Пропонуємо вашій увазі чинні модельні навчальні програми з усіх навчальних предметів, інтегрованих курсів і міжгалузевих інтегрованих курсів для 5–9 класів Нової української школи.

У модельних навчальних програмах, затверджених наказом МОН №795, визначено орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета та види навчальної діяльності учнів.

Спираючись на модельні навчальні програми, заклади освіти можуть розробляти власні навчальні програми.

Модельні навчальні програми згруповано на сайті в тематичні розділи відповідно до освітніх галузей. Окремо представлені модельні програми інтегрованих курсів і програми з мов і літератур для закладів освіти з навчанням мовами корінних народів і національних меншин.

Модельні навчальні програми для 5–9 класів Нової української школи:

• Українська мова
• Мови національних меншин
• Українська мова для національних меншин
• Українська література
• Література національних меншин
• Зарубіжна література
• Інтегрований мовно-літературний курс
• Іноземні мови
• Історія і громадянська освіта
• Етика і курси морального спрямування
• Математика
• Природничі науки
• Інформатика
• Технології
• STEM-освіта
• Робототехніка
• Мистецтво
• Здоров’я, безпека та добробут
• Фізкультура

матеріал взято із сайту https://osvita.ua/school/program/program-5-9/84904/

Загальні і конкретні результати навчання

Стандарт передбачає і загальні, і конкретні очікувані результати.

Насамперед, потрібно запам’ятати, що вимоги до обов’язкових результатів навчання в таблиці містять такі компоненти:

• групи результатів навчання (їх створили за спорідненістю загальних результатів);
• загальні результати – це спільні для всіх рівнів (класів) результати навчання, через які реалізується компетентнісний потенціал галузі;
• конкретні результати навчання (визначають навчальний поступ за циклами – 5-6-й та 7-9-й класи);
• орієнтири для оцінювання, на основі яких визначають рівень досягнення результатів навчання на завершення відповідного циклу.

Тепер розберімося із шифруванням. Наприклад, у мовно-літературній галузі є такий індекс – [6 МОВ 1.1.2-1]. У ньому:

• 6 означає рік навчання, на завершення якого очікується досягнення результату (у цьому випадку 6 клас);
• МОВ – скорочення мовно-літературної освітньої галузі;
• Перша “1” – порядковий номер групи результатів навчання;
• Друга “1” (після крапки) – порядковий номер загального результату навчання для першої групи;
• “2” – номер конкретного результату навчання для першого загального результату;
• Остання “1” – номер орієнтира для оцінювання відповідного конкретного результату.

Тепер пояснимо на описовому прикладі для того ж індексу – [6 МОВ 1.1.2-1].

Ми вже розібрались, що цифра 6 означає номер класу, а МОВ – мовно-літературну освітню галузь.

У ній є перша група результатів навчання – “Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях”.

У цій групі є перший загальний результат – “Сприймає усну інформацію”.

У цьому загальному результаті є другий конкретний результат – “Реагує на почуте, уточнюючи важливі для розуміння деталі”.

Для цього конкретного результату є перший орієнтир для оцінювання – “Уважно слухає монологічні / діалогічні висловлювання, зважаючи на мету та умови спілкування, особливості текстів (зокрема, художніх текстів, медіатекстів)”.

Вікторія Топол, головна редакторка “Нової української школи”

Титульне фото: автор – denisismagilov, Depositphotos

2021/2022 н..р.

Системний підхід у діяльності психологічної служби щодо попередження насильства, булінгу в освітньому середовищі

5–11-ті класи
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (постанова КМУ від 23.11.2011 № 1392)

5–9-ті класи
Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ від 24.04.2018 № 405)

Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти у новому 2021/2022 навчальному році

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ УЧНІВ 1-4 КЛАСІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Лист МОН від 09.08.2021 № 1/9-404 “Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році”

ЩОДО ОКРЕМИХ ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ У 2021/2022 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-okremi-pitannya-diyalnosti-zakladiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti-u-novomu-20212022-navchalnomu-roci

МОН надало перелік навчальної літератури та навчальних програм, які рекомендує використовувати у 2021/2022 н. р.

МОН у листі надало переліки навчальної літератури та навчальних програм, які рекомендує використовувати в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році.

