ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про освіту
(Прийняття від 05.09.2017. Набрання чинності 28.09.2017 )

Стаття 30. Прозорість та інформаційна відкритість закладу освіти

1. Заклади освіти формують відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднюють таку інформацію. Доступ до такої інформації осіб з порушенням зору може забезпечуватися в різних формах та з урахуванням можливостей закладу освіти.
2. Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів:

• статут закладу освіти;
• ліцензії на провадження освітньої діяльності;
• сертифікати про акредитацію освітніх програм, сертифікат про інституційну акредитацію закладу вищої освіти;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником (для закладів дошкільної та загальної середньої освіти);
• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
• мова (мови) освітнього процесу;
• наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх заміщення (у разі його проведення);
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти (згідно з ліцензійними умовами);
• напрями наукової та/або мистецької діяльності (для закладів вищої освіти);
• наявність гуртожитків та вільних місць у них, розмір плати за проживання;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;
• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;
• розмір плати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації здобувачів освіти;
• перелік додаткових освітніх та інших послуг, їх вартість, порядок надання та оплати;
• інша інформація, що оприлюднюється за рішенням закладу освіти або на вимогу законодавства.
3. Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.
4. Інформація та документи, передбачені частинами другою і третьою цієї статті, якщо вони не віднесені до категорії інформації з обмеженим доступом, розміщуються для відкритого доступу не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження чи внесення змін до них, якщо інше не визначено законом.
5. Перелік додаткової інформації, обов’язкової для оприлюднення закладами освіти, може визначатися спеціальними законами.

Стаття 33. Освітня програма

1. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня (за наявності).
2. Освітня програма містить:
вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти.
3. Освітні програми розробляються закладами освіти, науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
Освітні програми повинні передбачати освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти.
Заклади освіти можуть використовувати типові або інші освітні програми, які розробляються та затверджуються відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
Заклади спеціалізованої освіти, освітні об’єднання та заклади освіти, що здійснюють освітню діяльність на різних рівнях освіти, можуть використовувати наскрізні освітні програми, які охоплюють різні рівні освіти та розробляються, затверджуються (акредитуються) відповідно до цього Закону та спеціальних законів.
4. Освітні програми можуть мати корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Докладніше за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/page 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про загальну середню освіту

Стаття 33. Додержання Державних стандартів загальної середньої освіти
1. Обов’язком закладу освіти, що забезпечує здобуття загальної середньої освіти, є створення умов для досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти.
2. Процедура досягнення здобувачами освіти результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти, визначається освітньою програмою закладу освіти.
3. Держава зобов’язана забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів загальної середньої освіти.
4. Для забезпечення досягнення особами з особливими освітніми потребами результатів навчання, передбачених у відповідному Державному стандарті загальної середньої освіти, до штату закладу освіти вводиться посада асистента вчителя".

Докладніше за посиланням: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/651-14/page

Про Державний стандарт базової середньої освіти

30 вересня 2020 року, Кабінет Міністрів України затвердив Державний стандарт базової середньої освіти. Документ створює умови для продовження реформи «Нова українська школа» у 5-9 класах з 2022 року. 

«Затвердження і впровадження Державного стандарту базової середньої освіти – це продовження реформи “Нова українська школа” у 5-9 класах. Документ визначає структуру та зміст базової середньої освіти і передбачає запровадження низки інноваційних підходів, зокрема – під час оцінювання результатів та організації освітнього процесу. Стандарт базової освіти тісно пов'язаний зі Стандартом початкової освіти, оскільки продовжує ідею компетентнісного підходу та інших реформаторських засад», – зазначив т.в.о. Міністра освіти і науки Сергій Шкарлет. 

Державний стандарт визначає мету та принципи освітнього процесу в закладах базової середньої освіти, дає загальну характеристику змісту навчання, пояснює вимоги до обов’язкових результатів навчання та орієнтири для їхнього оцінювання.

У документі чітко окреслено ключові компетентності, якими мають оволодіти школярі по закінченню кожного з двох циклів – адаптаційного (5-6 класи) і базового предметного навчання (7-9 класи), та наскрізні вміння.

