Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як вам наш сайт?
Всього 68 чоловік

АТЕСТАЦІЯ

Дата: 13 лютого 2019 о 11:16, Оновлено 17 березня о 13:06
Автор: Шпотюк О. Й.

2023-2024 н.р.

Атестація педагогічних працівників Білявецького ЗЗСО І - ІІ ст. з дошкільним підрозділом

Положення

Наказ “Про затвердження Положення про атестацію педагогічних працівників“

         Основні терміни атестації:

- До 10.10 - затвердження списків педагогів, як підлягають черговій атестації у 2023-2024 н.р.;

- До 20.12 - затвердження списків педагогів, як підлягають позачерговій атестації у 2023-2024 н.р.;

- До 01.04 - підведення результатів атестації.

Адреса електронної пошти: bilyavci@ukr.net ( при надсиланні документів на атестацію, вказати: атестація 2024)

Норми нового Положення про атестацію педагогів

З 1 вересня 2023 року у школах набуло чинності нове Положення про атестацію педагогічних працівників. Профспілка працівників освіти і науки України підготувала відповіді на питання обласних організацій профспілки щодо застосування норм нового Положення про атестацію педагогічних працівників.

Чи може атестуватись педагогічний працівник через рік після призначення на посаду?

Пунктом 4 розділу І Положення установлено, що атестація проводиться не раніше, ніж через рік після призначення педагогічного працівника на посаду.

Відповідно до частини 5 статті 58 Закону України «Про освіту» особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.

Такі особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 15 розділу І Положення також передбачено, що особи, призначені на посади педагогічних працівників відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України «Про освіту» та/або ті, які пройшли педагогічну інтернатуру в установленому законодавством порядку, для продовження роботи на цих посадах атестуються упродовж другого року роботи, але не раніше ніж через один рік після призначення на посаду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 розділу І Положення кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності цим наказом, є дійсними до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з Положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим цим наказом.

Тому педагогічний працівник, який атестувався за попереднім Положенням та прийнятий на роботу до закладу освіти через деякий час перерви у роботі на педагогічних посадах, також може атестуватися на умовах позачергової атестації не раніше ніж через один рік після призначення на посаду, зокрема на присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії.

Норма щодо атестації педагогічних працівників не пізніше ніж через два роки, що включає термін «не раніше ніж через рік» після прийняття їх на роботу, що передбачена пунктом 14 розділу І Положення, може стосуватися педагогічних працівників, які переходять на роботу з одного закладу освіти до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому закладі освіти або які перервали роботу на педагогічній посаді.

У пункті 6 розділу І позачергова атестація може проводитися за ініціативою педагогічного працівника та/або за однією з певних умов.

Сполучник «або» означає один із варіантів. Якщо для позачергової атестації достатньо лише ініціативи працівника, то норма про наявність умов втрачає сенс.

Пунктом 6 розділу І Положення передбачено, що позачергова атестація педагогічного працівника, освітній рівень і стаж роботи якого на посадах педагогічних працівників відповідає вимогам, визначених у пунктах 8, 9 цього розділу, може проводиться за його ініціативою та/або за однією з таких умов:

1) визнання переможцем, лауреатом фінальних етапів всеукраїнських, міжнародних фахових конкурсів;

2) наявності освітньо-наукового/освітньо-творчого, наукового ступеня, наукового звання;

3) успішного проходження сертифікації.

Тобто умови, зазначені у підпунктах 1-3 пункту 6 не є одночасною сукупністю підстав для проходження педагогічним працівником позачергової атестації, що засвідчено сполучником «або».

Тому позачергова атестація педагогічного працівника можлива й виключно за його ініціативою.

У п. 7 розділу 1 Положення зазначено: час перебування педагогічного працівника в соціальних відпустках, навчання у закладах вищої освіти, а також період, на який переноситься атестація, до міжатестаційного періоду не включаються. Як щодо періоду, коли працівник перебував на обліку у центрі зайнятості майже рік, а з 1 вересня 2023 року вийшов на роботу у заклад освіти?

Час перебування на обліку у центрі зайнятості перериває трудову діяльність і тому не зараховується ні до страхового стажу, ні до педагогічного стажу. Тому цей час не може вважатися міжатестаційним періодом.

Пунктом 7 розділу І зазначена вимога для працівників, для яких не передбачені кваліфікаційні категорії, що за результатами атестації їм встановлюється відповідність або невідповідність займаній посаді та встановлюється або підтверджується тарифний розряд. У цьому пункті зазначені заступники керівників, для яких тарифні розряди не передбачаються. Як атестувати заступників керівників закладів освіти: тільки на відповідність займаній посаді?

Абзацом сьомим пункту 1 розділу І Положення передбачено, що керівникам закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, їхнім заступникам та іншим педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій, за результатами атестації встановлюється їх відповідність або невідповідність займаній посаді та встановлюється (підтверджується) тарифний розряд.

Пунктом 3 розділу І Положення передбачено, що педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій, за результатами атестації визначається відповідність (невідповідність) займаній посаді та у порядку, визначеному законодавством, встановлюється (підтверджується) тарифний розряд.

Згідно з постановою КМУ від 14.06.2000 № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» до педагогічних працівників відносяться керівники та їх заступники.

Розміри посадових окладів керівників закладів освіти визначаються відповідно до вимог наказу МОН № 557 з урахуванням норм Інструкції № 102 та постанови КМУ № 1391.

Посадові оклади заступників керівників закладів освіти визначаються відповідно до пункту 3 наказу МОН №557.

У п. 8 Розділу 1 Положення про атестацію педагогічних працівників зазначено: підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен педагогічний працівник зобов’язаний щороку підвищувати свою кваліфікацію відповідно до Закону України «Про освіту» з урахуванням особливостей, визначених частиною 2 статті 51.

Попередню атестацію працівник пройшов у 2019 році. Наступна атестація у 2024 році. У міжатестаційний період, а саме у воєнний час, працівник 10 місяців перебував на обліку у центрі зайнятості і не проходив у 2022 році підвищення кваліфікації.

Підвищення кваліфікації в обсязі 150 годин, необхідне для проходження атестації, працівник пройшов за 4 роки.

Відповідно до підпункту 5) пункту 3 наказу МОН від 09.09.2022 № 805, мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 150 годин або 5 кредитів ЄКТС упродовж п’яти років.

Відповідно до пункту 8 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 800, обсяг (тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників установлюється в годинах та/або кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – ЄКТС, (один кредит ЄКТС становить 30 годин) за накопичувальною системою.

Час, впродовж якого педагогічний працівник не перебував у трудових відносинах, не повинен зараховуватися до п’ятирічного періоду, впродовж якого педагогічний працівник повинен щороку підвищувати свою кваліфікацію.

Пункт 9 розділу І містить умови щодо освітнього рівня для присвоєння кваліфікаційних категорій. У той же час у Положенні відсутні жодні згадки щодо напрямку освіти у працівника, який атестується.

Положення про атестацію педагогічних працівників не регулює питання прийняття на роботу педагогічних працівників, відповідності їхньої освіти, кваліфікації тій посаді, на яку вони претендують чи обіймають.

Вимоги щодо професійної кваліфікації педагогічних працівників відповідних типів закладів освіти виписано у статті 58 Закону України «Про освіту», відповідними частинами якої зокрема встановлено, що:

2. На посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.

3. Особам, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за педагогічною спеціальністю (педагогічну освіту), відповідний заклад освіти присвоює професійну кваліфікацію педагогічного працівника.

Педагогічна освіта передбачає підготовку особи, результатом якої є набуття компетентностей зі спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації), педагогіки, психології, у тому числі шляхом проходження педагогічної практики, необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, моніторингу педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

5. Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.

Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності).

Вимоги щодо освітньої чи професійної кваліфікації педагогічних працівників відповідних типів закладів освіти передбачені статтею 30 Закону України «Про дошкільну освіту», статтею 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту», статтею 45 Закону України «Про професійно-технічну (професійну) освіту», статтею 59 Закону України «Про фахову передвищу освіту», статтею 21 Закону України «Про позашкільну», статтею 55 Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до пункту 9 розділу І, для присвоєння категорії «спеціаліст другої категорії» необхідно три роки стажу, тоді як для осіб без педагогічної освіти достатньо двох років роботи. Більш того, даний пункт містить норму, що особи, які не мають педагогічної освіти, атестуються без дотримання послідовності.

Незрозуміла логіка Положення, відповідно до якого особи без педагогічної освіти мають більше переваг, ніж особи з педагогічною освітою.

Абзацом другим пункту 9 розділу І установлено, що кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) (для працівників закладів дошкільної освіти також освітньо-професійний ступінь фаховий молодший бакалавр), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж три роки.

Абзацом шостим пункту 9 розділу І установлено, що особи, які не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із галузей економіки (крім освітньої) та працюють на посадах педагогічних працівників, атестуються як педагогічні працівники без дотримання послідовності на присвоєння кваліфікаційної категорії:

  • «спеціаліст другої категорії» за наявності не менше двох років стажу роботи;
  • «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років;
  • «спеціаліст вищої категорії» – не менше семи років.