Ознайомтеся із переліками за посиланнями:

• у закладах дошкільної освіти — goo.gl/17YmaJ;
• у початкових класах ЗЗСО з навчанням українською мовою — goo.gl/Zgfw1C;
• у 5–11-х класах ЗЗСО з навчанням українською мовою — goo.gl/93BNko;
• у  ЗЗСО для осіб з особливими освітніми потребами — bit.ly/21nbGsO.

Переліки навчальної літератури та навчальних програм МОН планує постійно доповнювати новими назвами, оновлювати з урахуванням терміну дії грифів; вони будуть доступними для ознайомлення в режимі онлайн.

Примітка. Складено відповідно до листа МОН «Про переліки навчальної літератури та навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі закладів освіти у 2021/2022 навчальному році» від 09.08.2021 № 1/9-404.

2020/2021 н.р.

Лист МОН України від 22.07.2020 року №1/9-394 "Перелік навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році"

Навчальні програми 5-9 класи. Наскрізні змістові лінії.

2019-2020 навчальний рік

Лист МОН України № 1/9-419  02.07.2019  Щодо організації діяльності закладів освіти, що забезпечують здобуття дошкільної освіти у 2019/2020 навчальному році 

Міністерство освіти і науки надало методичні рекомендації з викладання предметів на 2019/2020 навчальний рік.

Рекомендації є в листі № 1/11-5966 від 1 липня.

Міністерство звертає особливу увагу вчителів на те, що у змісті навчальних програм послідовно впроваджено компетентнісний підхід.

Рекомендації МОН розробило спільно із Національною академією педагогічних наук та Інститутом модернізації змісту освіти. Вчителі можуть використовувати їх у практичній роботі.

Підходи викладання, описані у методичних рекомендаціях, відповідають Концепції “Нова українська школа” та показують, як впроваджувати наскрізні змістовні лінії “Екологічна безпека та сталий розвиток”, “Громадянська відповідальність”, “Здоров’я і безпека”, “Підприємливість та фінансова грамотність”.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• читання з розумінням;
• уміння висловлювати власну думку усно і письмово;
• критичне та системне мислення;
• здатність логічно обґрунтовувати позицію;
• творчість, ініціативність;
• вміння конструктивно керувати емоціями;
• оцінювати ризики, приймати рішення;
• розв’язувати проблеми;
• здатність співпрацювати з іншими людьми.

Завантажити документ можна за цим посиланням.

Методичні рекомендації з окремих предметів можна завантажити за цими посиланнями:

• Іноземні мови;
• Інформатика;
• Історія;
• Біологія і екологія;
• Географія;
• Громадянська освіта;
• Економіка;
• Зарубіжна література;
• Курси морально-духовного спрямування;
• Математика;
• Правознавство;
• Основна і старша школа. Художньо-естетичний цикл;
• Природничі науки;
• Трудове навчання (технології). Креслення;
• Українська література;
• Основна і старша школи. Українська мова;
• Фізика і астрономія;
• Фізична культура;
• Хімія;
• Початкова школа.

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ КУРСІВ ЗА ВИБОРОМ ФАКУЛЬТАТИВІВ

Також за цим посиланням можна завантажити архів зі всіма методичними рекомендаціями.

30.06.2019  Співпраця між педагогами, батьками та учнями 

• Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII;
• Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV;
• Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до наступного класу, затверджений наказом МОН від 14.07.2015 № 762 у редакції наказу МОН від 08.05.2019 № 621;
• Лист МОН «Щодо окремих питань переведення учнів закладу загальної середньої освіти до наступного класу»від 22.07.2019 № 1/9-471

Міністерство освіти і науки України

Закон України «Про загальну середню освіту»

 Закон України «Про освіту»

Конституція України.

Конвенція про права дитини

Освіта-UA

Державні стандарти. Нова українська школа

 Постанова КМУ від 21.02.2017 №87 “Про затвердження Державного стандарту початкової освіти“ (застосовується з 1 вересня 2018 р. для учнів, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти).

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року№ 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»

Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

 Концепція НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №903-р «Про затвердження плану заходів на 2017-2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Наказ Міністерства освіти і науки України від 23.03.2018 №283 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації освітнього простору Нової української школи».