Перелік основних компетентностей виглядає так: 

1. вільне володіння державною мовою,
2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами,
3. математична компетентність,
4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,
5. інноваційність,
6. екологічна компетентність,
7. інформаційно-комунікаційна компетентність,
8. навчання впродовж життя,
9. громадянські та соціальні компетентності,
10.  культурна компетентність,
11. підприємливість і фінансова грамотність.

Стандарт стане основою для розроблення типової освітньої програми для базової школи, яка складатиметься з варіантів типових навчальних планів та каталогів модельних навчальних програм, а також інших освітніх програм згідно з вимогами Закону «Про повну загальну середню освіту». 

Державний стандарт також містить дані про загальний обсяг навчального навантаження учнів у базових навчальних планах, орієнтири для оцінювання навчальних досягнень та підходи до державної підсумкової атестації. Він містить 7 варіантів базового навчального плану відповідно до освітніх потреб дітей, а також визначає рекомендовану, мінімальну та максимальну кількість навчальних годин за кожною з галузей та загалом.

У документі немає поділу на предмети, натомість є освітні галузі – це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну навчальну галузь через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції. 

Для кожної галузі Державний стандарт описує мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів. Саме тому кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності.

Стандарт визначає вимоги до результатів навчання за 9-ма освітніми галузями:

• мовно-літературною,
• математичною,
• природничою,
• технологічною,
• інформатичною,
• соціальною і здоров’язбережувальною,
• громадянською та історичною,
• мистецькою,
• фізичною культурою.

Стандарт базової освіти дозволить реалізовувати у школах ці освітні галузі різними шляхами – через навчальні предмети або інтегровані курси, а також гнучко розподіляти навчальний час для їхнього опанування. 

Після затвердження Державного стандарту базової освіти стартує робота зі створення типової освітньої програми та модельних навчальних програм, відбудеться їх експертиза і затвердження. Паралельно відбуватиметься розробка системи оцінювання компетентностей, здобутих на рівні базової середньої освіти. 

З вересня 2021 року розпочнеться пілотування навчально-методичних матеріалів у 5-х пілотних класах Нової української школи. Також на 2021-2022 роки заплановано провести відповідне підвищення кваліфікації педагогів.

Освітній процес

Захисні маски можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях. Під час пересування приміщеннями закладу освіти використання захисних масок є обов'язковим.

Для учнів 1-4 класів вхід та пересування приміщеннями закладу освіти буде дозволено без використання захисної маски або респіратора. У тих випадках, якщо регіон потрапив до «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки, педагогам в процесі викладання навчальної дисципліни рекомендовано використовувати захисні щитки.

Пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами, аудиторіями повинно бути мінімізованим, зокрема, шляхом проведення занять впродовж дня для одного і того ж класу в одній і тій самій аудиторії.

У розкладі занять необхідно передбачити можливість визначення різного часу початку та закінчення занять, а також перерв для різних класів та груп.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/2869-noviy-covid-protokol-dlya-zakladv-osvti

Стаття 12. Повна загальна середня освіта

1. Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності:

вільне володіння державною мовою;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

інноваційність;

екологічна компетентність;

інформаційно-комунікаційна компетентність;

навчання впродовж життя;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

культурна компетентність;

підприємливість та фінансова грамотність;

інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

2. Повна загальна середня освіта в Україні є обов’язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти.

3. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;

профільна середня освіта тривалістю три роки.

Початкова, базова середня і профільна середня освіта можуть здобуватися в окремих закладах освіти або у структурних підрозділах однієї юридичної особи (закладу освіти).

4. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

5. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником. Особливості здобуття такими особами повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.

6. На рівнях початкової та базової середньої освіти освітній процес може організовуватися за циклами, визначеними спеціальним законом, поділ на які здійснюється з урахуванням вікових особливостей фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей.

7. Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування:

академічне - профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;

професійне - орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.

Здобуття профільної середньої освіти за будь-яким спрямуванням не обмежує право особи на здобуття освіти на інших рівнях освіти.

Заклади освіти можуть мати освітні програми профільної середньої освіти за одним чи обома спрямуваннями.

8. Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.

Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

9. Порядок, умови, форми та особливості здобуття повної загальної середньої освіти визначаються спеціальним законом.

Стаття 13. Територіальна доступність повної загальної середньої освіти

1. Для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи.