Тобто ця норма застосовується переважно до педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти, фахової передвищої освіти, які залучені до роботи на посади викладачів з виробництв чи інших галузей економіки для викладання спеціальних дисциплін, предметів, кваліфікаційними вимогами яких не передбачено обов’язковості педагогічної освіти.

Аналогічна норма мала місце у пункті 4.9 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 № 930.

Спеціалісти, які перейшли на посади педагогічних працівників до професійно-технічних та вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації з виробництва або сфери послуг, а також науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації, які перейшли на педагогічні посади, атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності не менше двох років стажу роботи на виробництві, у сфері послуг або стажу науково-педагогічної діяльності; «спеціаліст першої категорії» – не менше п'яти років; «спеціаліст вищої категорії» – не менше восьми років.

Щодо застосування пункту 10 розділу І про присвоєння педагогічних звань.

Пунктом 10 Розділу І Положення установлено, що за результатами атестації педагогічні звання присвоюються (підтверджуються) педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії»/«спеціаліст вищої категорії».

Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури закладів дошкільної освіти.

Кваліфікаційна категорія, педагогічне звання, що присвоюється (підтверджується) за результатами атестації, визначаються відповідно до Переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109.

Попереднім Положенням також не передбачалося, за якими посадами присвоюються педагогічні звання. Виключенням була норма про педагогічне звання «вихователь-методист», що присвоювалося музичним керівникам, інструкторам з фізкультури дошкільних навчальних закладів.

З цього витікає, що педагогічні звання присвоюються за однойменними посадами, за виключенням звання «вихователь-методист», яке може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізичної культури закладів дошкільної освіти.

Відповідно до пункту 9 розділу І Положення № 805 кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень бакалавр, магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) (для працівників закладів дошкільної освіти також освітньо-професійний ступінь фаховий молодший бакалавр або ступінь вищої освіти молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж п’ять років.

Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років.

Тому педагогічне звання «старший вихователь», «вихователь-методист» може присвоюватися вихователям, вихователям-методистам закладів дошкільної освіти з освітніми ступенями бакалавра, молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста), яким за результатами атестації присвоюється «перша кваліфікаційна категорія», а звання «старший учитель» – учителям першої кваліфікаційної категорії з освітнім рівнем бакалавра, магістра.

Постановою КМУ від 23.12.2015 № 1109 серед інших передбачено педагогічні звання «Керівник гуртка-методист», «Старший вожатий- методист», «Майстер виробничого навчання I категорії», «Майстер виробничого навчання II категорії».

Однак атестація педагогічних працівників за цими однойменними посадами не передбачає присвоєння кваліфікаційних категорій.

При цьому підпунктом 1 пункту 3 наказу МОН № 805 встановлено, що педагогічні звання, присвоєні до набрання чинності цим наказом, є дійсними до атестації педагогічних працівників, проведеної згідно з Положенням, затвердженим цим наказом.

Пунктом 17 розділу І Положення № 805 установлено, що не допускається необґрунтована відмова у присвоєнні (підтвердженні) педагогічного звання.

До того ж атестаційні комісії, що створені відповідно до вимог Положення № 805, не наділені повноваженнями скасовувати чи позбавляти педагогічних працівників, які посідають посади керівника гуртка, старшого вожатого, майстра виробничого навчання, присвоєних ним однойменних педагогічних звань згідно з попереднім Положенням № 930.

Тому ці звання мають як зберігатися за такими педагогічними працівниками на час їх роботи на цих посадах у закладах освіти, так і присвоюватися згідно з постановою КМУ № 1109 незалежно від того, що за цими посадами не передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій.

Якщо педагогічний працівник має рівень освіти «бакалавр», великий стаж роботи та за підсумками попередньої атестації має 11 тарифний розряд та педагогічне звання «старший вчитель» чи «вихователь-методист», повністю відповідає цьому фаховому рівню. Чи можна при черговій атестації задля збереження педагогічних звань не дотримуватись послідовності та атестувати на присвоєння першої кваліфікаційної категорії та підтвердження педагогічного звання?

Пунктом 11 розділу 1 установлено, що кваліфікаційні категорії та педагогічні звання, як правило, присвоюють послідовно. Тобто словосполучення «як правило» не означає обов’язкову послідовність у присвоєнні кваліфікаційних категорій та педагогічних звань.

Абзац 5 пункту 12 розділу І «якщо в міжатестаційний період педагогічного працівника довантажено годинами з інших предметів (інтегрованих курсів), то присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження до чергової атестації» суперечить вимогам абзацу 1 зазначеного пункту, в якому передбачено що присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на педагогічне навантаження з кількох предметів при обов’язковій умові підвищення кваліфікації з цих предметів. Чи дійсно є обов’язковим підвищення кваліфікації для оплати, якщо вчителя довантажують іншими предметами?

Пунктом 8 розділу 1 установлено, що підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації.

Загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації.

Абзацом першим пункту 12 розділу І передбачено, що педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з навчальних предметів (інтегрованих курсів), що обов’язкові для вивчення відповідно до річного навчального плану закладу освіти.

Згідно з абзацом п’ятим пункту 12 розділу І передбачено, якщо в міжатестаційний період педагогічного працівника довантажено годинами з інших предметів (інтегрованих курсів), то присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження до чергової атестації.

Згідно з пунктом 7 пункту 12 розділу І міжатестаційний період (проміжок часу між проходженням педагогічним працівником попередньої та наступної атестації) не може бути меншим ніж три роки, крім випадків проведення позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника. Час перебування педагогічного працівника в соціальних відпустках, навчання у закладах вищої освіти, а також період, на який переноситься атестація, до міжатестаційного періоду не включаються.

Атестація педагогічних працівників здійснюється на відповідність займаній посаді, на яку вони були прийняті на роботу для викладання предмету за спеціальністю. Пункт 12 розділу І передбачає атестацію з того предмета, який викладають за спеціальністю.

Проте пункт 11 розділу ІІІ передбачає одночасну атестацію з двох і більше навчальних предметів та результати атестації з кожного предмету повинні зазначатись в атестаційному листі. Маємо протиріччя між зазначеними пунктами.

Форма атестаційного листа не відображає внесення інформації про результати атестації за кожним із таких навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін).

Пунктом 12 розділу І установлено, що педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з навчальних предметів (інтегрованих курсів), що обов’язкові для вивчення відповідно до річного навчального плану закладу освіти.

Абзацом другим пункту 11 розділу ІІІ передбачено, що у випадку проведення одночасної (у межах однієї процедури) атестації педагогічного працівника з двох і більше навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін), які ним викладаються, видається один атестаційний лист, що має містити інформацію про результати атестації за кожним із таких навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін).

Тобто в пункті 11 йдеться про оформлення атестаційного листа та не міститься вимог щодо обов’язковості проходження атестації вчителем чи викладачем за кожним предметом, дисципліною, що підтверджується словосполученням «у випадку», яким може бути викладання викладачем ЗПТО чи ЗФПО предметів загальноосвітнього циклу та спеціальних предметів.

Відповідно до пункту 12 розділу І, педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з навчальних предметів (інтегрованих курсів), що обов'язкові для вивчення відповідно до річного навчального плану закладу освіти.

Зазначене не узгоджується з пунктом 11 розділу ІІІ, згідно з яким у випадку проведення одночасної (в межах однієї процедури) атестації педагогічного працівника з двох і більше навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін), які ним викладаються, видається один атестаційний лист, що має містити інформацію про результати атестації за кожним із таких навчальних предметів (інтегрованих курсів, дисциплін).

У пункті 12 розділу І йдеться про атестацію вчителя, викладача з основного предмета та поширення кваліфікаційної категорії на все педагогічне навантаження, а в пункті 11 розділу ІІІ – про відповідну інформацію в атестаційному листі, яку треба відображати в його пунктах 10, 12, 13, у яких не обумовлюється та не обмежується фіксація інформації про навчальні предмети, інтегровані курси, дисципліни тощо, які викладаються, відомості про підвищення кваліфікації, посада, за якою атестується чи займає педагогічний працівник.

Щодо застосування пункту 12 розділу І щодо поширення педагогічного звання педагогічним працівникам, які викладають декілька предметів.

Згідно з пунктом 12 розділу І Положення № 805, педагогічні працівники, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється на все педагогічне навантаження. Необхідною умовою при цьому є підвищення кваліфікації з навчальних предметів (інтегрованих курсів), що обов’язкові для вивчення відповідно до річного навчального плану закладу освіти.

Тобто у пункті 12 Положення № 805 йдеться про поширення саме кваліфікаційної категорії, оскільки педагогічний працівник, який викладає предмет, атестується як вчитель або викладач з конкретного предмета або інтегрованого курсу, а викладання ним іншого предмета або курсу вимагає обов’язкового підвищення кваліфікації з цих інших предметів.

Оскільки педагогічне звання присвоюється за посадою викладача чи вчителя, незалежно від предмета, який він викладає, підвищення за звання має розповсюджуватися на все педагогічне навантаження з усіх предметів.

