорієнтації:

• надання  профорієнтаційної  підтримки  учням  у  процесі  вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;
• вироблення в школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення  в  умовах  свободи  вибору  сфери  діяльності  відповідно  до  своїх  можливостей,  здібностей  і  з  урахуванням  вимог ринку праці.

Завдання профорієнтації:

• одержання несуперечливих відомостей щодо переваг, схильностей і можливостей учнів для розподілу їх за профілями навчання;
• забезпечення       широкого      діапазону     варіативності      профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, що застосовують на уроках та у виховній роботі елективних курсів;
• додаткова підтримка деяких груп школярів, щодо яких легко спрогнозувати труднощі у працевлаштуванні;
• вироблення  гнучкої  системи  кооперації  старшої  школи  з  установами додаткової та професійної освіти, а також з підприємствами міста, регіону.

Складові діяльності із профорієнтації:

• розробка класних годин, рольових ігор;
• тренінгові заняття з учнями;
• елективні курси.

Основні форми профорієнтаційної діяльності:

• дискусії;
• тренінги;
• круглі столи;
• робота з батьками;
• робота   з   випускниками   школи,   студентами   вищих   навчальних закладів;
• виставки-перегляди;
• екскурсії.

Організація роботи припускає використання групових і індивідуальних форм роботи.

Аспекти системи профорієнтації:

• соціальний;
• економічний;
• психолого-педагогічний;
• медико-фізіологічний.

            Соціальний аспект полягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї або іншої сфери.

            Економічний аспект — це процес керування вибором професії молоді відповідно  до  потреб  суспільства  та  можливостей  особистості  (вивчення ринку праці).

            Психологічний аспект полягає у вивченні структури особистості, формуванні  професійної  спрямованості  (здатності  до  усвідомленого  вибору); педагогічний - пов’язаний  із  формуванням  суспільно  значущих  мотивів вибору професії та професійних інтересів.

            Медико-фізіологічний   аспект   передбачає   такі   основні   завдання,   як розробка  критеріїв  професійного  відбору  відповідно  до  стану  здоров’я, а також вимог, які висуває професія до особистості кандидата.

            Враховуючи психологічні та вікові особливості школярів, можна виділити такі етапи профорієнтаційної роботи в школі:

            1–4 класи: формування в молодших школярів ціннісного ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства; розвиток інтересу до навчально-пізнавальної  діяльності,  заснованої  на  посильній  практичній включеності в різні її види, у тому числі соціальну, трудову, ігрову, дослідницьку;

            5–7 класи: розвиток у школярів особистісного змісту в набутті пізнавального  досвіду  й  інтересу  до  професійної  діяльності;  формування  уявлення про власні інтереси й можливості (формування образу «Я»); набуття первісного досвіду в різних сферах соціально-професійної практики: техніці, мистецтві, медицині, сільському господарстві, економіці й культурі. Цьому  сприяє  виконання  учнями  професійних  спроб,  які  дозволяють  їм співвіднести  свої  індивідуальні  можливості  з  вимогами,  що  висуває  професійна діяльність до людини;

            8–9 класи: уточнення освітнього запиту під час факультативних занять та інших курсів на вибір; групове й індивідуальне консультування з метою виявлення та формування адекватного ухвалення рішення про вибір профілю  навчання;  формування  освітнього  запиту,  що  відповідає  інтересам і здібностям, ціннісним орієнтирам;

                        Розв’язання завдань профорієнтації здійснюється в різних видах діяльності  учнів  (пізнавальній,  суспільно  корисній,  комунікативній,  ігровій, продуктивній праці). Із цією метою щорічно складаються шкільні й міські плани роботи із профорієнтації. Цей напрям простежується в плані кожного класного керівника (розділ «Профорієнтація»). 

            Відповідальними  за  профорієнтаційну  роботу  в  школах  є  заступники директорів з виховної роботі, а у нашому Білявецькому НВК - педагог - організатор Шемечко В.М. та класний керівник 9 класу, а також керівник МО класних керівників. Допомагають класним керівникам в організації цього блоку роботи також соціальні педагоги, психологи,  вчителі-предметники.