Право особи здобувати початкову та базову середню освіту у державному або комунальному закладі освіти (його філії), за яким закріплена територія обслуговування, на якій проживає ця особа, гарантується, що не обмежує право особи обрати інший заклад освіти.

2. З метою створення умов для здобуття загальної середньої освіти, раціонального та ефективного використання наявних ресурсів і матеріально-технічної бази заклад освіти може мати статус опорного.

Опорний заклад освіти - це заклад загальної середньої освіти, що має у своєму складі філії та/або здійснює підвезення здобувачів освіти, педагогічних працівників (за потреби) до цього закладу і у зворотному напрямку, а також забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу та спроможний забезпечувати на належному рівні здобуття початкової та базової середньої освіти.

Положення про опорний заклад освіти затверджується Кабінетом Міністрів України.

{Частина друга статті 13 в редакції Закону № 463-IX від 16.01.2020}

3. З метою наближення місця навчання дітей до їхнього місця проживання у відповідному населеному пункті може утворюватися філія закладу освіти. Філія закладу освіти - це територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи та діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти на основі типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об’єднані в один або в різні класи (групи). Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти.

4. Особи, які здобувають повну загальну середню освіту, проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів, у тому числі із забезпеченням доступності відповідного транспорту для осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення.

5. Органи місцевого самоврядування різних адміністративно-територіальних одиниць мають право прийняти з урахуванням потреб і пропозицій територіальних громад спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти в закладі освіти (його філії) та забезпечення підвезення здобувачів освіти до нього і у зворотному напрямку.

Нормативні аспекти організації освітнього процесу

В освітянських нормативно-правових актах легко заплутатися. Які документи щодо освітнього процесу нині чинні? Ми зібрали і згрупували їх. Нагадайте педагогам окремі норми з них.

Укази та постанови

Указ Президента України «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні» від 30.01.2020 № 31/2020.

Постанови КМУ:

• «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688);
• «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами» від 21.08.2013 № 607;
• «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» від 23.11.2011 № 1392;
• «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 № 872.

Постанова Головного санітарного лікаря «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах освіти в період карантину в зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.07.2020 № 42.

Накази та листи МОН

Накази МОН:

• «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій» від 29.04.2020 № 574;
• «Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи» від 07.02.2020 № 143;
• «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу» від 27.08.2019 № 1154;
• «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі» від 20.08.2018 № 924;
• «Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти» від 23.04.2018 № 414;
• додаток «Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи» наказ від 19.08.2016 № 1009;
• «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» від 21.08.2013 № 1222;
• «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» від 13.04.2011 № 329;
• «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» від 20.02.2002 № 128.

Листи МОН:

• Щодо організації роботи закладів загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році від 05.08.2020 № 1/9-420;
• Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році від 11.08.2020 № 1/9-430;
• Щодо методичних рекомендацій з організації психолого-педагогічного консиліуму для проведення повторної комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини від 16.06.2020 № 1/9-328;
• Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження і протидії булінгу (цькування) від 14.08.2020 № 1/9-436;
• Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству від 18.05.2018 № 1/11-5480;
• Методичні рекомендації щодо формувального оцінювання учнів 1 класу від 21.05.2018 № 2.2-1250, № 2.2-1255;
• Деякі питання організації виховного процесу у 2020/2021 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок від 20.07.2020 № 1/9-385.