Пунктом 24 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН від 15.04.1993 № 102, передбачено, що педагогічним працівникам за педагогічні звання підвищуються посадові оклади і ставки заробітної плати.

Розміри підвищень педагогічним працівникам за педагогічні звання встановлені постановою КМУ від 28.12.2021 № 1391.

Щодо застосування пункту 12 розділу І стосовно термінів атестації керівних працівників, які мають педагогічне навантаження. Атестаційна комісія якого рівня має повноваження атестувати заступників керівників?

Абзацом шостим пункту 12 розділу І Положення № 805 установлено, що керівник закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, заступник керівника закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, які працюють на посаді педагогічного працівника, що передбачає здійснення педагогічної діяльності та наявність педагогічного навантаження, атестується за цією посадою у порядку, визначеному цим Положенням.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Положення № 805, атестаційна комісія II рівня розглядає документи, подані педагогічними працівниками закладів освіти, зокрема керівниками підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, встановлює їх відповідність вимогам законодавства та вживає заходів щодо перевірки їх достовірності (за потреби).

Атестаційна комісія II рівня приймає рішення про:

  • відповідність (невідповідність) керівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів займаним посадам;
  • присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) керівникам підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси).

Тобто атестація керівників закладів загальної середньої освіти, які мають навчальне навантаження з певних предметів навчального плану як вчителі, здійснюється одночасно за цими обома посадами комісіями ІІ рівня.

Заступники керівників атестуються відповідними атестаційними комісіями, створеними у закладах та установах освіти чи органах управління освітою залежно від кількості педагогічних працівників у закладі, установі.

Працівників без педагогічної освіти щороку приймали до закладів освіти на роботу терміном на 1 рік за угодою. Чи можна тепер таких працівників не звільняти щороку та атестувати протягом другого року роботи?

Частиною 5 статті 58 Закону України «Про освіту» передбачено, що особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.

Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності).

Пунктом 4 розділу І Положення № 805 установлено, що атестація проводиться не раніше ніж через рік після призначення педагогічного працівника на посаду.

Пунктом 15 розділу І Положення № 805 передбачено, що особи, призначені на посади педагогічних працівників відповідно до частини п'ятої статті 58 Закону України «Про освіту» для продовження роботи на цих посадах атестуються упродовж другого року роботи, але не раніше ніж через один рік після призначення на посаду.

Тож йдеться про роботу педагогічного працівника впродовж другого року роботи, що не вимагає звільнення після року роботи.

Щодо застосування пункту 12 Розділу І стосовно встановлення тарифного розряду.

Абзацом сьомим пункту 1 розділу І Положення № 805 передбачено, що керівникам закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, їхнім заступникам та іншим педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій, за результатами атестації встановлюється їх відповідність або невідповідність займаній посаді та встановлюється (підтверджується) тарифний розряд.

Пунктом 3 розділу І Положення № 805 передбачено, що педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій, за результатами атестації визначається відповідність (невідповідність) займаній посаді та у порядку, визначеному законодавством, встановлюється (підтверджується) тарифний розряд.

Згідно з постановою КМУ від 14.06.2000 № 963, до педагогічних працівників відносяться керівники та їх заступники.

Розміри посадових окладів керівників закладів освіти визначаються відповідно до вимог наказу МОН від 26.09.2005 № 557 з урахуванням норм Інструкції № 102 та постанови КМУ № 1391.

Посадові оклади заступників керівників закладів освіти визначаються відповідно до пункту 3 наказу МОН № 557.

Працівник працює у школі на посаді вчителя історії і географії з тижневим навантаженням 18 годин. За результатами попередньої атестації присвоєна кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання «учитель-методист». З вересня 2023 року його призначено за сумісництвом соціальним педагогом на 0,5 ставки.

За якою кваліфікаційною категорією оплачувати працю за посадою соціального педагога?

Вчителя переведено на посаду соціального педагога на 0,5 ставки та довантажено викладацькою роботою за посадою вчителя історії та географії в обсязі 18 годин на тиждень.

Чи можна в такому випадку застосувати п. 14 Розділу 1 Положення, оскільки не йдеться про перехід на іншу посаду?

Пунктом 14 Розділу 1 передбачено, що за педагогічними працівниками, які переходять на інші педагогічні посади у цьому закладі освіти зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання.

Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.

Зазначена норма за аналогією може застосовуватися у випадках, коли з учителем укладається трудовий договір про роботу за сумісництвом на іншій педагогічній посаді в тому самому закладі, як це здійснювалося за аналогічними нормами попереднього Положення про атестацію.

Відповідно до пункту 24 Інструкції № 102, підвищення ставок заробітної плати за звання, присвоєні за наслідками атестації, здійснюється лише за період роботи на посадах, на яких вони були присвоєні. У випадках переходу працівника з одного закладу до іншого на однакові посади або на посади, які відповідають профілю предмету, дисципліни, що викладається, оплата за звання зберігається до чергової атестації.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ, атестаційні комісії І рівня створюються в закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах, у яких працює більше 15 педагогічних працівників.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ, атестаційна комісія ІІ рівня атестує педагогічних працівників закладів освіти, у яких працює менше 15 педагогічних працівників.

У результаті у закладах освіти, де налічується рівно 15 педагогічних працівників, вони позбавлені можливості атестуватись.

У випадку наявності у закладі чи установі освіти 15 педагогічних працівників доцільно скористатися нормою абзацу шостого пункту 1 розділу ІІ Положення № 805, яким установлено:

«У разі відсутності таких атестаційних комісій, тобто І рівня чи ІІ рівня, їхні функції, визначені цим Положенням, виконують атестаційні комісії II-III рівнів органів управління у сфері освіти за місцезнаходженням суб’єктів освітньої діяльності.».

Тобто у закладі, установі освіти, у якій налічується 15 педагогічних працівників, їх атестація здійснюється атестаційними комісіями ІІ рівня.

У комісіях якого рівня атестуються педагогічні працівники центрів професійного розвитку педагогічних працівників, методичних науково-методичних установ, інклюзивно-ресурсних центрів, центру, логопедичних пунктів, філій закладів загальної середньої освіти?

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення № 805, атестаційні комісії I рівня створюються в закладах освіти, відокремлених структурних підрозділах, у яких працює більше 15 педагогічних працівників.

Атестаційні комісії II рівня створюються в органах управління у сфері освіти сільських, селищних, міських рад, закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти, які мають відокремлені структурні підрозділи (стосується закладів вищої освіти).

Атестаційні комісії III рівня створюються в Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органах управління у сфері освіти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Пунктом 2 наказу МОН № 805 установлено, що це Положення поширюється на педагогічних працівників, які здійснюють педагогічну діяльність та посади яких віднесено до педагогічних, згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963.

У Переліку посад педагогічних працівників № 963 зазначено посади керівників, їх заступників закладів освіти та установ освіти, зокрема консультантів, психологів центрів професійного розвитку педагогічних працівників, навчально-методичних, методичних, науково-методичних установ, інклюзивно-ресурсних центрів, логопедичних пунктів тощо.

Згідно з пунктом 2 розділу І Типового положення про філію закладу освіти, затвердженого наказом МОН від 06.12.2017 № 1568, філія закладу освіти – територіально відокремлений структурний підрозділ закладу освіти, що не має статусу юридичної особи і діє на підставі положення, затвердженого засновником відповідного закладу освіти на основі цього Типового положення.

Тому рівень атестаційної комісії, де проходить атестація педагогічних працівників, залежить від їх чисельності у закладі чи установі освіти, відокремлених структурних підрозділах, а саме 15 і менше чи більше 15 осіб, а також рівня органу управління у сфері освіти. Керівники закладів та установ освіти проходять атестацію у комісіях ІІ чи ІІІ рівня залежно від підпорядкованості цих закладів чи установ.

Щодо видання наказу про атестацію.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Положення № 805 наказом керівника закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти, створюються атестаційні комісії, у якому визначається персональний склад атестаційної комісії, призначаються голова та секретар атестаційної комісії.

Враховуючи терміни атестаційного процесу, зазначені у Положенні № 805, у розпорядчому документі закладу чи органу управління у сфері освіти доцільно зазначити терміни повноважень атестаційної комісії та організації процедури атестації впродовж відповідного навчального року.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ головою комісії І рівня є керівник (заступник керівника) закладу освіти. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ до роботи комісії не може бути залучена особа, яка відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» є близькою особою педагогічного працівника, який атестується, або особою, яка може мати конфлікт інтересів.

Застосування цих двох норм унеможливлює створення легітимної атестаційної комісії у невеликих закладах освіти, де нема заступників, а директор не має права бути головою комісії, якщо атестується педагогічний працівник, що є його родичем. Положення не передбачає, щоб головою комісії міг бути інший працівник.

Абзацом третім пункту 3 розділу ІІ Положення № 805 передбачено, що у випадку відсутності голови атестаційної комісії атестаційна комісія має обрати головуючим іншого члена атестаційної комісії, крім її секретаря.

Абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Положення № 805 установлено, що представники профспілкових організацій за згодою залучаються до роботи головою атестаційної комісії відповідно до рішення уповноваженого профспілкового органу (за наявності у закладі освіти) або на територіальному рівні декількох профспілкових організацій – за рішенням спільного представницького органу профспілок.

Тому на час атестації родичів головою комісії може бути будь-який із членів комісії, включно й представник профспілкової організації.

Щодо застосування пункту 3 розділу ІІ про головування керівника на засіданні атестаційної комісії у разі проходження ними атестації.

Порядок створення атестаційних комісій вписано у пункті 1 розділу ІІ Положення № 805.

Зокрема атестаційні комісії I рівня створюються в закладах освіти, у яких працює більше 15 педагогічних працівників.

Атестаційні комісії II рівня створюються в органах управління у сфері освіти місцевих рад, закладах професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої та вищої освіти, які мають відокремлені структурні підрозділи.

Розмежування повноважень атестаційних комісій різних рівнів виписано у пунктах 7, 8 та 9 розділу ІІ Положення № 805.

До повноважень атестаційної комісії І рівня, які створюються у закладах освіти, не віднесено проведення атестації керівників закладів освіти, зокрема тих, які мають навчальне навантаження з відповідних предметів. Заступники керівників закладів загальної середньої освіти атестуються атестаційними комісіями І рівня, якщо в закладі налічується 15 і більше педагогічних працівників та комісією ІІ рівня – якщо таких працівників менше 15 осіб.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Положення № 805, головою атестаційної комісії I рівня є керівник (заступник керівника) закладу освіти, структурного підрозділу.

Абзацом третім пункту 3 розділу ІІ Положення № 805 установлено, що у випадку відсутності голови атестаційної комісії атестаційна комісія має обрати головуючим іншого члена атестаційної комісії, крім її секретаря.

Тобто у закладі дошкільної освіти та іншому закладі, де немає заступника керівника, головуючим може бути будь-який з членів комісії, зокрема й голова профспілкового комітету чи інший представник профспілкової організації.

Абзацом четвертим пункту 3 розділу ІІ Положення № 805 установлено, що керівник (заступник керівника) закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти не можуть головувати на засіданні атестаційної комісії у разі проходження ними атестації відповідно до цього Положення.

Оскільки керівник закладу освіти, де створена комісія І рівня, не атестується цією комісією, то його не стосується умова, передбачена абзацом четвертим пункту 3 розділу ІІ стосовно заборони головування під час засідання комісії цього рівня. Така умова може стосуватися заступника керівника закладу освіти, у разі призначення його головою атестаційної комісії І рівня.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу 2 Положення № 805, до повноважень атестаційної комісії II рівня віднесено зокрема розгляд документів, поданих керівниками підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів.

Згідно з абзацом другим пункту 8 розділу 2 Положення № 805, атестаційна комісія II рівня приймає рішення про:

  • відповідність (невідповідність) керівників підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів займаним посадам;
  • присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій і педагогічних звань або про відмову в такому присвоєнні (підтвердженні) керівникам підпорядкованих закладів освіти, відокремлених структурних підрозділів, які викладають навчальні предмети (інтегровані курси).

Керівники закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти апріорі не можуть бути головами атестаційних комісій ІІ рівня.

Згідно з абзацом другим пункту 3 розділу ІІ Положення № 805 головою атестаційної комісії II, III рівня є керівник (заступник керівника) органу управління у сфері освіти, закладу вищої освіти, який має відокремлені структурні підрозділи, заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти.

Тому норма абзацу четвертого пункту 3 розділу ІІ Положення № 805 щодо заборони головування керівником (заступником керівника) закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, на засіданні атестаційної комісії у разі проходження ними атестації, не стосується керівників закладів освіти, де створені комісії І рівня.

Щодо статусу керівників та керівних працівників закладів освіти.

Заступники керівників не є керівниками закладів освіти. Статус та повноваження керівників закладів освіти визначено зокрема статтею 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту», статтею 31 Закону України «Про дошкільну освіту», статтею 23 Закону України «Про позашкільну освіту» та іншими спеціальними законами системи освіти.

Щодо застосування пунктів 7, 8, 9 розділу II щодо повноважень атестаційних комісій на присвоєння (підтвердження) тарифних розрядів.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 розділу І Положення № 805, педагогічним працівникам, посади яких не передбачають присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації, визначається відповідність (невідповідність) займаній посаді та у порядку, визначеному законодавством, встановлюється (підтверджується) тарифний розряд.

Тому тарифні розряди педагогічним працівникам, які атестуються на відповідність посаді, встановлюються (підтверджуються) комісіями І або ІІ рівня.

Як заявитися педагогічному працівнику на присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду), включеному до списків осіб, які підлягають черговій атестації.

Пунктом 7 розділу ІІ Положення № 805 передбачено, що атестаційна комісія I рівня розглядає документи, подані педагогічними працівниками (крім керівників) закладу освіти Одним з таких документів може бути заява на присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії.

Пунктом 10 розділу ІІ Положення № 805 передбачено, що у разі відмови у присвоєнні (підтвердженні наявної) кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії» чи «спеціаліст вищої категорії» і присвоєнні (підтвердженні) відповідної нижчої кваліфікаційної категорії атестаційною комісією приймається рішення про відмову у присвоєнні та/або підтвердженні раніше присвоєного педагогічного звання.

Тобто поняття відмови передбачає наявність певного прохання працівника, що засвідчується заявою.

У пункті 1 розділу ІІІ Положення № 805 зазначається, що для проведення чергової атестації атестаційні комісії до 10 жовтня поточного року повинні зокрема визначити строк для подання педагогічними працівниками документів.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ у випадку відсутності педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації у списку, за його заявою, поданою не пізніше 20 грудня поточного календарного року, атестаційна комісія включає його до списків педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації.

Чому атестаційна комісія не має повноважень самостійно виправити свою помилку. Крім того, працівник, якого не включили до списку, з різних причин може не схотіти подавати заяву, що унеможливлює його чергову атестацію у відповідному році.

Пунктом 1 розділу ІІІ Положення № 805 передбачено, що для проведення чергової атестації атестаційні комісії до 10 жовтня поточного року повинні:

  • скласти і затвердити список педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації в наступному календарному році, строки проведення їх атестації та графік проведення засідань атестаційної комісії;
  • визначити строк та адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками документів (у разі подання в електронній формі).

У випадку відсутності педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації, у списку, за його заявою, поданою не пізніше 20 грудня поточного календарного року, атестаційна комісія включає його до списків педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації.

Пунктом 2 розділу ІІІ передбачено, що для проведення позачергової атестації до 20 грудня до атестаційної комісії подається заява за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення, тобто заява педагогічного працівника.

Атестаційна комісія затверджує окремий список педагогічних працівників, які підлягають позачерговій атестації, визначає строки проведення їх атестації, подання ними документів та у разі потреби може внести зміни до графіка своїх засідань.

Частиною 2 статті 50 Закону України «Про освіту» передбачено вимогу, що педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, окрім випадків, передбачених законодавством. У цьому полягає як право, так і обов’язок, а також зацікавленість у першу чергу безпосередньо педагогічного працівника.

Тому норма про збільшення терміну для подачі заяви до 20 грудня замість її подання до 10 жовтня, не звужує право педагогічного працівника, а навпаки розширює можливості його реалізувати, виходячи з певних об’єктивних чи суб’єктивних причин.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення інформації педагогічний працівник, який атестується, може подати до атестаційної комісії документи, що, на його думку, свідчать про педагогічну майстерність та/або професійні досягнення.

Із зазначеного випливає, що документи, подані пізніше, або документи, що з’явились пізніше, не повинні прийматись і враховуватись атестаційною комісією. У результаті атестація перетворюється на оцінювання документів, а не реального рівня працівника.

Абзацом першим пункту 4 розділу ІІІ Положення № 805 передбачено, що інформація, визначена пунктами 1, 2 цього розділу, оприлюднюється на вебсайті закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу, органу управління у сфері освіти не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття рішення відповідною атестаційною комісією.

Абзацом другим пункту 4 розділу ІІІ Положення № 805 передбачено, що протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення інформації (щодо процедури атестації) педагогічний працівник, який атестується, може подати до атестаційної комісії документи, що, на його думку, свідчать про педагогічну майстерність та професійні досягнення.

У пункті 2 цього розділу йдеться про дату подання документів в окремих випадках до 20 грудня, а також визначення атестаційною комісією строків подання ними документів.

Тобто п’ятиденний термін для можливості подання працівником до атестаційної комісії документів, що, на його думку, свідчать про педагогічну майстерність та професійні досягнення, може тривати й після 20 грудня.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ, документи подаються працівником у форматі РВЕ. Однак, що це за формат, знайти не вдалось.

Пунктом 5 розділу ІІІ Положення № 805 передбачено, що педагогічний працівник, який атестується, може подати до відповідної атестаційної комісії документи в паперовій або електронній формі. Електронний варіант документів (формат РВЕ, кожен документ в окремому файлі) надсилається на адресу електронної пошти для подання педагогічними працівниками документів в електронній формі з підтвердженням про отримання.