            Однією зі складових системи профорієнтації є діагностика професійної спрямованості учнів 7–9 класів, яку проводять психологи, а за їхньої відсутності — класний керівник. 

            На підставі цих відомостей подальшу роботу з батьками й учнями проводять класні керівники.

Класний    керівник,  спираючись    на  концепцію,   навчальну   програму й план виховної роботи школи:

• складає для конкретного класу (групи) план педагогічної підтримки самовизначення учнів, який містить різноманітні форми, методи, засоби,  що  активізують  пізнавальну,  творчу  активність  школярів;
• організовує індивідуальні й групові профорієнтаційні бесіди, диспути, конференції;
• здійснює  психолого-педагогічні  спостереження  за  схильностями учнів (дані спостережень, анкет, тестів фіксуються в індивідуальній картці учня);
• допомагає  школярам  проектувати  індивідуальну  освітню  траєкторію, моделювати варіанти профільного навчання та професійного становлення,   здійснювати   аналіз   власних   досягнень,   складати власне портфоліо;
• організовує  відвідування  учнями  днів  відчинених  дверей  у  вищих навчальних закладах і середніх професійних навчальних закладах;
• організовує  тематичні  й  комплексні  екскурсії  учнів  на  підприємства;
• надає  допомогу  шкільному  психологу  в  проведенні  анкетування учнів та їхніх батьків з проблеми самовизначення;
• проводить  батьківські  збори  з  проблеми  формування  готовності учнів до профільного й професійного самовизначення;
• організовує  зустрічі  учнів  з  випускниками  школи,  які  навчаються у вищих і середніх професійних навчальних закладах.

Учителі-предметники:

• сприяють  розвитку  пізнавального  інтересу,  творчої  спрямованості  особистості  школярів,  використовуючи  різноманітні  методи й засоби: проектну діяльність, ділові ігри, семінари, круглі столи, конференції, предметні тижні, олімпіади, факультативи, конкурси стінних газет, домашні твори тощо;
• забезпечують  профорієнтаційну  спрямованість  уроків,  формують в учнів загально-трудові, професійно важливі навички;
• сприяють формуванню в школярів адекватної самооцінки;
• проводять  спостереження  з  виявлення  схильностей  і  здібностей учнів;

• адаптують навчальні програми залежно від профілю класу, особливостей учнів.

Практичний психолог:

• вивчає професійні інтереси та схильності учнів;
• здійснює  моніторинг  готовності  школярів  до  профільного  й  професійного   самовизначення   шляхом   анкетування   учнів   та   їхніх батьків;

• проводить тренінгові заняття із профорієнтації учнів;
• проводить  бесіди,  здійснює  психологічну  освіту  батьків  і  педагогів;

• здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;
• сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки;
• залучає  батьків  учнів  до  виступів  перед  учнями  про  професію,  до роботи з керівництва гуртками;

• надає  допомогу  класному  керівнику  в  аналізі  й  оцінці  інтересів і схильностей учнів;
• створює базу даних із профдіагностики.

Соціальний педагог:

• сприяє  формуванню  в  школярів  «групи  ризику»  адекватної  самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона є заниженою;
• надає  педагогічну  підтримку  дітям  групи  ризику  під  час  їхнього професійного й життєвого самовизначення;
• здійснює консультації учнів із соціальних питань;
• надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення школяра.

Медичний працівник:

• використовуючи  різноманітні  форми,  методи  та  засоби,  сприяє формуванню в школярів настанови на здоровий спосіб життя;
• проводить  із  учнями  бесіди  про  зв’язок  успішності  професійної кар’єри й здоров’я людини;
• консультує  щодо  проблеми  впливу  стану  здоров’я  на  професійну кар’єру;
• надає  допомогу  класному  керівнику,  шкільному  психологу  й  соціальному педагогу в аналізі діяльності учнів.