Методичні рекомендації щодо заповнення Класного журналу учнів першого класу Нової української школи (наказ МОН № 1362 від 07.12.2018 року)

Нова українська школа: нормативно-правове забезпечення діяльності початкової освіти. Презентація

Держаний стандарт початкової освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №17)

Свідоцтво досягнень, 1 клас (МОН)

Початкова школа (МІністерство освіти і науки України)

Освітні та навчальні програми

Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти».

Типові освітні програми для 2-11 класів
Наказ МОН № 405 від 20.04.2018 року Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня 5-9 класи

Наказ МОН № 407 від 20.04.2018 року Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня 2-4 класи

ВСІ НАВЧАЛЬНІ ПЛАНИ

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ для 1-4 класів

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ для 5-9 класів

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України (6 березня 2002 року за № 229/6517), зі змінами

Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в ЗНЗ».

Викладання навчальних предметів

Лист МОН № 1/9-415 від 03.07.18 року "Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2018/2019 навчальному році"

Атестація

Типове положення про атестацію педагогічних працівників (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року № 1473 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2013 року № 1135)) 

Про застосування Типового положення про атестацію педагогічних працівників (лист Міністерства освіти і науки України від 10.09.2013 №1/9-617)

Щодо атестації педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, які працюють не за фахом (лист Міністерства освіти і науки України від 19.12.2013 №1/9-891)

Про організацію та проведення атестації керівних кадрів (лист ЛОІППО від 16.09.2013 №496)

Про порядок оформлення та подачі  матеріалів педагогічними  працівниками, які претендують на присвоєння педагогічних звань«учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний  психолог-методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка-методист», на розгляд вченою радою Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (лист ЛОІППО від 16.11.2012 №660)

Про деякі питання  атестації соціальних педагогів (лист Міністерства освіти і науки України від 20.03.2014 року № 1/9-165)

Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи (11.11.2014  №1/9-586)

Щодо роботи у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах на посадах вчителів-предметників осіб з вищою дефектологічною освітою(Лист МОН від 22.10.2014 № 1/11-16749)

Сертифікація VS атестація:  окреслюємо відмінності та взаємозв’язки

Сертифікація — це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей вчителя  з педагогіки та психології, його

практичних умінь застосовувати сучасні методи  і технології навчання. Як корелює сертифікація й атестація і чи є в них точки дотику?

Примітка.  Розроблено відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2018 № 1190, та Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом  МОН від 06.10.2010 року № 930.

Затверджую

Директор Білявецького НВК

_________________ І.І. Сацьків

Положення про методичний день учителя

1. Загальні положення

1.1.   Положення розроблено на основі Закону України «Про осві­ту», Типового положення про загальноосвітній навчальний заклад, статуту навчального закладу, колективного договору.

1.2.  Педагогічним працівникам навчального закладу може бути на­даний методичний день.

1.3.   Методичний день надається за умови навчального наванта­ження, яке не порушує навчального режиму навчального закладу, не створює перевантаження учнів.

1.4.  Методичний день не є додатковим вихідним днем.

2. Мета й завдання

Метою і завданням наданого методичного дня є:

• створення необхідних умов для підвищення теоретичної підго­товки вчителя шляхом опрацювання методичної і науково-пізнаваль­ної літератури;
• створення необхідних умов для підвищення педагогічної май­стерності вчителя шляхом вивчення педагогічної і дидактичної літе­ратури, відвідування уроків колег, участі в семінарах;
• удосконалення методичної майстерності учителя.

3. Режим методичного дня

3.1. У методичний день учитель займається самоосвітою:

• вивченням законодавчих актів і нормативних документів із пи­тань освіти й виховання;
• роботою з тематичного планування із проблем навчального за­кладу;
• оволодінням конкретними педагогічними технологіями, адапта­цією їх до власної системи роботи;
• вивченням передового педагогічного досвіду;
• ознайомленням із новинками науково-педагогічної літератури;
• розробкою методичних матеріалів зі свого предмета, а також із позакласної роботи;
• розробкою індивідуальних планів для учнів;
• відвідуванням відкритих уроків, класних виховних годин у своїх колег.

3.2.    Педагогічні працівники навчального закладу подають заступ­нику директора орієнтовний план роз­робки методичних матеріалів із тем самоосвіти (погоджені з пред­метною кафедрою або ШМО).