Тобто електронний варіант подання документів – це технічне питання, яке вирішується атестаційною комісією. Можливе також подання документів у паперовій формі.

Щодо застосування пункту 7 розділу III щодо обставин, які перешкоджають проходженню атестації.

Пунктом 14 розділу І Положення № 805 передбачено, що за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного закладу освіти до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому закладі освіти або які перервали роботу на педагогічній посаді (незалежно від тривалості перерви у роботі), зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії та педагогічні звання.

Атестація таких працівників здійснюється не пізніше ніж через два роки після прийняття їх на роботу.

До проведення чергової атестації педагогічного працівника за ним зберігаються присвоєні кваліфікаційна категорія (педагогічне звання).

Згідно з пунктом 3 Розділу ІІІ Положення № 805, за наявності обставин, що унеможливлюють діяльність атестаційної комісії, що створюються щорічно не пізніше 20 вересня, або педагогічних працівників, які атестуються, та перешкоджають проведенню атестації, перебіг строків проведення атестації, встановлених цим Положенням, припиняється і відновлюється після усунення обставин, що стали перешкодою для проведення атестації.

Питання, які виникають у процесі атестації педагогічних працівників та які не унормовано Положенням № 805, доцільно врегульовувати шляхом колективно-договірного врегулювання через колективні переговори та договори.

Щодо атестації у 20232024 році вихователя дитсадка, який перебуває у відпустці без збереження зарплатні та знаходиться за кордоном 1 рік. Які дії керівника в такому випадку?

Можна скористатися нормою пункту 3 розділу ІІІ Положення № 805, згідно з якою за наявності обставин, що унеможливлюють діяльність педагогічних працівників, які атестуються, та перешкоджають проведенню атестації, перебіг строків проведення атестації, встановлених цим Положенням, припиняється і відновлюється після усунення обставин, що стали перешкодою для проведення атестації.

Пунктом 7 розділу ІІІ Положення № 805 також передбачено, що у разі настання інших обставин, що не залежать від його волі та перешкоджають проходженню ним атестації, проведення атестації має бути перенесено за рішенням відповідної атестаційної комісії до припинення таких обставин, але не більше ніж на один рік. У такому випадку за педагогічним працівником зберігається раніше присвоєна кваліфікаційна категорія (педагогічне звання) до проходження ним атестації у порядку, визначеному цим Положенням.

Пунктом 5 розділу ІІІ Положення № 805 передбачено, що педагогічний працівник, який атестується, може подати до відповідної атестаційної комісії документи в паперовій або електронній формі.

Пунктом 8 розділу ІІІ Положення № 805 передбачено, що атестаційна комісія може запросити педагогічного працівника на своє засідання у разі виникнення до нього питань, зокрема пов’язаних з поданими ним документами.

Пунктом 9 розділу ІІІ Положення № 805 передбачено, що педагогічний працівник може бути присутнім на засіданні атестаційної комісії під час розгляду питань, що стосуються його атестації, у тому числі в режимі відеоконференцзв’язку.

Тобто участь педагогічного працівника під час засідання атестаційної комісії не є обов’язковою. Перенесення терміну атестації можливе за наявності певного прохання працівника, що засвідчується заявою.

Відпустка без збереження на тривалий термін дозволена пунктом 3 статті 12 закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, якою передбачено, що протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».

Щодо Положення про атестацію педагогічних працівників закладів спеціалізованої освіти, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти.

Згідно з абзацом другим пункту 2 розділу І, Положення № 805 не поширюється на педагогічних працівників закладів спеціалізованої освіти, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти (крім наукових ліцеїв).

Згідно з частиною 5 статті 50 Закону України «Про освіту» № 2145-ІХ, Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Згідно з частиною 6 статті 50 Закону № 2145, положення про атестацію педагогічних працівників, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти, затверджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування і реалізують державну політику у відповідній сфері.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону № 2145, спеціалізована освіта – це освіта мистецького, спортивного, військового чи наукового спрямувань.

Згідно з пунктом 5 Положення про науковий ліцей, затвердженого постановою КМУ від 22.05.2019 № 438, учасники освітнього процесу наукового ліцею користуються правами закладу загальної середньої освіти, які визначені Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту».

Тому Положення № 805 поширюється на атестацію педагогічних працівників наукових ліцеїв, як закладів спеціалізованої освіти такого спрямування.

Положення про атестацію педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури затверджено наказом Мінкультури від 12.07.2018 № 628 «Питання атестації педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури».

Положення про атестацію педагогічних працівників, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти військового спрямування, затверджено наказом Міністерств оборони від 31.03.2022 № 95.

Порядок проведення атестації тренерів (тренерів-викладачів) затверджено наказом Мінмолодьспорту від 13.01.2014 № 45. За повідомленням фахівців Мінмолодьспорту, питання стосовно порядку атестації педагогічних працівників цих закладів спеціалізованої освіти нині знаходиться на завершальному етапі його підготовки. Тому за педагогічними працівниками, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти, мають зберігатися всі кваліфікаційні категорії, які їм було присвоєно раніше.

Педагогічні працівники, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, мають атестуватися відповідно до Положення № 805.

Стосовно розбіжностей у датах запровадження в дію рішення атестаційної комісії (не пізніше трьох робочих днів з дня отримання документів, зазначених у пункті 12 цього розділу) та пункту 5 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом МОН України від 15.04.1993 № 102.

Пунктом 12 розділу ІІІ Положення № 805 установлено, що рішення атестаційної комісії I рівня про результати атестації доводиться до відома педагогічного працівника шляхом видання йому атестаційного листа (надсилання на електронну адресу в сканованому вигляді) у порядку та строки, визначені у пункті 11 цього розділу.

Рішення атестаційної комісії II, III рівня про результати атестації не пізніше ніж через сім робочих днів з дати його прийняття доводиться до відома керівника відповідного закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу за місцем роботи педагогічного працівника шляхом подання (надсилання) витягу з протоколу її засідання та атестаційного листа на електронну адресу закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу у сканованому вигляді, а у разі її відсутності – поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Відповідно до абзацу третього пункту 11 розділу ІІІ Положення № 805, перший примірник атестаційного листа упродовж трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення атестаційної комісії видається педагогічному працівнику під підпис та/або надсилається у сканованому вигляді на його електронну адресу (з підтвердження отримання), другий – додається до його особової справи.

Відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Положення № 805, рішення атестаційної комісії є підставою для видання (не пізніше трьох робочих днів з дня отримання документів, зазначених у пункті 12 цього розділу) відповідного наказу керівником закладу освіти, відокремленого структурного підрозділу.

Такі норми прийнято, з урахуванням можливої ситуації з оскарженням рішень атестаційних комісій. Але словосполучення «не пізніше трьох днів» означає, що наказ може бути прийнято як в перший, так і останній день відповідного терміну.

За матеріалами Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.

Формальна, неформальна та інформальна освіта: що вибрати та як поєднати?

Для сучасного вчителя, який бажає йти в ногу з часом і бути в тренді, ідея безперервної освіти допомагає вирішити цю проблему. І не дивно, що таких вчителів стає дедалі більше, адже сучасна наука розвивається настільки швидко, що часто професійні знання, здобуті людиною, вже за кілька років стають застарілими та потребують оновлення. Відгукуючись на виклики сьогодення та потреби педагогів, держава передбачила можливість безперервного навчання вчителів у новому Законі про освіту, відповідно до якого вчитель має можливість обирати один з видів освіти впродовж життя – формальну, неформальну чи інформальну. Що являють собою ці види підвищення кваліфікації? Який вид обрати педагогу та як поєднати?

Формальна освіта

Формальна освіта – це освіта, яка здобувається відповідно до освітніх ліцензованих програм закладів післядипломної освіти і передбачає досягнення здобувачами освіти заздалегідь визначених результатів навчання. Вона розширює й доповнює знання з фаху, методики викладання предмету, психології, які отримав вчитель, здобуваючи вищу освіту.

Форми формальної освіти: очна (курси підвищення кваліфікації, семінари, творчі групи, тренінги тощо), дистанційна (дистанційні курси, онлайнові конференції, вебінари тощо), очно-дистанційна (поєднання очної та дистанційної форм навчання – очно-дистанційні курси).

Де здобути: заклади післядипломної освіти (переважно відповідно до місця проживання).

Вимоги до закладів формальної освіти: наявність ліцензії на здійснення освітніх послуг.

Мінуси формальної освіти: не завжди відповідають запитам слухачів, відсутність вибору тем, форм навчання тощо.

Неформальна освіта

Неформальна освіта – це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій. Вона допомагає швидко і вчасно отримати необхідні знання відповідно до потреб тут і зараз.

Форми неформальної освіти: очна (тренінги, майстер-класи, семінари, майстерні тощо), дистанційна (дистанційні курси, вебінари).

Де здобути: неурядові установи, приватні особи, платформи дистанційного навчання.