НАПРЯМИ ТА ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Одним із напрямів профорієнтаційної роботи є профілізація третього ступеня загальноосвітньої школи, реалізація якої, у свою чергу, викликала необхідність уведення додаткових новацій у шкільну практику.

            До додаткових інноваційних змін належать:

• уведення курсів на вибір у рамках допрофільної підготовки;
• організація  інформаційної  роботи  й  профільної  орієнтації  старшокласників з підготовки до вибору профілю навчання;

• зміна порядку й процедури проведення атестації учнів, що закінчують другий ступінь основної школи;
• побудова  рейтингової  оцінки  учня,  який  вступає  до  профільної школи,  що  включає  обов’язкові  іспити,  екзамени  з  вибору  (який відповідає обраному профілю). Усе це є портфелем індивідуальних досягнень — «портфоліо».

Професійне самовизначення підлітків відбувається, як правило, у кілька етапів. Перший етап — дитяча гра, під час якої дитина перебирає на себе різні професійні ролі й «програє» окремі елементи поведінки, пов’язаної з ними. Другий — підліткова фантазія, коли підліток бачить себе в мріях представників тієї або іншої професії. Третій етап, що охоплює весь підлітковий період,— попередній вибір професії.

            Професійна  самосвідомість  —  це  система  уявлень  особистості  щодо майбутнього  освітнього  шляху.  І  мета  роботи  психолога  полягає  у  створенні умов для усвідомлення учнями суб’єктивного досвіду й здійснення оптимального вибору подальшого освітнього шляху.

Інформаційно-просвітницький напрям

Реалізуючи цей напрям, учні одержують інформацію про різні сторони тієї або іншої професії.

            Мета  цього  напряму  —  створити  в  учнів  максимально  чіткий  і  конкретний  образ  основних  типів  професій.  Це  допоможе  в  майбутньому зробити усвідомлений і осмислений вибір. Цілеспрямоване інформування про реальний зміст професій, про час професійного становлення (різний для кожної професії) дозволить учням ухвалити усвідомлене рішення, що сприятиме розвитку їхньої особистості.

 Діагностичний напрям

Мається на увазі діагностичне сприяння, що містить:

• самопізнання, дослідження школярем своїх якостей;
• оцінка  учнем  своїх  можливостей,  визначення  ступеня  виразності тих  або  інших  професійно  важливих  якостей,  що  зумовлюють подальший освітній шлях.

Консультаційний напрям

            Це  сприяння  ґрунтується  на  врахуванні  мотивів  людини,  її  інтересів, схильностей, особистісних проблем або особливостей світогляду. Під час проведення консультації можуть бути наведені додаткові відомості про ту або іншу професію, навчальний заклад, в якому готують до неї.

Навчальний (або формуючий) напрям

            Навчальний напрям передбачає набуття вміння аналізувати:

• світ професій;
• свої можливості й обмеження в ситуації подальшого професійного самовизначення.

    На  спеціально  організованих  заняттях  учні  навчаються  компетенції в  сфері  професійного  самовизначення  як  загальної  соціальної  компетенції.

Критерії ефективності профорієнтаційної роботи

            Основними критеріями і показниками ефективності профорієнтаційної роботи є насамперед:

