Національно-патріотичне виховання.

Національно - патріотичне виховання

Нині в Україні існує пряма загроза втратити національні особливості й державну незалежність, потрапити у сферу впливу іншої держави. Тому виникає нагальна потреба переосмислити зроблене й запровадити нову Концепцію виховання національно-патріотичного виховання дітей та молоді (далі — Концепція). Вона має сприяти формуванню в дітей і молоді ціннісних орієнтирів та національної самосвідомості, виховувати патріотизм як почуття і як базову якість особистості, що діє, орієнтуючись на національні та європейські цінності.

Що має на меті

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — комплексна, системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, закладів освіти, сім’ї, громадських об’єднань і благодійних організацій, релігійних організацій та інших інститутів. Вона спрямована формувати в молодого покоління:

високу патріотичну свідомість;
почуття вірності, любові до Батьківщини;
турботу про благо свого народу;
готовність виконувати громадянський і конституційний обов’язок — захищати національні інтереси, цілісність, незалежність України, сприяти становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.

Пріоритет національно-патріотичного виховання — формувати ціннісне ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Мета національно-патріотичного виховання — становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста й демократа, який готовий:

виконувати громадянські й конституційні обов’язки;
успадковувати духовні й культурні надбання українського народу;
досягати високої культури взаємин;
формувати активну громадянську позицію;
утверджувати національну ідентичність, що ґрунтується на духовно-моральних цінностях українського народу, національній самобутності.

Національно-патріотичне виховання має сприяти єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних, духовних, культурних основ розвитку українського суспільства й держави.

Складова частина патріотичного виховання, яка в умовах воєнного стану набула пріоритетного значення, — військово-патріотичне виховання. Воно спрямоване формувати в молодої особистості готовність захищати Україну, розвивати бажання опановувати військові професії, проходити службу у Збройних Силах України (ЗСУ). Зміст військово-патріотичного виховання обумовлений національними інтересами України й покликаний забезпечити активну участь громадян у збереженні її національної безпеки від зовнішньої загрози. Військово-патріотичне виховання мають проводити комплексно, спільними зусиллями органів державної влади та місцевого самоврядування, а також закладів освіти, сім’ї, громадських об’єднань та благодійних організацій, ЗСУ, інших силових структур.

Системне військово-патріотичне виховання має:

допомагати оволодіти знаннями та навичками початкової військової підготовки, посилювати бажання опанувати військову професію;
формувати психологічну, фізичну та морально-духовну готовність до служби в ЗСУ;
задовольняти потреби молодого покоління в постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту України.

Які виховні завдання ставить

Для того щоб досягнути мети національно-патріотичного виховання, необхідно поставити та реалізовувати систему виховних завдань:

утверджувати у свідомості й почуттях молодої особистості патріотичні цінності, переконання й повагу до культурного та історичного минулого України;
виховувати повагу до Конституції України, законів України, державної символіки;
підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до військовослужбовця як до захисника України, героя;
усвідомлювати взаємозв’язок між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
сприяти набуттю патріотичного досвіду, що дає змогу молодій особистості —
— брати участь у процесах державотворення;
— визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади;
— дотримувати законів та захищати права людини;
— брати на себе відповідальність;
— розв’язувати конфлікти, спираючись на демократичні принципи;
виховувати екологічну культуру особистості, усвідомлення себе частиною природи, відчуття відповідальності за неї як за національне багатство, основи життя на Землі;
формувати толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій;
утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства;
культивувати найліпші риси української ментальності — працелюбність, свободу, справедливість, доброту, чесність, відповідальне ставлення до природи;
формувати мовленнєву культуру;
спонукати молоду особистість активно протидіяти українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму;
розвивати духовність і моральність у суспільстві, утверджувати традиційні сімейні цінності.

На які принципи спирається

Національно-патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання:

дитиноцентризм;
природовідповідність;
культуровідповідність;
гуманізм;
врахування вікових та індивідуальних особливостей.

Водночас національно-патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку.

Які заходи включає

Для того щоб досягнути мети та завдань, які передбачає національно-патріотичне виховання, необхідно запланувати й реалізувати певні заходи. Виокремимо найголовніші з них:
Як упроваджувати

Національно-патріотичне виховання в системі освіти впроваджують завдяки реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18.05.2019 № 286/2019 (далі — Стратегія), плану дій щодо реалізації Стратегії, державних цільових програм із питань національно-патріотичного виховання (або програм, що пов’язані з національно-патріотичним вихованням), обласних, місцевих цільових програм із національно-патріотичного виховання (або програм, що пов’язані з національно-патріотичним вихованням), виконання Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання.