Вимоги до закладів неформальної освіти: немає, оскільки їхня робота не регламентується державними органами. Такі заклади не повинні мати ліцензію, їхні програми – гриф, сертифікат – реквізити офіційних установ.

Мінуси неформальної освіти: її результати не завжди враховуються при атестації, часто педагоги не поінформовані про те, де можна повчитись.

Інформальна освіта

Інформальна освіта (самоосвіта) – це освіта, яка передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям. Така навчальна діяльність не обов’язково цілеспрямована та структурована, не фіксується документально, але сприяє розширенню професійних знань та умінь і є однією з ключових компетентностей особистості.

Форми інформальної освіти: одноразові лекції, відеоуроки, медіа-консультації, спілкування у сім’ї, з колегами, читання спеціалізованих журналів, телебачення, відео, незаплановані випадкові бесіди.

Де здобути: будь-де.

Вимоги до закладів інформальної освіти: немає, оскільки їх не існує.

Мінуси інформальної освіти: її результати не можуть враховуватися при атестації (виключення – складання сертифікаційних тестів).

Як поєднати формальну, неформальну та інформальну освіту?

Сьогодні Закон України про освіту дозволяє вчителю обирати будь-який з цих видів, проте найбільш оптимальним буде поєднання традиційних курсів підвищення кваліфікації в закладі післядипломної освіти (формальна освіта), курсів, семінарів та інших заходів від неурядових установ, що дозволить швидко отримати потрібні знання та навички (неформальна освіта) та самоосвіту (інформальну), яка допоможе підвищити свій професійний рівень.

Як поєднати різні види здобуття освіти та будувати власну траєкторію навчання:

  1. Зареєструйтеся на курси підвищення кваліфікації в закладі післядипломної освіти за місцем проживання (в умовах конкуренції вони сьогодні пропонують слухачам цікаві й корисні заходи та навчальні матеріали).
  2. Слідкуйте за оголошеннями в соціальних мережах, підпишіться на новини від неурядових організацій, які здійснюють навчання вчителів, відвідуйте масові заходи – конференції, майстер-класи (часто на таких заходах вчителі дізнаються про нові можливості навчання). Складіть для себе список (а ще краще – додайте до календаря!) заходів (тренінгів, дистанційних курсів тощо), які дадуть максимум потрібних знань та навичок.
  3. Складіть список умінь (компетентностей), якими ви б хотіли оволодіти в майбутньому, аби стати ще більшим професіоналом своєї справи чи просто втілити свою мрію в життя (наприклад, монтувати відео, створювати анімацію, писати есе, вишивати, швидко рахувати, робити шоколадні цукерки чи неймовірну випічку тощо). Завантажте підручники, відеоуроки, придбайте необхідну літературу та розпочинайте навчання!

https://teach-hub.com/formalna-neformalna-ta-informalna-osvita-vchitelya/

В Україні затвердять нове положення про атестацію вчителів

Міністерством освіти і науки розроблений новий проєкт про атестацію педагогічних працівників.

Документ визначає порядок проведення атестації педагогічних працівників як системи заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності.

Проєкт документа винесений для громадського обговорення, що триватиме впродовж місяця.

За результатами атестації встановлюватиметься відповідність або невідповідність педагогічного працівника займаній посаді, буде  присвоюватися наступна чи нижча кваліфікаційна категорія або підтверджуватися раніше присвоєна кваліфікаційна категорія, підтверджуватися чи не підтверджуватися раніше присвоєне педагогічне звання.

Документ визначає, що атестація педагогічного працівника може бути черговою або позачерговою.

Чергова атестація педагогічного працівника є обов'язковою та проводитиметься один раз на 5 років, окрім випадків її перенесення.

Позачергова атестація може проводитися за ініціативою педагогічного працівника у разі наявності у нього освітнього рівня та стажу роботи на посадах педагогічних працівників, у разі визнання його переможцем, лауреатом міжнародних, всеукраїнських фахових конкурсів, здобуття ним освітньо-наукового або освітньо-творчого ступеня або успішного проходження ним сертифікації педагогічних працівників.

Водночас позачергова атестація може проводиться й за ініціативою керівника закладу освіти – у разі зниження якості педагогічної діяльності педагогічним працівником, а також за ініціативою органу управління у сфері освіти – у разі зниження якості педагогічної діяльності керівником підпорядкованого закладу освіти.

Проміжок часу між проходженням педагогічним працівником атестації є міжатестаційним періодом. Міжатестаційний період не може бути меншим ніж 2 роки, крім випадків проведення позачергової атестації за ініціативи педагогічного працівника.

Загальною умовою атестації педагогічного працівника є проходження ним у міжатестаційний період підвищення кваліфікації у порядку, визначеному законодавством.

За результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні категорії за умови наявності у них освітнього рівня та стажу роботи на посадах педагогічних працівників.

Зокрема, для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст» педагогічний працівник повинен мати освітній рівень кваліфікований робітник, фаховий молодший бакалавр, молодший бакалавр, бакалавр чи магістр (спеціаліст) та стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж 1 рік.

Для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст ІІ категорії» педагогічний працівник повинен мати освітній рівень молодший бакалавр, бакалавр, магістр (спеціаліст) та стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж 3 роки.

Для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст І категорії» педагогічний працівник повинен мати освітній рівень бакалавр, магістр (спеціаліст) та стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж 5 років.

Для присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» педагогічний працівник повинен мати освітній рівень магістр (спеціаліст) та стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж 7 років. Для педагогічного працівника, який має освітньо-науковий/освітньо-творчий ступінь, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» може бути присвоєна за умови наявності стажу роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж 1 рік.

Педагогічним працівникам, які успішно пройшли сертифікацію і мають чинний сертифікат, педагогічні звання присвоюються (підтверджуються) незалежно від їхньої кваліфікаційної категорії.

Педагогічний працівник, який має педагогічне навантаження з двох і більше навчальних предметів (інтегрованих курсів) атестується за кожним таким навчальним предметом (інтегрованим курсом). У такому випадку атестація за кожним таким навчальним предметом може здійснюватися одночасно (в межах однієї процедури).

Педагогічний працівник, який працює за сумісництвом на різних посадах, атестується за кожною посадою окремо.

У випадку викладання одного і того самого навчального предмету (інтегрованого курсу) в різних закладах освіти педагогічний працівник атестуватиметься за основним місцем роботи.

Успішне проходження педагогічним працівником сертифікації зараховується як проходження ним атестації. Зарахування сертифікації здійснюється атестаційною комісією один раз упродовж строку дії сертифіката педагогічного працівника під час його чергової атестації або позачергової атестації, що проводиться за ініціативи педагогічного працівника.

Новим проєктом положення про атестацію педагогічних працівників також визначено процедуру створення, склад та повноваження атестаційних комісій, порядок проведення атестації, а також оскарження рішень атестаційних комісій.

Після затвердження нового положення, Типове положення про атестацію педагогічних працівників від 2010 року буде визнано таким, що втратило чинність.

Дія нового Положення не поширюватиметься на атестацію педагогічних працівників закладів спеціалізованої освіти, які забезпечують здобуття фахових компетентностей спеціалізованої освіти.

ПРОЄКТ ПОЛОЖЕННЯ ПРО АТЕСТАЦІЮ ПЕДПРАЦІВНИКІВ                https://osvita.ua/school/reform/84116/

 Атестацію педагогічних працівників здійснюють атестаційні комісії у строки:

комісії I рівня — до 1 квітня; комісії II рівня — до 10 квітня; комісії III рівня — до 25 квітня. Це визначено у пунктах 3.8, 3.30 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 № 930 (далі — Типове положення). Кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педпрацівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії. Кваліфікаційна категорія та педагогічні звання зберігаються у педпрацівників до наступного рішення атестаційної комісії. Засідання атестаційних комісій повинні проводитись з дотриманням термінів, зазначених у пункті 3.8 Типового положення.

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/2897-direktoru-pro-atestatsyu-pedpratsvnikv-2021

Документація

  1. Конституції України;

  2. Закон України «Про освіту»;

  3. Закон України "Про загальну середню освіту"

  4. Закон України «Про Національну програму інформатизації»;

  5. Указ Президента України від 31.07.2000 № 928/2000 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні»;

  6. Положення про дистанційне навчання, затвердженому Наказом Міністерства освіти і науки України від 25.04.13 року № 466;

  7. Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 494;

  8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 №930 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників»;

  9. Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.12.2011 № 1473 «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників»;

  10. Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 № 1135 «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників»

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об'єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов'язковою. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років.

Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.

Ця вимога не росповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу.

https://at.isuo.org/uk/normative

Стаття 50, 51 Закону України "Про освіту"

Стаття 48, 49 Закону України "Про повну загальну середню освіту"

Типове положення про атестацію педагогічних працівників

Щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти (Лист МОН № 1/9-141 від 04.03.2020р.)