• достатня інформація про професію й шляхи її здобуття. Без чіткого уявлення про зміст і умови праці в обраній професії школяр не зможе  зробити  обґрунтованого  вибору.  Показником  достатності інформації в цьому разі є чітке уявлення учня про вимоги професії до людини, конкретне місце її здобуття, потреб суспільства в цих фахівцях;
• потреба в обґрунтованому виборі професії. Показники сформованості потреби в обґрунтованому професійному виборі професії - це   активність,   яку   самостійно   проявляє   школяр,   з   одержання необхідної  інформації  про  ту  або  іншу  професію,  бажання  (не обов’язково   реалізоване,   але   виявлене)   випробувати   свої   сили у конкретних сферах діяльності, самостійне складання свого професійного плану;
• упевненість школяра в соціальній значущості праці, тобто сформоване  ставлення  до  неї  як  до  життєвої  цінності.  За  даними  досліджень життєвих цінностей учнів 8–11 класів ставлення до праці як до життєвої цінності залежить від потреби в обґрунтованому виборі  професії;
• ступінь самопізнання школяра. Від того, наскільки глибоко він зможе вивчити свої професійно важливі якості, значною мірою залежатиме  обґрунтованість  його  вибору.  При  цьому  слід  враховувати, що  тільки  кваліфікований  фахівець  може  надати  школяру  досить повну   й   адекватну   інформацію   про   його   професійно   важливі якості.
• наявність в учня професійно обґрунтованого плану.

 Усе назване сприятиме розвитку професійної самосвідомості школярів на різних етапах їхнього особистісного розвитку.

Перелік психодіагностичних методик, які використовуються практичними психологами при проведенні профорієнтаційної роботи з учнями школи:

1."Анкета інтересів” 
2. "Карта інтересів –модифікована методика А.Є.Голомштока (174 питання).
3. Діференційовано-діагностичний опитувальник (ДДО) за Клімовим Е.А.
4. Питальник професійної готовності (ППГ) за Л.Кабардовою). 
5. Методика"КОС-1”.
6. Методика"КОС-2”.
7. Методика Д.Голланда.
8. "Структура мотивації трудової діяльності” К.Замфир.
9. "Вивчення рівня задоволення своєю професією та різними сторонами професійної діяльності” (Н.Н.Журін, Є.П.Ільїн). 1997
10. Теппінг-тест ("олівцева проба”).
11. Вивчення інтересів та схильностей дітей.
12. Вивчення актуальних потреб та нахилів дитини.
13. Орієнтаційна анкета Б.Басса.
14. "Професійні переваги”. Федоров В.Д.
15. Анкета для визначення інтересів учнів.
16. Методика "Мотиви вибору професії” Б.Ф.Федоришена.
17. Виявлення професійних переваг (Л.П.Кабардов)
18. Агресивність у відносинах (А.Ассингер)
19. Активуюча профорієнтаційна методика (Н.Пряжников)
20. Вивчення професійних намірів старшокласників (Л.М.Фрідман, Т.А.Пушкіна,І.А.Каплунович, 1988)
21. Анкети для батьків
22. ММРІ
Класифікація професій за типами
Людина – людина
·    Вид діяльності – виховання, навчання, керування, медицина, обслуговування.
·    Предмет праці – людина, група людей, колектив (шкільний клас, бригада робітників, військовий підрозділ, екіпаж судна чи літака).
·    Вимоги професії – уміння встановлювати контакт із людьми.
·    Приклади професії – педагог, вихователь, медсестра, лікар, юрист, офіціант, продавець, адміністратор, працівник міліції, лектор, бібліотекар, працівник клубу, суддя, слідчий, військовий.

Людина – техніка
·    Вид діяльності – створення, монтаж, експлуатація, ремонт.
·    Предмет праці – машини, механізми, агрегати, технічні системи, транспорт.
·    Вимоги професії – високий інтелект, технічне мислення, добра координація рухів.
·    Приклади професії – електромонтажник, інженер-електрик, слюсар, радіоінженер, токар, шахтар, водій, будівельник, робітник технічних галузей, праці (гірнича справа, металургія, машино будівництво, легка промисловість, будівництво і транспорт, електротехнічна промисловість, енергетика).

Людина – природа
·    Вид діяльності – вивчення, дослідження, профілактика захворювань.
·    Предмет праці – об’єкти живої й неживої природи, земля, атмосфера, корисні копалини, рослини й тварини.
·    Вимоги професії – знання природної системи, вміння передбачити й оцінити природні фактори.
·    Приклади професії – геолог, агроном, садівник, рибалка, зоотехнік, ветеринар, лісник, фермер, океанолог, фізіолог, біохімік, топограф, ґрунтознавець, землеупорядник, гідрограф, метеоролог, садівник, городник, виноградар, пастух, чабан, тваринник, пасічник, агрохімік.