Щодо впровадження змішаного навчання, - Уряд 

Уряд планує змінити підходи до адаптивного карантину, а разом з ними – і організацію освітнього процесу.
Про це повідомила член Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Ольга Коваль за результатами засідання профільного комітету, в якому взяли участь т.в.о. міністра освіти Сергій Шкарлет та головний санітарний лікар Віктор Ляшко.
За її словами, остаточне рішення про організацію навчання буде ухвалено на наступному засіданні Кабінету Міністрів.
В залежності від епідемічної ситуації, Україна буде ділитися на зони: «зелену», «жовту», «помаранчеву» і «червону». Це можуть бути окремі райони чи міста обласного значення.
Освітній процес у навчальних закладах буде заборонено лише у «червоній» зоні. Відповідна карта з зонуванням уже розроблена і офіційно буде запущена незабаром.
Остаточне рішення щодо термінів закриття навчальних закладів на карантин ще не ухвалено. Наразі найбільш вірогідним є 14 або 7 днів.
У «зеленій», «жовтій», «помаранчевій» зонах школи будуть працювати у штатному режимі.
Окрім того, Кабінет Міністрів планує, що навчальний рік в Україні розпочнеться у відповідності до одного з трьох сценаріїв:
- низький рівень захворюваності, відвідування закладів освіти дозволено у звичайному режимі;
- високий рівень захворюваності, освітній процес забезпечується повністю дистанційно;
- середній рівень захворюваності: освітній процес забезпечується у змішаній формі – дистанційно та в закладах освіти, з відповідним дистанціюванням та заходами гігієни.
«Найбільш вірогідним наразі Кабмін вважає третій сценарій», - зазначає Ольга Коваль.
За умовами реалізації змішаної форми навчання, організація освітнього процесу буде базуватися на соціальному дистанціюванні, уникненні великих скупчень людей, розмежуванні потоків школярів, проведенні занять на свіжому повітрі, проведенні зборів педколективів у дистанційній формі, скасуванні масових заходів і екскурсій, застосуванні комбінованого навчання тощо.
Також за словами народного депутата, щотижневе тестування працівників закладів освіти, з огляду на негативний міжнародний досвід, наразі не розглядається урядом як ефективний варіант протидії захворюванню.

(матеріал взято із https://my.osvita.net/SiteNews.aspx?news_id=AEZ38DZNEGGK)

Розроблено відповідно до листа МОН «Щодо організованого завершення 2019/2020 навчального року та зарахування до закладів загальної середньої освіти» № 1/9-182 від 31.03.2020.

Інформаційні матеріали щодо створення безпечного освітнього середовища, формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок у 2019/2020  н. р.  Переглянути

www.pedrada.com.ua

1) Що таке інституційний аудит? Державна служба якості освіти України   sqe.gov.ua

Інституційний аудит – це  зовнішнє оцінювання діяльності школи, що базується на ґрунтовному вивченні освітніх та управлінських процесів.  Аудит покликаний допомогти школам стати більш якісними і в подальшому сформувати та підтримувати  культуру якості освіти, що базується на прозорості, інноваційності та партнерстві учасників освітнього процесу. Подібні системи оцінки якості освіти успішно працюють у більшості європейських країн – Австрії, Великій Британії, Норвегії, Данії, Бельгії, Швеції, Чехії, Литві.

2) Чим аудит відрізняється від колишньої атестації шкіл?

Інституційний аудит – це цілком нова для України процедура оцінювання якості освітньої діяльності шкіл. Атестація, яку раніше проходили школи, була спрямована, здебільшого, на формалізований контроль та перевірку. Головна ж місія аудиту – допомогти школам підвищити якість їхньої діяльності та сприяти зростанню суспільної довіри до освіти. Якщо атестація показувала школі “що не так”, то інституційний аудит має показати “як зробити краще”. При цьому, у школи залишається поле для вибору власної стратегії розвитку і шляхів її реалізації.  

Під час проведення аудиту освітні експерти звертатимуть увагу як на успішні аспекти діяльності шкіл, так і на ті, де якість освітньої діяльності є низькою  та потребує вдосконалення. За результатами аудиту заклад отримуватиме рекомендації, орієнтуючись на які, можливо підвищити рівень освітньої  діяльності.  Ці рекомендації не є ультимативними та залишають школі право на власний розсуд вирішувати, як будувати свою діяльність після проведення аудиту.

Крім того, інституційний аудит також розглядатиме діяльність закладу в його взаємодії з засновником та місцевою громадою. Тобто, на відміну від атестації, що була зосереджена виключно на оцінці конкретного закладу освіти місцевим органом управління освітою, аудит – це комплексне оцінювання незалежними освітніми експертами умов функціонування закладу (матеріально-технічне, кадрове забезпечення, створення інклюзивного освітнього середовища тощо). Тому рекомендації будуть надаватися і засновникам.

3) Чи залишається контроль у процедурі інституційного аудиту?

Процедура проведення інституційного аудиту складається з двох складових:

• оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• перевірки дотримання закладом вимог законодавства в сфері освіти.

Перевірка залишається однією зі складових інституційного аудиту, оскільки держава здійснює обов’язковий нагляд за освітньою діяльністю шкіл.

 4)  Що включає у себе оцінювання якості освітньої діяльності закладів освіти?