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників Білявецького НВК

ПІДВИЩУЄМО КВАЛІФІКАЦІЮ ОНЛАЙН

РЕКОМЕНДУЄМО ПРОЙТИ ТАКІ ОНЛАЙН-КУРСИ:

№ п/п Назва курсу Зміст курсу Кількість
годин
1.  Академічна доброчесність У курсі розглядається поняття «академічна доброчесність» та зосереджується увага на тому, як вчитель чи вчителька 8-11 класів може сприяти формуванню культури академічної доброчесності в учнів. 4 год
2.  Онлайн-курс з медіаграмотності «Very Verified: онлайн-курс з медіаграмотності» пояснює, як орієнтуватися в інформації довкола та як розпізнавати дезінформацію та пропаганду. 9 год
3. Домедична допомога Безпека для дитини – один із головних принципів Нової української школи. Для того, щоб організувати безпечне шкільне середовище, вчительство має володіти певними навичками. Одна з них – навичка домедичної допомоги. 3 год
4. Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти Мета курсу – навчити освітян розпізнавати ситуації булінгу (цькування) та вчасно і правильно реагувати на його прояви в освітньому середовищі. 80 год
5. Ключові уміння 21-го століття Ознайомлення з ключовими уміннями, формування й розвиток умінь з метою удосконалення освітнього процесу та розвитку власних умінь. 5 год
6. Недискримінаційний підхід у навчанні Ви познайомитеся з основними поняттями цькування (булінґу), розглянете практичні ситуації в школі та складете власний план дій для протидії цькуванню у вашому навчальному закладі. 30 год
7.  Робота вчителів початкових класів з дітьми з особливими освітніми потребами За допомогою цього курсу вчителі початкових класів можуть опанувати теоретичні і практичні знання для роботи в інклюзивному класі. 30 год
8. Цифрові інструменти формувального оцінювання Дистанційний курс “Цифрові інструменти формувального оцінювання” створений для педагогів, які мають бажання розібратися з принципами формувального оцінювання та опанувати навичками створення інструментів оцінювання засобами Plickers, Kahoot, Triventy та Wordwall. 18 год
9. Освітні інструменти критичного мислення Запропонований курс дозволить опанувати мистецтвом критичного розмірковування для рефлексії своєї освітньої діяльності, відтак і фахового зростання.  60 год
10. Впровадження інновацій у школах В рамках цього курсу ви пройдете крізь навчання, експериментування та самоаналіз, які допоможуть вам набути впевненості і навичок, необхідних щоб очолити вдосконалення освітнього процесу у вашому навчальному закладі. За допомогою практичних вправ ви разом із колегами створите спільне бачення якісно нового рівня роботи вашої організації, зробите перші кроки для реалізації цього бачення і навчитеся вимірювати прогрес на вашому шляху. 60 год

Нюанси атестації роз’яснені у листі МОН «Щодо проведення атестації педагогічних працівників у 2020 році в умовах карантину» від № 1/9-179 від 27.03.2020.

Атестації педагогічних працівників в умовах карантину: як бути, якщо…

МОН рекомендує атестаційним комісіям усіх рівнів в установленому порядку прийняти рішення про засідання в онлайн-режимі. Як бути, якщо немає змоги це зробити, та в якому разі слід перенести засідання?

...є нагальна потреба завершити атестацію

Якщо є нагальна потреба завершити атестаційні процедури, що мають на меті підвищення кваліфікаційних категорій і присвоєння педагогічних звань, або атестаційна комісія має ухвалити рішення щодо проведення власних засідань у період карантину, слід:

  • проводити засідання у онлайн-режимі. Воно може бути як за участю педагогічного працівника чи його представника, так і без нього, якщо немає змоги підключитися в режимі онлайн до відповідного засідання атестаційної комісії;
  • організувати подання необхідних для атестації матеріалів засобами електронного та/або поштового зв’язку.

Важливо

В усіх випадках слід керуватися інтересами педагогічного працівника, який атестується. Зокрема, розгляд питання щодо відповідності (невідповідності) педагогічного працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії рекомендується відтермінувати до завершення карантину.

Якщо атестаційна комісія не може ухвалити рішення на користь педагогічного працівника через його відсутність чи відсутність його представника або тому, що немає змоги підключитися в онлайн-режимі до відповідного засідання атестаційної комісії, слід перенести атестацію. У такому разі за педагогічним працівником зберігається раніше присвоєна кваліфікаційна категорія до проведення атестації у встановленому законодавством порядку.

Атестація

Закон про освіту — Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII.

Типове положення № 930 — Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом МОН від 06.10.2010 р. № 930.

Постанова № 1109 — постанова КМУ «Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння» від 23.12.2015 р. № 1109.

Типове положення про атестацію педагогічних працівників (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 грудня 2011 року № 1473 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2013 року № 1135)) 

Про застосування Типового положення про атестацію педагогічних працівників (лист Міністерства освіти і науки України від 10.09.2013 №1/9-617)

Щодо атестації педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів, які працюють не за фахом (лист Міністерства освіти і науки України від 19.12.2013 №1/9-891)

Про організацію та проведення атестації керівних кадрів (лист ЛОІППО від 16.09.2013 №496)

Про порядок оформлення та подачі  матеріалів педагогічними  працівниками, які претендують на присвоєння педагогічних звань«учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний  психолог-методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка-методист», на розгляд вченою радою Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (лист ЛОІППО від 16.11.2012 №660)

Про деякі питання  атестації соціальних педагогів (лист Міністерства освіти і науки України від 20.03.2014 року № 1/9-165)

Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи (11.11.2014  №1/9-586)

Щодо роботи у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах на посадах вчителів-предметників осіб з вищою дефектологічною освітою(Лист МОН від 22.10.2014 № 1/11-16749)

Сертифікація VS атестація:  окреслюємо відмінності та взаємозв’язки

Сертифікація — це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей вчителя  з педагогіки та психології, його

практичних умінь застосовувати сучасні методи  і технології навчання. Як корелює сертифікація й атестація і чи є в них точки дотику?

СЕРТИФІКАЦІЯ

АТЕСТАЦІЯ

Добровільна

Один раз на три роки

Обов’язкова

Один раз на п’ять років

Зараховують як проходження чергової (позачергової) атестації. Неуспішне проходження сертифікації не впливає на результати чергової (позачергової) атестації педагогічного працівника, підтвердження наявної чи присвоєння наступної кваліфікаційної категорії, продовження його роботи на відповідній посаді

Видають сертифікат

Оформлюють атестаційний лист у двох примірниках — один для особової справи педагога, а другий видають педагогу

Організовують і проводять УЦОЯО

 та регіональні центри

 оцінювання якості освіти,

 ДСЯО та її територіальні

 органи, місцеві органи

 виконавчої влади

Організовують і проводять  атестаційні комісії І, ІІ та ІІІ рівнів

Примітка.  Розроблено відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2018 № 1190, та Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом  МОН від 06.10.2010 року № 930.

«Так» і «ні» атестаційного життя: корисна таблиця

Запитання Відповідь Підстава
Чи можна відмовитися від атестації? Ні Пункт 1.5 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом МОН від 06.10.2010 № 930 (далі — Типове положення про атестацію)
Чи може змінюватися персональний склад атестаційних комісій протягом року? Так Пункт 2.8 Типового положення про атестацію
Чи подають педагоги заяви на чергову атестацію? Ні Пункт 3.1 Типового положення про атестацію
Чи мають право педагоги подавати заяви щодо присвоєння вищої кваліфікаційної категорії? Так Пункт 3.1 Типового положення про атестацію
Чи має право керівник подати подання до атестаційної комісії про зниження кваліфікаційної категорії працівнику в разі зниження ним рівня професійної діяльності? Так Пункт 3.1 Типового положення про атестацію
Чи може атестаційна комісія перенести строк проведення атестації працівнику в листопаді? Так Пункт 3.2 Типового положення про атестацію
Чи обов’язково працівників, які атестуються, ознайомлювати з графіком проведення атестації під підпис? Так Пункт 3.2 Типового положення про атестацію
Чи ознайомлюють педагога, який атестується, з його характеристикою під підпис? Так Пункт 3.5 Типового положення про атестацію
Чи можна атестувати педагога, який працює один рік у закладі після закінчення закладу вищої освіти? Ні Пункт 3.18 Типового положення про атестацію
Чи зберігається за вчителем, який не працював на посаді чотири роки, присвоєна за результатами останньої атестації кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії та педагогічне звання «учитель-методист»? Так Пункт 3.22 Типового положення про атестацію
Чи атестують учителів, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, за кожним із предметів? Ні Пункт 3.25 Типового положення про атестацію
Чи атестують педагогічних працівників без попереднього проходження підвищення кваліфікації, яким у міжатестаційний період присуджено наукові ступені? Так Пункт 3.28 Типового положення про атестацію
Чи присвоюють педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, педагогічне звання «старший учитель»? Так Пункт 5.3 Типового положення про атестацію
Чи може керівник закладу освіти змінити кваліфікаційну категорію, присвоєну педагогу за результатами атестації? Ні Пункт 3.30 Типового положення про атестацію
Чи можна вчителю, який має 10 років педагогічного стажу, не мав повної вищої освіти і здобув її у 2016 році, одразу присвоїти кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»? Так Пункт 4.8 Типового положення про атестацію
Чи можна керівнику гуртка закладу загальної середньої освіти присвоювати кваліфікаційні категорії? Ні Пункт 4.11 Типового положення про атестацію

Примітка. Підготувала Ольга Малишева, в. о. заступника директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти, начальника відділу державно-громадського управління освітою МОН.