Людина – знакова система
·    Вид діяльності – розрахунки, виконання креслень і схем, переклади текстів.
·    Предмет праці – тести, цифри, формули, коди, умовні знаки.
·    Вимоги професії – уміння аналізувати й узагальнювати інформацію, логічне мислення, витримка, організованість.
·    Приклади професії – радист, бухгалтер,економіст, кресляр, перекладач, касир, плановик, набірник, коректор, машиніст – стенографіст, програміст.

Людина – художній образ
·    Вид діяльності – проектування, моделювання, виготовлення художніх речей.
·    Предмет праці – музика, скульптура, літературні твори, предмети образотворчого та прикладного мистецтва.
·    Вимоги професії – художній смак, творча уява, емоційність.
·    Приклади професії – художник, архітектор, скульптор, актор, журналіст, ювелір, письменник, кондитер, перукар, хореограф, режисер, композитор, музикант-виконавець, гравер, фотограф, закрійник, модельєр, маляр-альфрейник.

Загальна концепція системи профорієнтації має  ступінчасту реалізацію мети:

1.    У школярів молодших класів (1-4 класи) за допомогою активних засобів профорієнтаційної роботи необхідно формувати: відповідальне ставлення до праці, розуміння її ролі в житті людини й суспільства, мотивацію при виборі професії, розвиток інтересів до трудової діяльності й розмаїття світу професій.
2.    Підліткам (5-7 класи) важливо розуміти свої інтереси, схильності й загальні цінності, пов’язані з вибором професії та свого місця в суспільстві. При цьому майбутня професійна діяльність стає для підлітка способом налагодження власного способу способу життя, шляхом до реалізації власних можливостей і досягнення мети. Перевага віддається груповим формам роботи.
3.    Старшим підліткам (8-9 класи) необхідно розширювати уявлення про професії народного господарства, перспективи професійного зростання та майстерності, правила вибору професії, а також уміння адекватно оцінювати свої можливості відповідно до вимог обраної професії.