3.3.   Обов’язки вчителя в методичний день:

• бути присутньому чи брати участь у роботі всіх громадських за­ходів, раніше спланованих у навчальному закладі й поза ним;
• за необхідності заміняти вчителів, які хворіють;
• бути на чергуванні в навчальному закладі разом зі своїм класом.

4. Контроль дотримання режиму методичного дня

4.1.    Дотримання режиму методичного дня контролює заступник директора з науково-методичної роботи.

4.2.   Заступник директора з науково-методичної роботи:

• контролює роботу із самоосвіти;
• дає індивідуальні рекомендації вчителям із тем їхньої самоосві­ти;
• організовує і проводить методичні тижні й практичні семінари;
• надає допомогу в складанні індивідуальних програм самоосвіти;
• організовує й проводить діагностику результатів роботи вчителів із підвищення їхньої майстерності.

Рекомендації Міністерства освіти і науки для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657-УІІІ

Верховною Радою України було прийнято Закон України від 18 грудня 2018 року № 2657-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», зокрема вказаним нормативно- правовим актом внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та Закону України «Про освіту» (далі – Закон) які направлені на удосконалення відносин у сфері протидії булінгу (цькуванню).

Звертаємо увагу департаментів (управлінь) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій на необхідність доведення до відома та безумовного виконання керівниками органів управління освіти, керівниками закладів освіти, педагогічними, науково-педагогічними, працівниками, іншими учасниками освітнього процесу законодавчих вимог у зв’язку із прийняттям Закону. Текст закону розміщено на офіційному веб-сайті Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/sho w/2657-19

Враховуючи викладене, Міністерство освіти і науки України на доповнення до листа від 29.12.2018 № 1/9-790 надсилає рекомендації для закладів освіти щодо застосування змін в законодавстві.

Згідно із Законом, булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи  та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

З метою створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти має бути запроваджений комплексний підхід у сфері запобігання та протидії проявам булінгу (цькування).

У комплексному підході можна відзначити два ключових напрями: управлінський і просвітницький.

Управлінський напрям – це аналіз ситуації в закладі освіти, розробка правил поведінки, алгоритмів дій, плану заходів, здійснення моніторингу його реалізації та безпечності, комфортності освітнього середовища тощо.

Управлінський напрям реалізується керівником закладу освіти та включає такі заходи:

1. Перевірку приміщень, території закладу освіти з метою виявити місця, які потенційно можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення булінгу (цькування), та організацію належних заходів безпеки (пост охорони, контрольно-пропускний режим, спостереження за місцями загального користування (їдальні, коридори, роздягальні, ігрові майданчики, шкільні подвір’я тощо) і технічними приміщеннями).
2. Розробку, затвердження та оприлюднення плану заходів, які пов’язані з запобіганням та протидією булінгу (цькуванню) в закладі освіти. В першу чергу, ці заходи мають бути спрямовані на формування стійкого переконання в учасників освітнього процесу щодо неприпустимості булінгу (цькування) в міжособистісних стосунках і мати практичний характер (забезпечувати набуття умінь та навичок ненасильницької поведінки). Планування заходів з метою запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в закладі освіти необхідно проводити на основі вивчення причин та умов виникнення можливих ситуації, а також ймовірних ризиків проявів протиправної поведінки (насильницької поведінки). Вивчення ситуації в закладі освіти та координація дій допоможе розробити такий план дій, який відповідатиме реальним потребам і враховуватиме реальні ресурси закладу освіти. У план заходів можна включити: тренінги, тематичні зустрічі та заняття, круглі столи, бесіди, консультації, спільні перегляди та обговорення тематичних відеосюжетів всіма учасниками освітнього процесу, щодо ненасильницьких методів поведінки та виховання, вирішення конфліктів, управління власними емоціями та подолання стресу тощо.

План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, розробляється та затверджується керівником закладу освіти з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів):

• Національної поліції України;
• центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я (Міністерства охорони здоров’я);
• головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику (Міністерства юстиції);
• служб у справах дітей;
• центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

3. Розгляд та неупереджене з’ясування обставин випадків булінгу (цькування) в закладі освіти відповідно до заяв, що надійшли.