 Під час аудиту оцінюватимуться:

1. освітнє середовище (наскільки безпечно та комфортно у школі, як організоване харчування, чи вистачає необхідного для навчання обладнання, кабінетів тощо);
2. систему оцінювання здобувачів освіти (як оцінюють навчальні досягнення учнів, наскільки система оцінювання прозора  та  зрозуміла);
3. педагогічну діяльність (якість викладацької  діяльності,  професійний  розвиток  педагогів, налагодженість співпраці між  учасниками  освітнього  процесу);
4. управлінські процеси (наскільки управлінські рішення сприяють забезпеченню та постійному вдосконаленню якості освітньої діяльності, наскільки ефективна внутрішня система забезпечення якості освіти тощо).

Результати оцінювання всіх цих аспектів визначатимуться за 4 рівнями:

• перший (високий);
• другий (достатній);
• третій (вимагає покращення);
• четвертий (низький).

5) Хто проводить аудит?

Інституційний аудит здійснює Державна служба якості освіти та її територіальні  органи. Для проведення аудитів формуватимуться експертні групи у складі 3-12 осіб (залежно від чисельності педагогічних працівників закладу), до яких будуть входити співробітники Державної служби та освітні експерти.

6) Хто може бути освітнім експертом?

Освітніми експертами можуть бути:

• педагогічні працівники, які мають вищу кваліфікаційну категорію;
• педагогічні працівники, які пройшли сертифікацію;
• керівники, заступники керівників шкіл, що пройшли інституційний аудит;
• інші фахівці.

Всі експерти повинні мати вищу педагогічну освіту, практичний досвід роботи у закладі освіти не менше 5 років та пройти відповідне навчання, організоване Державною службою якості освіти.

У випадку, якщо аудит проводиться у закладі спеціалізованої освіти, наприклад, у спортивній школі, обов’язковим є залучення представників цієї сфери до оцінювання закладу.

Працівники органів управління у сфері освіти залучаються як експерти лише для проведення перевірки дотримання вимог законодавства.

7) Чи може громадськість проводити інституційний аудит?

Законом України “Про освіту” передбачено громадську акредитацію  – залучення громадських організацій до проведення зовнішньої оцінки якості освіти у школах.

Для цього громадські фахові об’єднання мають пройти відповідну акредитацію у  Державній службі якості освіти.  Заклади освіти, які отримають сертифікат про громадську акредитацію, будуть вважаються такими, що успішно пройшли інституційний аудит у плановому порядку.

8) Як навчатимуть експертів?

Навчання експертів буде проводити Державна служба якості освіти. До організації та проведення навчання можуть залучатися інші установи, організації та спеціалісти, участь яких є доцільною з огляду на завдання інституційного аудиту. Інформація про початок  навчання буде розміщена  на сайті Державної служби якості освіти.

 9) Як часто Державна служба якості освіти буде оцінювати заклади освіти?

Плановий інституційний аудит відбуватиметься один раз на 10 років. Із річними планами проведення аудитів можливо буде ознайомитися на сайті Державної служби якості освіти.

Підставою для проведення позапланового аудиту може стати низька якість освітньої діяльності у  закладі  освіти, що була встановлена за результатами незалежних зовнішніх моніторингів.

Позаплановий інституційний аудит також може бути проведений за ініціативою засновника, керівника закладу, наглядової (піклувальної) ради та педагогічної ради.      Слід зазначити, що аудит у позаплановому порядку буде проводитися не частіше одного разу на 2 роки, але не раніше ніж через 1 рік після проведення планового інституційного аудиту.

 10) Скільки триватиме аудит?

 Робота експертів у закладі освіти триватиме до 10 робочих днів. Однак, сам аудит є більш тривалою процедурою, що проводиться у такі етапи:        

1. Підготовка до аудиту:

• формування експертної групи;
• оформлення документації для проведення інституційного аудиту;
• заповнення керівником закладу освіти опитувального аркушу;
• ознайомлення експертної групи з усією доступною інформацією про діяльність школи.

2. Робота експертної групи у закладі освіти (не більше 10 робочих днів, а в закладах освіти, де середня чисельність працівників не перевищує 50 осіб - до 5 днів).

3. Складання документації за результатами інституційного аудиту. 

11) Чи знатимуть школи як їх оцінюватимуть?