Заходи для класних керівників із профорієнтаційної роботи
 

1-й клас
·    Як сорочка в полі виросла (бесіда).
·    Від зернятка до булки (бесіда).
·    Хто для тебе працює (розповідь учителя).
·    Хто працює в нашій школі (екскурсія по школі, до буфету, в бібліотеку).
·    Матусі всякі потрібні (свято).
·    Виставка дитячих виробів.
·    Конкурс на найкращий малюнок про працю.
·    Як правильно організувати своє робоче місце (практична хвилинка).
·    Виховання трудових навичок у родині (батьківські збори).
·    Я вмію робити сам (конкурс-змагання).
2-й клас
·    Любиш кататися – люби й саночки возити (бесіда).
·    Твої трудові обов’язки вдома й у школі (бесіда).
·    Роботі – година, розвагам – хвилина (урок-практикум).
·    Усі речі створено працею (розповідь учителя).
·    Ким і де працюють мої батьки (класна година).
·    Конкурс на найкращий малюнок про працю.
·    Ким хочеш стати та яку користь людям приноситиме твоя робота (класна година).
3-й і 4-й клас
·    Навчання і труд поряд живуть (бесіда).
·    Усі роботи добрі – обирай на смак (розповіді дітей про професії своїх батьків).
·    На кого я хочу бути схожим (класні години).
·    Пісні про різні професії (конкурс).
·    Розвиток інтересів і схильностей дітей молодшого віку (класні батьківські збори).
·    Підприємства нашого міста (екскурсії).
·    Що мені сподобалося на екскурсії.
·    Хто більше знає про професії (конкурс).
5-й клас
·    «Історія» речей, які тебе оточують (бесіда).
·    Сімейні трудові традиції й виховання школяра (класні батьківські збори).
·    Замальовки картин праці за власними спостереженнями (конкурс).
·    Хто більше знає про професії (конкурс).
·    Землю прикрашає сонце, а людину – праця (класна година).
·    Усяка робота в нас почесна (бесіда).
·    Моє улюблене заняття у вільний час (розповіді учнів).
·    Екскурсія на підприємства міста.
·    Що мені сподобалося на екскурсії (твір).
6-й клас
·    Моя улюблена професія (гра).
·    Подорож у світ професій (гра).
·    Усі професії – добрі – обирай на смак (бесіда).
·    Ким я хочу стати і чому (бесіда).
·    Роль знань, умінь та навичок у набутті людиною професії (бесіда).
·    Розвиток інтересів і схильностей підлітків (класні батьківські збори).
·    Моє улюблене заняття у вільний час (твір).
7-й клас
·    Щастя – в праці (бесіда).
·    Усякий труд треба поважати (бесіда).
·    Професійні наміри і здоров’я школярів (класні батьківські збори).
·    Чудові люди моєї майбутньої професії (класна година).
·    Справа майстра боїться (гра).
8-й клас
·    Що треба знати про вибір професії (бесіда).
·    Біжать роки, буде і 17, де працювати мені тоді, чим займатися (класна година).
·    Організм людини і професія (бесіда лікаря).
·    Що я знаю про обрану професію (розповіді учнів).
·    Хто більше знає про професії (конкурс).
·    Що таке ПТУ (зустріч із представниками ПТУ).
9-й клас
·    «Хочу, можу і треба» - коли обираєш професію (бесіда).
·    Про значення праці в житті людини і правильного вибору професії (бесіда).
·    Праці ми хвалебну пісню співаємо (конкурс пісень про професії).
·    Як здобути робітничу професію (бесіда з представниками ПТУ).
·    Бесіди лікаря про гідний вибір професії.
·    Бесіди з учнями про їхні професійні наміри і значення правильного вибору професії «Куди піти навчатися після 9-го класу», «Ким стати» тощо.
·    Екскурсії на підприємства міста, до профтехучилищ та установ.
·    Написання творів на різні теми: «Ким стати?», «Про яку професію ти мрієш?», «Чому я обрав таку професію?», «Моя майбутня професія» тощо.
·    Створення альбомів «У світі професії», «Ми обираємо професію», використовуючи матеріали газет і журналів.
·    Заохочення школярів до участі в предметних і технічних гуртках, факультативах, гуртках художньої самодіяльності тощо.
·    Участь в облаштуванні шкільного кабінету і стенду з профорієнтації.
·    Диспути, вечори на тему: «Як я уявляю свою майбутню професію», «Вибір професії – важлива життєва проблема», «Ким я буду через 10 років», «Моє місце в житті», «Інтереси та їх роль у виборі професії» тощо.

Рекомендації для класних керівників
із професійної орієнтації учнів
Основні завдання для класних керівників із професійної орієнтації й консультації учнів:
1.    Глибоко й всебічно виявляти, вивчати і формувати професійні інтереси та здібності кожного учня класу, узагальнювати дані з цих питань, надані вчителями-предметниками, і робити власні висновки та пропозиції.
2.    Організовувати і проводити консультації учнів із питань вибору професії.
3.    Завести необхідну документацію й систематично накопичувати матеріали, пов’язані з формуванням особистості учнів і вибором професії.
4.    У планування виховної роботи класу внести такі заходи:
·    вивчення інтересів, схильностей і здібностей учнів шляхом спостереження, експериментування, анкетування й інших методик;
·    індивідуальна співбесіда з батьками учнів (де працюють батьки, як вони відгукуються про свою професію, чи знають про улюблені заняття своїх дітей, їхні інтереси та схильності, як діти ставляться до виконання обов’язків по дому тощо).