Керівник закладу освіти повинен довести до відома здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, працівників, батьків та інших учасників освітнього процесу щодо їх обов’язку повідомляти керівника закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб. Відповідно до такої заяви керівник закладу видає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. Для прийняття рішення за результатами розслідування керівник закладу освіти створює наказом комісію з розгляду випадків булінгу (цькування) (далі – Комісія) та скликає засідання. До складу такої Комісії можуть входити педагогічні працівники, (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булера, керівник закладу та інші заінтересовані особи. Якщо Комісія визнала, що це був булінг (цькування), а не одноразовий конфлікт чи сварка, тобто відповідні дії носять систематичний характер, то керівник закладу освіти зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Службу у справах дітей.

У разі, якщо Комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України із заявою, про що керівник закладу освіти має повідомити постраждалого.

Рішення Комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів всіх членів Комісії.

Потерпілий чи його представник також можуть звертатися відразу до уповноважених підрозділів органів Національної поліції України (ювенальна поліція) та Служб у справах дітей з повідомленням про випадки булінгу (цькування).

4. Налагодження роботи психологічної служби закладу освіти, зокрема в частині підвищення кваліфікації практичного психолога, соціального педагога та формування вмінь і навичок щодо виявлення, протидії та попередження булінгу (цькування).

Варто пам’ятати, що булінг (цькування) негативно впливає на фізичне та психічне здоров’я всіх учасників цього процесу, тому керівник закладу освіти за будь-якого рішення комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого- педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

Психологічний супровід таких осіб здійснює соціальний педагог у взаємодії із практичним психологом. З цією метою можна запровадити консультаційні години у практичного психолога і соціального педагога, скриньки довіри, оприлюднення телефонів довіри, зокрема:

• Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
• Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
• Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500

335;

• Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
• Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
• Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
• Національна поліція України 102.

5. Проведення регулярного моніторингу безпечності та комфортності закладу освіти та освітнього середовища шляхом опитування, анкетування та вжиття відповідних заходів реагування.

Просвітницький напрям – це системна робота з інформування, роз’яснення з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Просвітницький напрям реалізується за участі педагогічних, науково- педагогічних працівників, здобувачів освіти, батьків та інших учасників освітнього процесу, шляхом організації тематичних заходів, зустрічей, бесід, консультацій. Принципи дотримання прав людини, толерантної поведінки, недискримінації, співробітництва та взаємоповаги рекомендовано зробити наскрізними темами для таких заходів та інших форматів роботи з попередження булінгу (цькування). Залучення громадських, батьківських, молодіжних організацій, представників служб у справах дітей та Національної поліції України (ювенальна превенція) дасть можливість урізноманітнити таку роботу та зробити її цікавішою. Результатом просвітницької роботи має бути знання всіма учасниками освітнього процесу своїх прав та можливостей, способів дій та реагування на випадки булінгу (цькування) свідками, учасниками або об’єктом якого вони стали або могли стати.

Керівник закладу освіти зобов’язаний забезпечити оприлюднення на веб­сайтах, на дошках оголошень та при проведенні інструктажів для всіх працівників закладу освіти:

• правил поведінки здобувачів освіти в закладі освіти;
• плану заходів закладу освіти, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
• процедури подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (форма заяви, примірний зміст, терміни та процедуру розгляду відповідно до законодавства тощо);
• порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

До функцій засновника закладу освіти або уповноваженої ним особи відповідно до Закону належить здійснення контролю за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти та розгляд скарг про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за відповідними заявами. Для виконання цих функцій рекомендовано призначити відповідальну особу з числа педагогічних працівників та на своїх веб-сайтах оприлюднити інформацію, хто виконує відповідну функцію та процедуру подання заяв.

Крім того, згідно з КУпАП булінг (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладання штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, або від 20 до 40 годин громадських робіт. Якщо булінг (цькування) вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф становитиме від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин. Булінг (цькування), вчинений малолітньою або неповнолітньою особою, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення на нього штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 процентів заробітку.

Принагідно зазначаємо, що Міністерством освіти і науки України разом із партнерами було розроблено он-лайн курс «Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти», на який вже відкрито реєстрацію за посиланням: https://prometheus.org.ua/courses/ (розділ «Відкрито реєстрацію»).

Мета курсу – навчити освітян розпізнавати ситуації булінгу (цькування) та вчасно і правильно реагувати на його прояви в освітньому середовищі. Курс є повністю безкоштовним, а після успішного виконання завдань курсу можна буде отримати сертифікат про його завершення.