Так, безперечно. Вимоги та критерії, за якими здійснюватиметься оцінювання освітніх і управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти викладені у додатку до Порядку проведення інституційного аудиту. Згодом, документ буде доповнено індикаторами, які нині апробуються Державною службою якості освіти на базі 12 шкіл.

Крім того, Державна служба якості освіти та її територіальні органи надаватимуть школам консультації з питань проведення інституційного аудиту.

 12) Як пов’язані інституційний аудит та внутрішня система забезпечення якості освіти?

Внутрішня система забезпечення якості освіти є одним з об’єктів оцінювання під час проведення аудиту. Ця система формується закладом освіти з урахуванням вимог Закону “Про освіту” та рекомендацій Державної служби якості освіти.

Вимоги і критерії, на яких ґрунтується інституційний аудит, рекомендовані школам для здійснення щорічного самооцінювання освітньої діяльності. Тому до аудиту не потрібно буде спеціально готуватися, адже, створивши внутрішню систему забезпечення якості освіти, заклад тим самим вже підготувався до зовнішнього оцінювання.

Насамкінець, за результатами проведення аудиту Державна служба якості освіти надаватиме закладам конкретні рекомендації щодо вдосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

 13) Чи оцінюватиме аудит освітню діяльність приватних шкіл?

 Так, інституційний аудит буде проводитись у всіх закладах загальної середньої освіти, незалежно від форми власності.

14) Яка роль батьків у процесі проведення аудиту?

Батьки є рівноправними учасниками освітнього процесу. Тому в ході проведення аудиту освітні експерти будуть проводити опитування батьків з метою отримання інформації про діяльність закладу. 

 15) Чи можуть батьки ініціювати проведення аудиту?

Батьки можуть звертатися до засновника, керівника або наглядової (піклувальної) чи педагогічної ради школи із запитом про проведення інституційного аудиту. Останні можуть ініціювати проведенням позапланового аудиту, звернувшись до Державної служби якості освіти.

16)  Яка роль учнів у процесі проведення аудиту?

Учні, як і батьки, є рівноправними учасниками освітнього процесу. Їх думка надзвичайно важлива для оцінювання освітнього середовища, організації освітнього процесу та системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Саме тому під час аудиту буде проводитися опитування учнів.

17) Чи будуть освітні експерти відвідувати уроки?

Так, будуть. Спостереження за навчальними заняттями –  одна із форм вивчення якості освітньої діяльності. Відвідування навчальних занять у жодному разі не буде порушувати  творчу свободу вчителя. Спостереження відбуватиметься із дотриманням чітко встановлених правил та критеріїв.

18) Де дізнатися про результати проведеного аудиту?

За результатами аудиту будуть складатися  висновки  та рекомендації, які надсилатимуться керівництву закладу та його засновнику для обов’язкового ознайомлення. Ці документи будуть публікуватися на офіційних сайтах закладу освіти та його засновника, а також сайтах органів, що проводили аудити.

19)  Чи можуть школи оскаржити результати аудиту?

Керівник школи має право подати до органу, що проводив аудит, обґрунтовані заперечення до проекту висновку. Такі заперечення надсилаються електронною поштою та розглядаються протягом 5 днів. За результатами розгляду  висновки та рекомендації можуть бути відкориговані з урахуванням заперечень.

20)  Що буде, якщо школа не усуває порушень, виявлених під час аудиту?

Якщо під час інституційного аудиту було встановлено, що школа порушує норми законодавства і у встановлений строк такі порушення не були усунені, Державна служба якості освіти може звернутися до засновника закладу  із рекомендаціями щодо зміни керівництва, реорганізації або припинення діяльності закладу.

21) Чи треба буде школі писати звіти до чи  після проведення аудиту?

Жодних звітів школа не готує. Всю документацію для проведення  інституційного аудиту готує Державна служба якості освіти. Єдиний документ, який заповнює заклад за результатами аудиту, – анкета, де оцінюється робота експертної групи.

22) Чи може оцінка роботи експертної групи позначитись на результатах аудиту?

Ні, оцінка роботи експертної групи надається керівником школи після завершення аудиту і жодним чином не може вплинути на його результати. Така оцінка забезпечує діалог між школою і Державною службою якості освіти та допомагає вдосконалити процедуру проведення інституційного аудиту.

Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти
«Абетка для директора»