Сертифікація: п’ять акцентів для педагога

Яка мета

Мета сертифікації — виявляти й заохочувати педагогічних працівників, які мають високий рівень педагогічної майстерності, володіють методиками компетентнісного навчання й новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Скільки етапів

Сертифікація передбачає три етапи:

  • експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації — вивчення практичного досвіду їх роботи, організововане Державною службою якості освіти та її територіальними органами;
  • самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності;
  • незалежне тестування, організоване Українським центром оцінювання якості освіти та регіональними центрами.

Матеріал до теми:
Е-портфоліо: що треба знати учаснику сертифікації

Добровільна чи обов’язкова

Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації винятково на добровільних засадах. Реєстрацію охочих пройти сертифікацію здійснює Український центр оцінювання якості освіти та регіональні центри оцінювання якості освіти.

Подання документів з метою зареєструватися для проходження сертифікації є підтвердженням згоди педагогічного працівника на обробку його персональних даних.

Які принципи

Сертифікацію проводять державною мовою з дотриманням засад і принципів, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, зокрема таких, як:

  • людиноцентризм;
  • верховенство права;
  • прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
  • відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
  • академічна доброчесність;
  • академічна свобода;
  • гуманізм;
  • демократизм тощо.

Хто має право проходити

Учасник сертифікації — це педагогічний працівник, який на момент реєстрації має стаж педагогічної роботи на відповідній посаді не менше двох років.

Примітка. Розроблено відповідно до Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2018 № 1190.

Яка мета

Мета сертифікації — виявляти й заохочувати педагогічних працівників, які мають високий рівень педагогічної майстерності, володіють методиками компетентнісного навчання й новими освітніми технологіями та сприяють їх поширенню.

Скільки етапів

Сертифікація передбачає три етапи:

  • експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації — вивчення практичного досвіду їх роботи, організововане Державною службою якості освіти та її територіальними органами;
  • самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності;
  • незалежне тестування, організоване Українським центром оцінювання якості освіти та регіональними центрами.

Матеріал до теми: Е-портфоліо: що треба знати учаснику сертифікації

Добровільна чи обов’язкова

Педагогічні працівники беруть участь у сертифікації винятково на добровільних засадах. Реєстрацію охочих пройти сертифікацію здійснює Український центр оцінювання якості освіти та регіональні центри оцінювання якості освіти.

Подання документів з метою зареєструватися для проходження сертифікації є підтвердженням згоди педагогічного працівника на обробку його персональних даних.

Які принципи

Сертифікацію проводять державною мовою з дотриманням засад і принципів, визначених статтею 6 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII, зокрема таких, як:

  • людиноцентризм;
  • верховенство права;
  • прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
  • відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
  • академічна доброчесність;
  • академічна свобода;
  • гуманізм;
  • демократизм тощо.

Хто має право проходити

Учасник сертифікації — це педагогічний працівник, який на момент реєстрації має стаж педагогічної роботи на відповідній посаді не менше двох років.

Примітка. Розроблено відповідно до Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2018 № 1190.

Е-портфоліо: що треба знати учаснику сертифікації

Матеріал до теми: Сертифікація: п’ять акцентів для педагога

Примітка. Розроблено відповідно до Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2018 № 1190.

Матеріали для скачування: ЗДШ_02_Сертифікація_Самооцінювання.pdf 

Сертифікація VS атестація.pdf     (заступник директора школи №2 лютий 2019)

Методики експертного оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 01.03.2019 № 01-11/9.

Матеріали для скачування: Оцінювання сертифікація.pdf 453 КБ

УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

                                                                               НАКАЗ

01 березня 2019 року                                                                                            № 35

Відповідно до підпункту 6 пункту 28 Положення про сертифікацію педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1190 «Про затвердження Положення про сертифікацію педагогічних працівників», з метою створення передумов для належної організації процесу розроблення та конструювання тесту незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів, які виявили бажання взяти участь у сертифікації педагогічних працівників у 2019 році, своєчасного інформування учасників сертифікації про структуру, час виконання тесту, кількість і форми завдань, уключених до тесту, схеми нарахування балів за їх виконання

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Загальну характеристику тесту незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів, що додається.

2. Відділу сертифікації педагогічних працівників (Романенко Ю. О.) під час розроблення та конструювання тесту незалежного тестування фахових знань та умінь учителів початкових класів використовувати Загальну характеристику, затверджену пунктом 1 цього наказу.

3. Відділу інформації та комунікації з громадськістю (Клименко І. В.) забезпечити розміщення на офіційному веб-сайті Українського центру оцінювання якості освіти Загальної характеристики, затвердженої пунктом 1 цього наказу.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

В. о. директора                                                                                                                В. І. Бойко

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Українського центру
оцінювання якості освіти
01 березня 2019 poкy № 35

   Загальна характеристика тесту незалежного тестування
     фахових знань та умінь учителів початкових класів

Зміст тесту визначено Програмою незалежного тестування фахових знань та вмінь учителів початкової школи, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 14 січня 2019 року № 33.

Загальна кількість завдань тесту — 100.

На виконання тесту відведено 180 хвилин.

Орієнтовний розподіл завдань відповідно до розділів/підрозділів Програми незалежного тестування наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Розділ/підрозділ програми Частка від загальної кількості завдань
Планування та організація освітнього процесу 14%
Забезпечення і підтримка навчання, виховання і розвитку учнів, у т. ч.: 73%
  • система теоретичних знань з освітніх галузей, визначених Державним стандартом початкової освіти
33%
  • методики навчання освітніх галузей, визначених Державним стандартом початкової освіти
33%
  • педагогіка партнерства/робота з батьками (іншими законними представниками)/педагогічна діагностика
7%
Створення освітнього середовища 13%

Тест незалежного тестування містить завдання однієї форми: завдання з вибором однієї правильної відповіді (1-100).

Завдання має основу та чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний.

Завдання вважають виконаним, якщо учасник незалежного тестування вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.

Схема нарахування балів за виконання завдань тесту незалежного тестування:

завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюють у 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту незалежного тестування, — 100.

Заступник директора                                                                                                    В. І. Бойко

За якими критеріями будуть здійснювати оцінювання педагогів

Критерій

Показник

1. Здатність планувати і реалізовувати освітній процес на основі особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів

1.1. Планує освітній процес із урахуванням вимог Державного стандарту початкової освіти та освітньої програми.

1.2. Використовує педагогічні технології в освітньому процесі на основі особистісно орієнтованого і компетентнісного підходів.

1.3. Надає дітям рівні можливості участі у різних формах взаємодії, зокрема організовує співпрацю учнів у парах, мікрогрупах, групах.

1.4. Організовує роботу учнів із урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (зокрема дітей з особливими освітніми потребами), добираючи доцільні методи, прийоми, засоби навчання.

1.5. Забезпечує баланс між активним, пасивним та інтерактивним навчанням.

1.6. Демонструє позитивні навички вербальної та невербальної комунікації з учнями.

1.7. Застосовує різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності

2. Здатність здійснювати процес навчання, виховання і розвитку учнів, основою якого є повага до прав людини, патріотизм, демократичні та інші загальнолюдські цінності

2.1. Формує в учнів повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини, фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками.

2.2. Розвиває в учнів патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу.

2.3. Забезпечує позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінує, враховує особливості та захищає права кожного з них

3. Здатність створювати безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище, орієнтоване на розвиток дітей та мотивацію їх до навчання

3.1. Створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

3.2. Мотивує учнів до вибору виду діяльності та активного навчання, організовуючи освітні осередки, у тому числі для їхньої індивідуальної роботи.

3.3. Використовує в освітньому середовищі навчальні матеріали відповідно до інтересів і потреб дітей.

3.4. Забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів

4. Здатність налагоджувати і підтримувати партнерські стосунки з родинами учнів задля розвитку здібностей і можливостей кожної дитини

4.1. Співпрацює з родинами учнів, використовуючи різні форми комунікації щодо успіхів у навчанні та розвитку їх дітей, зокрема для розроблення і реалізації індивідуальної освітньої траєкторії.

4.2. Долучає батьків до організації освітнього процесу та проводить спільно з ними заходи для дітей

5. Здатність до постійного професійного розвитку, самооцінювання та рефлексії

5.1. Аналізує сильні й слабкі сторони своєї професійної діяльності, формує і розвиває власну інформатичну компетентність та визначає шляхи подальшого саморозвитку.

5.2. Здійснює оцінювання своєї роботи на підставі інформації із різних джерел (результати оцінювання учнів, зворотний зв’язок від колег, керівництва, учнів, їхніх батьків) та враховує його результати для професійного і особистісного зростання.

5.3. Бере участь у семінарах, тренінгах, майстер- класах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань.

5.4. Постійно співпрацює з іншими вчителями для підвищення своєї та їхньої професійної компетентності

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.