До напрямів реалізації Концепції належать:

створювати сприятливі умови, встановлені на законодавчому рівні, для діяльності молодіжних організацій, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, що беруть участь у процесі національно-патріотичного виховання;
розробляти та впроваджувати систему заходів, щоб реалізовувати Концепцію;
реалізовувати положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку військово-патріотичну гру «Сокіл» («Джура»);
сприяти впровадженню навчальних дисциплін духовно-морального спрямування та громадянської освіти в Україні відповідно до Концепції розвитку громадянської освіти в Україні, інших документів із розвитку громадянської освіти.

Які очікувані результати та показники їх ефективності

Упровадження системи національно-патріотичного виховання дасть змогу:

розвинути в молодого покоління патріотичну свідомість і відповідальність, почуття вірності, любові до Батьківщини, поваги до національних, історичних, культурних і духовних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій, державної мови й державних символів України, турботи про спільне благо, природу, збереження та шанування національної пам’яті, формування активної громадянської позиції;
зацікавити молодь у службі в ЗСУ, готовності захищати Україну та виконувати конституційний і громадянський обов’язок щодо захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, щоб розвивати її як правову, демократичну, соціальну державу;
сформувати компетенції, необхідні для захисту України, служби в ЗСУ;
зберегти стабільність у суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнити її обороноздатність і безпеку;
створити ефективну систему національно-патріотичного виховання молоді;
консолідувати зусилля суспільних інституцій у вихованні молодого покоління.

Про ефективність національно-патріотичного виховання свідчитимуть, зокрема, такі індикатори:

зросте частота відвідування здобувачами освіти закладів, що популяризують культурні та національно-мистецькі традиції Українського народу, а також пам’яток історії, культури, експозицій музеїв, присвячених національно-визвольній боротьбі за незалежність і територіальну цілісність України;
підвищиться рівень —
— знань про видатних особистостей українського державотворення, визначних українських учених, педагогів, спортсменів, військових, підприємців, провідних діячів культури, мистецтв, а також духовних провідників українського народу;
— екологічної культури, збільшення кількості учасників екологічних акцій, природоохоронних заходів;
збільшиться кількість —
— здобувачів освіти, які пишаються своїм українським походженням, громадянством;
— здобувачів освіти, які їздять на екскурсії, у подорожі, ходять у походи;
— підготовлених фахівців із національно-патріотичного виховання;
— зустрічей здобувачів освіти з борцями за незалежність України у XX столітті, ветеранами й учасниками АТО та ООС, учасниками російсько-української війни;
— громадян, готових виконувати обов’язок із захисту незалежності та територіальної цілісності України;
— громадян, зокрема дітей та молоді, залучених до проєктів і заходів із національно-патріотичного виховання місцевого, всеукраїнського та міжнародного рівнів, які відповідають ціннісним орієнтирам та індикаторам ефективності Стратегії;
— здобувачів освіти, які беруть участь у заходах, що спрямовані популяризувати духовно-моральні цінності українського народу, його духовні надбання;
— молодих людей, які пов’язують своє майбутнє з навчанням і проживанням в Україні;
— громадян України, які виявляють повагу до своєї Батьківщини.

Скористайтеся статтею, щоб розробити розділ «Національно-патріотичне виховання» плану виховної роботи школи у 2022/2023 навчальному році за новою Концепцією.

Підготувала редакція журналу відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України (наказ МОН від 06.06.2022 № 527) https://ezavuch.expertus.com.ua/981617

Національно-патріотичне виховання дітей та молоді – це комплексна системна і цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, сі громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про благо свого народу, готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку із захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави. Найважливішим пріоритетом національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Мета патріотичного виховання конкретизується через систему таких виховних завдань:

утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;
підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;
сприяння набуттю дітьми та молоддю патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади, спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;
формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
культивування кращих рис української ментальності
працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;- формування мовленнєвої культури;- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму. https://mon.gov.ua

patrotichne_vihovannya.pdf [283,01 Kb][432] https://pon.org.ua

Указ Президента України № 580/2015 від 13.10.15 року "Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки"

Указ Президента Українивід12.06.2015№334/2015 "Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді"

Указ Президента України №872/2014 «Про День Гідності та Свободи»

Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді

Лист Міністерства №1/9-412 від 13.08.2014 "Про проведення Уроків мужності"

«Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді» Наказ Міністерства №1232 від 27.10.2014 року

Наказ МОН України від 07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України"

«Щодо протидії пропаганді сепаратизму та антиукраїнській ідеології в системі освіти» Лист МОН України від 24.06.2015 № 1/9-302

Методичні рекомендації

Методичні рекомендації, підготовлені Українським інститутом національної пам’яті

Навчально-методичні матеріали про Революцію Гідності