Існує багато спеціальних тестів для виявлення  професійних нахилів і здібностей:

1.    Мотиви вибору професії:
·    вивчають внутрішні соціально значущі мотиви;
·    внутрішні індивідуально значущі мотиви;
·    зовнішні позитивні мотиви;
·    зовнішні негативні мотиви.
2.    За тестом професійної спрямованості особистості Дж. Голланда виявляються такі типи:
·    реалістичний;
·    інтелектуальний;
·    соціальний;
·    конвенціональний;
·    підприємницький;
·    артистичний.
3.    ДДО – диференційно-діагностичний опитувальник Клімова, де виявляються типи професій.
4.    Квадрат інтересів – типи професій.
5.    Опитувальник професійних переваг:
·    уміння;
·    ставлення;
·    бажання (графік, кругова діаграма).
6. Карта інтересів – види діяльності.
7. Типи мислення:
·    предметно-дійове;
·    абстрактно-символічне;
·    словесно-логічне;
·    наглядно-образне;
·    креативне.
8. Опитувальник професійних схильностей:
·    роботи з людьми;
·    інтелектуальна робота;
·    практична діяльність;
·    естетичні види діяльності;
·    екстремальні види діяльності;
·    планово-економічні види діяльності.
9. Анкета за типами інтелекту:
·    лінгвістичний;
·    математико-логічний;
·    внутрішньо-особистісний;
·    візуально-просторовий; 
·    музичний;
·    кінестетичний;
·    міжособистісний.
10. Визначення стилю навчання й мислення (лівопівкулеве, правопівкулеве, змішане) тощо.

Професій у світі дуже багато
Дуже важко не розгубитися у великій кількості професій. До того ж, їх кількість постійно збільшується. У 1926 р. налічувалося близько 10 тис. професій, у 1991р. – понад 50 тис., а нині – більш ніж 100 тис. професій… Із цієї кількості треба вибрати одну. До того ж, важливо не помилитися – віддати перевагу тій професії, що найбільше відповідає здібностям, покликанню, знанням і потенціалу.

Значення деяких нових професій
Аудитор. Аудитори контролюють не бізнес, а рахунки, рентабельність, доходи та витрати компанії. У всіх країнах компанії повинні вести баланс, робити грошові переведення через рахунки, відраховувати податки тощо. Правильність ведення фінансово-звітної та звітної документації контролює суспільний аудитор. Ця професія потребує високої кваліфікації й відповідальності. Нині вона дуже популярна.
Сестра-геронтолог. Удосконалення медичного обслуговування, покращення умов життя і зростання розуміння необхідності вести здоровий спосіб життя допомагає населенню багатьох країн жити довго й повноцінно. Запрошення няні на якийсь відрізок часу – реальний вихід у багатьох ситуаціях. Тому професія сестри-геронтолога отримує дедалі більше визнання в суспільстві.
Радіолог. Професія також пов’язана з медициною. Радіолог виявляє внутрішні симптоми хвороб шляхом спеціалізованого обстеження різних частин тіла людини. Таке обстеження проводиться за допомогою високотехнологічного обладнання: рентгена, ультразвука, комп’ютера, томографа тощо. Ці засоби стають дедалі сучаснішими й дають змогу отримувати та швидко обробляти великий обсяг інформації про стан внутрішніх оорганів людини. Як правило, пацієнтів до радіолога направляють лікарі, які потребують додаткової інформації, й на підставі його висновків ставлять точніший діагноз.
Мерчендайзер. Спеціаліст із просунення товарів у роздрібній торгівлі. Головне завдання мерчендайзера – грамотне розташування (викладення) товарів своєї компанії в магазинах, контроль наявності повного асортименту товарів, забезпечення магазинів рекламною продукцією.
Торговий представник. Працює з дрібними торговельними точками як мерчендайзер. Його основні дії – пошук нових клієнтів, заключення договорів на поставку продукції, контроль своєчасності поставок і оплати за відвантажену продукцію.
Супервайзер. Як правило, торговий представник із досвідом роботи 2-3 роки. Головне завдання – організація й контроль роботи торгових представників. Зазвичай у підпорядкуванні супервайзера буває від 3 до 15 торговельних точок.